Уламки замкової краси: найдивовижніші пам’ятки української архітектури, які дійшли до наших днів

Україна – казкова країна, яка наповнена таємницями, легендами і дивовижною історією.

Багато міст можуть похвалитися мальовничими краєвидами і загадковими замками, або їх руїнами, які дійсно вражають.

Ми розповімо історію старовинних замків України, про які мало хто знає.

Добромильський замок.

За́мок Ге́рбуртів, розташований за 4 км на південь від міста Добромиля, що в Старосамбірському районі Львівської області.

Це найвищий (560 м над рівнем моря) замок Львівщини.

При хорошій видимості з мурів замку можна побачити міста Перемишль і Самбір.

Близько 1450 року львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев’яний замок.

Проте замок згорів під час нападу татар у 1497 р.

Будівництво мурованого замку почав Станіслав Гербурт 1566 р.

відразу після того, як польський король Сигізмунд II Август надав місту Добромилю магдебурзьке право.

У 1614 Ян Щасний Гербурт завершив і дещо перебудував цю твердиню, надавши їй ренесансного вигляду.

Вона мала винятково оборонні функції, житлові корпуси використовувались тільки для тимчасового перебування.

До нашого часу збереглися: чотириярусна брамна бастея з рештками житлових приміщень, два фрагменти мурів, залишки однієї башти, залишки криниці на подвір’ї замку.

Червоноградський замок.

Червоногородський замок вважається одним з найзагадковіших і найромантичніших замків Тернопільщини.

Туристи часто асоціюють його із казковими "Двома вежами" з саги Толкієна "Володар персня".

Друга його назва - Джуринський замок, розташований в урочищі "Червоне", поблизу села Ниркова Заліщицького району Тернопільської області, на стрімкому пагорбі посеред глибокої котловини річки Джурин, яка в цьому місці утворила майже замкнуту петлю.

До XVII ст.

тут стояв деревяний замок, який не раз знищувався татарами.

А за сприяння старости Червоногорода, львівського каштеляна Миколи Даниловича, звели мурований чотирикутний замок з вежами на кутах, який був оточений оборонним муром із в’їзною брамою.

Замок описаний як збудований за старосвітською архітектурою і обнесений мурами, в деяких місцях поруйнованих.

Згаданий також старожитний монастирський костел поблизу замку.

Нині збереглися лише дві, значно пошкоджені вежі.

У квітні 2013 pоку половина однієї з веж обвалилася.

До речі, неподалік знаходиться мальовничий Джуринський водоспад.

Кременецький замок.

Фортифікаційна оборонна споруда в м.

Кременець Тернопільської області.

Побудований на стрімкій горі Бона (397 м над рівнем моря) з каменю-вапняку.

Гора обнесена високим кам’яним муром.

Кременецький замок відомий як неприступна твердиня, яку свого часу безрезультатно намагалися здобути угорський король Андрій ІІ (1226), хан Батий (1240—1241), Куремса (1255).

Кременецький замок мав 2 мости, 3 вежі: Надворітню, Черлену, Над новим домом, князівський палац, приміщення для гарнізону, гауптвахту, городні, церкву св.

1569 року Кременецький замок перейшов до королеви Бони.

Замок перебудовується в ренесансовому стилі, підсилюється його обороноздатність.

Зараз збереглися квадратна надбрамна вежа з 2-х ярусів, готична арка-заїзд, частково — бічні оборонні мури товщиною 2-3 м, висотою 8-12 м, вежа над новим домом.

Невицький замок.

Не́вицький замок — напівзруйнований замок біля села Кам’яниця Ужгородського району Закарпатської області.

Замок уперше згадується на початку XIV ст.

як опорна база місцевого феодального бунту проти королівської влади Карла Роберта Анжу.

У XIV ст.

замок переходить до володінь роду графів Другетів, які будують на місці дерев’яного замку кам’яний.

У 1644 році під час релігійних воєн трансільванський князь Юрій І Ракоці зруйнував замок.

Сидорівський замок.

Оборонна споруда середини XVII ст., пам’ятка архітектури місцевого значення.

Розташований в селі Сидорів Тернопільської області.

Зведений на високому пагорбі, що омивається з трьох боків річкою, з пісковику та вапняку в 40-х роках XVII століття шляхтичем Марціном Калиновським.

Замок мав 7 веж і досить витягнуту з півночі на південь форму.

Найкраще збереглась північна частина замку, де домінує двоярусна трикутна в плані та дещо закруглена ззовні дозорна башта.

В стіни, що йдуть з обох боків від дозорної башти, вбудовані 2 напівкруглі двоярусні бастеї.

Також збереглася в напівзруйнованому стані південна напівкругла 2-ярусна бастея з в’їздною аркою та контрфорсами.

Як повідомляв портал "Знай.

uа", 9 липня 1811 спалахнув Поділ - нижня і тоді головна частина Києва.

Також "Знай.

uа" писав, про похмурі замки Середньовіччя, що зберігають моторошні таємниці.