Дивна істота стежила за туристами у лісі: з кожним нашим кроком навколо ставало все тихіше й тихіше

Моторошною історією поділився американець, який вирушив зі своїм батьком у турпохід.

Жахлива волохата істота з убивчим запахом стежила за ними в лісі.

Автор думає, що це найімовірніше був йеті або по-місцевому сасквач.

Як розповідає хлопець, вони вирушили до лісу UBC Forest Research, що на північ від міста Пітт Медоус, Британська Колумбія (Канада).

Цей ліс знаходиться біля підніжжя великої гори і там є кілька туристичних стежок і доріг, за яким лісовози вивозять зрубані дерева.

На місце чоловіки приїхали, коли вже стемніло, до всього іншого, стояла погана погода.

Вітру не було, але була нескінченна і дуже сильна злива з дрібним градом і всі стежки розмило.

"Через погоду ми, ймовірно, і виявилися єдиними людьми на цьому туристичному маршруті у той день.

Стоянка для туристів теж була порожня, але ми все-таки зважилися відправитися на вибране місце і пішли пішки стежкою".

Через годину туристи вирішили зробити перерву і зупинилися біля мальовничої ділянки біля струмка в невеликому яру.

Однак, прекрасну атмосферу зіпсував огидний запах.

Через що чоловіки не стали там зупинятися.

І рушили вниз по схилу.

"Це було щось на зразок суміші запаху риби і немитої людини.

При цьому ми неодноразово зустрічалися під час походів з великими тваринами цього регіону, ніхто з них ніколи так не смердів.

А так як вітру не було, стало ясно, що хто б або щоб так не пахло, воно знаходиться зовсім близько до нас".

З кожним кроком батько і син відчували, що навколо ставало все тихіше і тихіше.

Птахи замовкли одна за одною і навіть крикливі місцеві ворони раптом припинили каркати.

"У нас з'явилося чітке відчуття, що хтось спостерігає за нами з боку кущів.

Огидний запах при цьому ставав все сильніше і тому ми теж стали йти швидше, намагаючись швидше пройти цю моторошну ділянку.

І ось ми нарешті вийшли з яру.

І тут же зовсім поряд з нами пролунав сильний шум, який могла видавати лише дуже велика істота.

Ми з батьком тут же побігли назад і піднялися по схилу на верх яру.

Коли ми подивилися звідти вниз в той бік, де був шум, встигли помітити, як дуже висока істота ховається в заростях кущів.

Вона була куди вище, ніж мій батько, який на зріст близько 180 см, а його шерсть була темно-коричневою".

У них не було з собою ніякої зброї.

Тому вони вирішили продовжити шлях, знаючи, що незабаром попереду виявиться дорога для лісовозів і нею можна повернуться назад.

"Ми вирішили, що бачили ведмедя, з яким раніше ніколи не зустрічалися в лісах.

Справа в тому, що ведмеді грізлі в цій галузі лісу жити не повинні.

Так що або це був грізлі, який прийшов з іншого лісу, або це був зовсім не ведмідь".

Туристи йшли з неймовірною швидкістю, намагаючись якнайшвидше вибратися з лісу.

Але жахливий запах ніби переслідував їх.

"Істота переслідувала нас.

Ще через кілька хвилин нас знову наздогнала хвиля смороду і ми знову побачили, як щось велике й темне рухається паралельно нашій стежці, але вище схилом.

А потім ця істота так закричала, що ми з батьком здригнулися від страху.

Раніше я ніколи не бачив, як мій батько боїться, але тепер він практично тремтів.

Та й я сам був в холодному поту від страху".

Як зазначив хлопець, звуки, які видавала істота, не були схожі на ревіння тварини.

На нещастя, по дорозі назад хлопець загубив одну річ, за якою довелося повернуться.

Коли він повернувся, то зустрівся з чудовиськом.

"Я побачив зовсім близько до себе, за деревами, цю високу істоту.

Що це було таке, що я досі поняття не маю.

Сасквач? Або все-таки ведмідь? Воно було дуже високим і при цьому досить струнким, тонким.

І дуже темним, тому було незрозуміло будову його тіла.

Через кілька секунд воно сховалося за деревами зовсім.

Ми з батьком добігли до стоянки, коли вже було зовсім темно.