Huawei на ваші голови

США та країни Європейського союзу б’ють на сполох: Китай своїми високотехнологічними «очима» тепер може заглядати у найпотаємніші куточки планети та вивідувати навіть суперсекретну інформацію.

А це вже є питанням національної безпеки будь-якої країни.

Що ж це за «очі»? Європейці та американці ними називають пристрої телекомунікаційного гіганта Huawei.

Техніка цього виробника нібито має «чорні двері», які дають китайським спецслужбам доступ до зашифрованих даних пристроїв.

У Єврокомісії переконані, що китайські компанії виробляють чіпи, які можуть бути використані для отримання різної інформації з гаджетів.

Пекін, звісно, все це заперечує.

Голова Huawei Жень Чженфей.

Переломний момент.

Власне, історія з підозрами китайців у шпигунстві тягнеться тривалий час.

Проблеми у Huawei і ще одного китайського високотехнологічного концерну ZTE почалися у 2008 році.

Вже тоді Huawei перебувала у статусі однієї з найвпливовіших компаній на світовому телекомунікаційному ринку, і саме тоді проти цього виробника були введені перші обмеження на території США.

Huawei звинувачували у тісних зв’язках з китайською армією і його продукція могла зашкодити американській національній системі безпеки.

Корпорації закрили доступ до мереж, через які передавалася секретна інформація.

2012 року Комітет з розвідки Палати представників Конгресу США вже прямо назвав Huawei загрозою нацбезпеці через тісну співпрацю з китайським урядом.

У наступному 2013 році американські урядовці заборонили компанії продавати окрему продукцію.

У Huawei відповіли, що уряд США обмежує їхній бізнес, а сама компанія працює у 170 країнах світу і створює загрозу кібербезпеці не більше, ніж будь-який інший постачальник телекомунікаційного обладнання.

У лютому 2018-го відразу кілька високопоставлених співробітників ФБР, ЦРУ і АНБ (Агентство національної безпеки) висловилися на тему шпигунства з боку китайських виробників смартфонів.

Низка держав, зокрема США, Канада, Австралія та Велика Британія наклали значні обмеження на Huawei і ZTE через побоювання, що використання продукції компаній зробить їхні мережі вразливими для проникнення ззовні.

Ситуація перейшла у фазу різкого загострення 1 грудня минулого року.

У Ванкувері (Канада) за запитом американської влади була арештована донька засновника Huawei Technologies, фінансовий директор компанії Мен Ваньчжоу.

Мен працює в компанії батька з 1993 року (Ваньчжоу на зустрічі з Володимиром Путіним у 2014 році).

У чому США підозрюють Huawei.

Офіційно Ваньчжоу звинуватили у порушенні торгових санкцій США проти Ірану.

У звинуваченні йдеться, що Huawei надавала недостовірну інформацію владі США і банкам щодо своїх відносин з двома дочірніми компаніями, Huawei Device USA і Skycom Tech, з метою ведення бізнесу з Іраном.

Однак «іранські» претензії – не єдині.

В іншій справі Мін'юст США висунув проти двох дочірніх компаній Huawei 10 пунктів звинувачення, серед них: крадіжка комерційної таємниці, шахрайство з використанням електронних засобів зв'язку, перешкоджання правосуддю.

Зокрема, Т-Mobile звинуватила Huawei у крадіжці технології Tappy, яка імітувала людські пальці і використовувалася для тестування смартфонів.

Крім того, за даними США, Huawei всіляко заохочувало своїх співробітників до технологічного шпіонажу, навіть застосовувало тиск на працівників, аби вони погоджувались на це.

Крім того експерти з нацбезпеки США стурбовані тим, що обладнання Huawei може бути використано для стеження.

Тож адміністрація Трампа намагається перешкодити американським компаніям купувати маршрутизатори і комутатори Huawei і просить країни-союзники чинити так само.

Європейці і самі перелякались: на полях Давоського економічного форуму чеський прем'єр-міністр Андрей Бабіш висловив думку, що НАТО і ЄС мають спільно вирішити проблему Huawei.

Затримання стало несподіванкою для Ваньчжоу.

Реакція Китаю.

Обурений такими діями Пекін у відповідь арештував 11 канадських громадян, які працювали на території КНР.

Після цього у відставку пішов посол Канади в Китаї Джон Маккалум.

Натомість Huawei розповсюдила заяву, у якій підкреслює: «Ми були розчаровані, дізнавшись про звинувачення, висунуті проти компанії».

У документі також йдеться, що компанії невідомо про порушення закону з боку Ваньчжоу, а звинувачення в крадіжці технологій були предметом вже врегульованого цивільного позову, розглянувши який у 2017 році, суд не виявив «ані шкоди, ані злого умислу».

Адвокат Ваньчжоу назвав її «порядною і шанованою» жінкою, яка не повинна «бути пішаком або заручницею» китайсько-американських відносин.

Наразі Мен Ваньчжоу перебуває у своєму будинку у Ванкувері: її випустили під заставу в 10 млн канадських доларів.

Вона носить електронний браслет, залишається під цілодобовим наглядом і не може виїхати з міста доти, доки не буде вирішено питання про її можливу екстрадицію у США.

Будинок Ваньчжоу у Ванкувері.

Втім Китай на цьому не зупинився.

Його звинуватили у торгівлі наркотиками.

Сам Шелленберг називає себе туристом, мимоволі втягнутим у контрабанду наркотиків.

Його захист називає звинувачення «сміхотворними» і скаржиться на протидію прокурора і головного судді.

Усі впливові ЗМІ вже пов'язали такий вирок зі шпигунським скандалом навколо Huawei.

Huawei Technologies Co.

Ltd.— одна з найбільших компаній КНР у сфері телекомунікацій.

Huawei виробляє:.

Телекомунікаційне обладнання.

Додатки та апаратне забезпечення.

Huawei у 2012 році позбавила Ericsson статусу найбільшого виробника телекомунікаційного обладнання у світі і обігнала 2018-го Apple, який був другим за величиною виробником смартфонів у світі після Samsung Electronics.

У грудні 2018 року компанія Huawei повідомила, що її річний дохід збільшився до $108,5 млрд.

У 2018 компанія продала понад 200 млн смартфонів.

Мен Ваньчжоу виходить зі свого будинку у Ванкувері.

Huawei своїх… кидає?.

Ваньчжоу – не єдина представниця скандальної компанії, яка потрапила за ґрати.

11 грудня 2018 року топ-менеджер Huawei (громадянин Китаю) Ван Вейтзин був затриманий у Польщі за підозрою у зборі розвідданих на користь КНР.

Разом з ним також до рук правоохоронців потрапив поляк, який раніше працював у службі внутрішньої безпеки країни.

У Huawei підтвердили, що затриманий громадянин КНР справді є їхнім співробітником, однак через місяць виявилось, що компанія… звільнила його.

У заяві Huawei від 13 січня йшлося, що «дії співробітника не мають жодного відношення до діяльності компанії».

«Відповідно до умов трудового договору ми ухвалили це рішення (звільнити співробітника, запідозреного у шпигунстві), оскільки інцидент нашкодив репутації Huawei», – йдеться у заяві.

Читайте також матеріал «Главкома» Глобалізація 4.0»: у них – 5G-шпигунство, у нас – електронна черга до лікаря.

Торговельна війна.

Показово, що «шпигунський скандал» розгорається на тлі америко-китайської торговельної війни.

Спікер китайського міністерства закордонних справ уже звинуватив США у спробі «вбити китайський бізнес».

Трамп обіцяє не зупинятися, якщо Китай відповідатиме на нові мита, які вводять США.

У липні-серпні минулого року Вашингтон запровадив 25% мита на понад тисячу найменувань китайської продукції.

Пекін відповів на це дзеркально.

У вересні 2018-го Китай і США «обмінялися» додатковими митами на імпорт.

Тоді президент США пригрозив, що у разі, якщо Пекін відповідатиме на запровадження мит Вашингтоном, він запровадить «третю фазу» обмежень для китайської продукції.

За розрахунками МВФ, продовження торговельних суперечок між США і КНР негативно позначиться на економічному зростанні обидвох країн.

У разі, якщо адміністрація Трампа запровадить санкції щодо всього об’єму імпорту китайських товарів, загальний об’єм ВВП США у 2019 році буде на 0,9% меншим, ніж планувалося, а ВВП КНР – на 1,6%.

Одним із перших постраждалих стала американська компанія Apple.

Так, її гендиректор Тім Кук попередив інвесторів про уповільнення темпів продажів i.

Apple планувала заробити в першому кварталі 2019 роки від $89 до $93 млрд, однак тепер прогноз знижено до $84 млрд.

У тексті, за даними ЗМІ, навряд чи будуть фігурувати назви компаній, але посадові особи у сфері торгівлі будуть трактувати його як обмеження поширення обладнання Huawei і ZTE.

CNN пише, що йдеться не лише про торгівлю, гроші та шпіонаж, а й про те, яка держава кінець-кінцем здобуде право називатися найбільш технологічно розвиненою та потужною.

5G і перелякана Європа.

До слова, американо-китайське «загострення» сталося за місяць-півтора до оголошення Huawei про запуск технології 5G.

Заступник голови компанії Huawei Кен Ху під час Економічного форуму у Давосі анонсував випуск нового 5G-смартфону.

«5G здійснить фурор на ринку.

Сама технологія вже готова до використання.

Згідно з прогнозом асоціації GSM, до 2025 року ми зможемо запустити 5G у 110 країнах світу.

10 країн вже готові і ще 20 запустять 5G протягом цих 10 місяців.

5G-смартфон буде готовий до випуску у червні цього року», – повідомив Кен Ху.

Уряд Польщі вже вирішив не допускати Huawei до запуску 5G – обладнання для мережі нададуть фінська Nokia і шведська Ericsson.

«Я, безумовно, ближче до співпраці з європейськими фірмами або американськими, ніж з виробниками з Азії», – заявив польський президент Анджей Дуда.

Ба більше, керівництво країни подумує обмежити користування продуктами Huawei з боку держустанов та навіть приватних осіб.

Уряд Німеччини також може виключити Huawei з конкурсу з розробки мереж 5G.

За даними Handelsblatt, дискусія про способи усунення Huawei від участі в тендерах почалася на тлі шпигунських скандалів і зараз вона «в повному розпалі».

У країні аукціон на частоти 5G відбудеться навесні цього року, оператори досі повинні визначитися з постачальником устаткування.

Замовлення оцінили у 500 мільйонів крон (19,2 мільйона євро).

До чого тут штучний інтелект.

Один зі спікерів-мільярдерів Давосу американський фінансист та філантроп Джордж Сорос застеріг: для відкритого громадянського суспільства «смертельну небезпеку» становить використання тоталітарними режимами технічного інтелекту.

Як приклад Сорос навів систему соціального рейтингу, яка нині запроваджується у Китаї.

Вона спрямована на оцінку кожного громадянина на предмет його потенційної небезпеки для держави.

Фінансист додав хмизу у багаття торговельного конфлікту наступною заявою: «Замість того, щоб вступати у торговельну війну практично з усім світом, президент Трамп повинен зосередитися на Китаї.

Якщо китайські компанії зможуть встановити домінувальні позиції на ринку технологій високошвидкісного мобільного зв'язку покоління 5G, то для світу це обернеться непередбачуваними ризиками у сфері інформаційної безпеки».

Звісно, у цьому контексті Сорос пригадав китайських телекомунікаційних гігантів ZTE і Huawei.

Як відомо, китайські інвестори охоче вкладають гроші у технології, пов’язані зі штучним інтелектом.

За даними президента і головного виконавчого директора Атлантичної ради (аналітичний центр у Вашингтоні, що займається міжнародними відносинами) Фредеріка Кемпе, минулого року Alibaba Group інвестувало $600 млн у Sense.

Time – китайського розробника систем розпізнавання облич.

Кемпе вважає, що Китай буде переможцем технологічних перегонів, зав’язаних на штучному інтелекті.

Huawei не зупинити?.

Тим часом «шпигунський скандал» не став на заваді для нових технологічних досягнень китайців.

Популярний американський журнал Fortune склав рейтинг найкращих смартфонів 2018 року.

До трійки лідерів увійшов Huawei Mate 20 Pro, що став найкращим «смартфоном зі штучним інтелектом, який відповідає за якісне постоброблення фотографій».

Оптика у цій моделі теж зібрала чимало схвальних відгуків.

Цьогоріч Huawei і її суббренд Honor збираються випустити власні моделі розумних телевізорів.

Крім того, Huawei прагне створити цілу екосистему продуктів, які пов'язані один з одним.

Найчастіше телевізор є найбільшим електронним пристроєм у будинку, тож його можна використовувати як хаб для об'єднання всіх інших пристроїв розумного будинку.

Крім того, засновник Huawei Жень Чженфей повідомив про наміри інвестувати $100 млрд у розбудову мережевої інфраструктури протягом наступних п’яти років.

«Ми готові вкласти значні кошти в дослідження і розробки, щоб побудувати найкращу у світі мережу», – заявив він, додавши, що Huawei завжди буде керуватися принципами кібербезпеки і захисту конфіденційності.

Наталія Сокирчук, «Главком».