Україна у 2019 році має сплатити 1,5 млрд грн за будівництво супутника "Либідь", який так і не злетів

Майже 1,5 мільярда гривень з держбюджету-2019 в Україні піде на виплати за кредитом на будівництво телекомунікаційного супутника "Либідь".

Такі суми уряд сплачує уже четвертий рік поспіль, повертаючи борги держпідприємства "Укркосмос", яке ще 10 років тому збиралося запустити супутник як комерційний проект.

"Либідь", що не злетіла.

Телекомунікаційний супутник "Либідь" - один із найстаріших українських довгобудів.

Вказівку про його створення дав уряд Павла Лазаренка в 1996 році, однак процес запустили лише 2009 року - тоді "Укркосмос" уклав договір на будівництво супутника з канадським розробником Macdonald Dettwiler and Associates Corporation (MDA) за 254,6 мільйона доларів США.

Таку суму під державні гарантії позичило "Укркосмосу" Канадське експортне агентство, щоправда, для надійності її перерахували безпосердньо MDA.

Канадська компанія як генпідрядник проекту розробляла електронні "нутрощі" супутника.

Створенням платформи і наземної станції керування опікувалася російська компанія "Інформаційні супутникові системи імені Решетнікова" (ІСС) в Євпаторійському центрі космічного зв'язку.

Для запуску супутника на орбіту з космодрому "Байконур" в Казахстані український завод "Південмаш" мав побудувати ракету "Зеніт-3SLБ".

У 2011 році з'ясувалось, що відведена "Либіді" орбітальна позиція фактично зайнята сусідніми супутниками - українські чиновники вчасно не підтвердили свій намір її використання.

Україна хоч і виторговувала собі інші частоти десятьма градусами східніше, але канадцям довелось змінювати конфігурацію супутника, а уряду - збільшити вартість проекту на 10 мільйонів доларів.

У щорічних планах "Укркосмосу" почали постійно переносити запуск.

Анексія Криму і вихід канадців з проекту.

Після анексії українського Криму Росією у 2014 році Київ втратив уже побудовану станцію керування супутником в Євпаторії.

Для будівництва нової уряд збільшив фінансування проекту ще на 17 мільйонів доларів.

Однак у вересні 2017-го канадська компанія MDA вийшла з проекту.

Запитання DW щодо причин там залишили без відповіді.

Востаннє він згадується у річному звіті компанії за 2016 рік.

"Через форс-мажорні обставини, пов'язані з втратою наземної інфраструктури в Криму та відсутністю додаткового фінансування, подальша робота над проектом лишається невизначеною", - зазначається в документі.

При цьому сам супутник був готовий ще 2014 року, але з того часу він чекає на запуск на складі російської ІСС в місті Железногірськ.

Однак доставити його на орбіту немає чим - за дев'ять років "Південмаш" так і не побудував ракету.

На початку 2018 року керівництво заводу пояснило затримку тим, що й досі недоотримало 8,2 мільйона доларів від неназваної компанії-посередника.

Розслідування НАБУ.

Поява в державному проекті посередника, через якого ніби він і провалився, стала об'єктом розслідування Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

Наприкінці 2018 року у справі з'явився і підозрюваний, якого правоохоронці затримали, оголосивши підозру в привласненні та розтраті майна і відмиванні грошей під час будівництва "Либіді".

Як з'ясувала DW, ідеться про колишнього радника голів Державного космічного агентства та "Укркосмосу" Михайла Гріншпона, який, за інформацією НАБУ, в 2011 році створив компанію-"прокладку" між MDA та українськими субпідрядниками - сейшельську Birklin Ltd.

Їй закидають привласнення 8,2 мільйона доларів, що призначалися "Південмашу", які вона начебто через офшорні компанії перевела в готівку та витратила на нерухомість в США.

У розмові з DW Гріншпон, який нині перебуває під домашнім арештом, каже, що саме він був ініціатором угоди між "Укркосмосом" та MDA, підтверджує, що є власником Birklin Ltd, але заявляє, що її участь була необхідна "для фінансових гарантій перед канадцями".

Зниклі 8,2 мільйона доларів компанія, за його словами, втратила на рахунках збанкрутілого кіпрського Laiki Bank.

"Навпаки, я переважно кредитував "Укркосмос" та "Південмаш", перекрив ті 10 мільйонів доларів, на які здорожчав супутник після зміни орбітальної позиції", - каже співрозмовник.

За такі послуги, за його словами, він хотів поставити свою компанію оператором "Либіді" та замість "Укркосмосу" продавати її ресурс телеканалам та іншим клієнтам.

Чорна діра в "Діамантбанку".

Крім того, Гріншпон каже, що 8,2 мільйона доларів Birklin Ltd - нібито не найбільша сума, яку втратив проект "Либідь".

За його словами, ще 2013 року "Укркосмос" отримав від канадців 30 мільйонів доларів, які мали піти на страхування запуску ракети "Зеніт" та супутника в космос.

З 2015-го "Укркосмос" зберігав ці кошти на депозитному рахунку в "Діамантбанку", який в квітні 2017 року збанкрутів.

На початку грудня цього року гендиректор "Укркосмосу" Іван Назарук в коментарі ЗМІ заявляв, що не мав підстав сумніватися в надійності банку та зберігає "мізерну надію" на повернення коштів.

Однак нині він відмовився відповідати на запитання DW щодо угод з "Діамантбанком" та Birklin Ltd, посилаючись на таємницю слідства НАБУ та арбітражного розгляду суперечки з канадською MDA.

Як з'ясувалось, у лютому 2018 року "Укркосмос" звернувся до лондонського арбітражу з вимогою стягнути з канадської компанії 224,5 мільйона доларів через її вихід з проекту.

Для покриття судових видатків уряд виділив "Укркосмосу" додатково ще мільйон доларів.

Незважаючи на ці обставини, у схваленій цього вересня концепції державної космічної програми запуск "Либіді" запланований на 2019 рік, а до 2022 року на орбіту має вийти ще й "Либідь-2".

"Ми все ж таки сподіваємось, що MDA займе конструктивну позицію та повернеться в проект", - заявляв в липні голова Державного космічного агентства Павло Дягтеренко.