Франко назвав її єдиним чоловіком української літератури: історія кохання Лесі Українки

Її називають генієм, або "індиго".

Вона могла б стати прекрасною піаністкою і композитором, та волею долі стала однією із найвизначніших постатей в історії української літератури.

25 лютого 1871 року у місті Звягель, а нині Новоград-Волинський народилася Лариса Петрівна Косач.

Саме таким є справжнє ім'я великої української письменниці Лесі Українки, завдяки чиїй творчості українська література зайняла одну з найвищих позицій у світовій культурі, а про українців і Україну заговорили у всьому світі.

Мати – Ольга Драгоманова-Косач – письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка, а батько – Петро Косач, був високоосвіченим поміщиком, який також дуже любив літературу і живопис.

У сім'ї Ларису називали Лесею, що послугувало її творчим псевдонімом з 1884 року.

Леся Українка вміла майстерно вишивати, грала на фортепіано, окрім української та російської, знала грецьку, латинську, французьку, німецьку, польську, болгарську та італійську мови.

При цьому французькою вона спілкувалася краще, аніж російською.

До п'ятого класу Лариса не вчилася в школі, лише вдома за власною програмою матері.

Такий вчинок Олена Пчілка аргументували тим, що не хотіла російського впливу для своєї доньки.

У 12 років Ларисі поставили страшний діагноз – туберкульоз кісток, з яким вона мучилася вже життя.

Леся Українка часто подорожувала у теплі країни аби поліпшити свій стан здоров'я.

Померла поетеса у віці 42 роки в грузинському селищі Сурамі.

За життя Леся вразила Україну і світ своєю творчістю та інтелектом.

Серед інтелігенції, яка в більшості складалася з чоловіків, вона була однією з найвідоміших поетес в Україні.

Іван Франко назвав її "єдиним мужчиною в нашому письменстві".

Хоч сама Українка не вважала себе гідною і нігтя Франка.

У Лесі Українки було чотири чоловіки за життя.

Перше кохання – Максим Славінський, молоді роки пройшли за уроками грузинської мови з Нестором Гамбарашвілі, найщиріше кохання вона відчула до Сергія Мержинського і за шість років до смерті стала дружиною Климента Квітки.

З Максимом Славінським Лариса зустрілася коли їй було 15, а йому 18 років.

Він був товаришем старшого брата поетеси Михайла.

Максима та Леся об'єднала любов до поезії Генріха Гейне.

Дослідники досі не розуміють чому ці романтичні стосунки не розвинулися, а залишилися дружніми.

Відомо, що матір письменниці Олена Пчілка недолюблювала Максима.

Однак це навряд чи було причиною розриву, адже Лариса була дуже впертою дівчиною.

Коли Лесі було 24 роки, у будинку її родини знімав кімнату грузинський хлопець Нестор Гамбарашвілі.

Лесю захоплював Нестор і його особливий народ.

Вона давала йому уроки французької мови, а він вчив її грузинської.

Гамбарашвілі згодом розбив серце відомої українки, коли вона поїхала лікуватися у Ялту.

Він одружився на багатій дівчині.

Про це Леся дізналася не від нього особисто, а з листа матері.

Зреагувала поетеса словами: "Попався, жучку, в панську ручку!".

Поетеса важко переживала зраду і писала Несторові листи, на які так і не отримала відповіді.

Відомо, що у 1958 році Гамбарашвілі плакав на могилі Лесі.

Найбільше Леся Українка кохала Сергія Мержинського, який в Ялті лікував туберкульоз легень.

Сергій був дуже розумною і ерудованою людиною.

Освіту він здобув у Києві, працював над перекладами, захоплювався театром, був громадським діячем.

Леся їздила до Сергія у Мінськ, допомагала з лікуванням і не покинула його до самої смерті.

Однак це кохання не було взаємним.

Сергій вважав ці стосунки дружнім, навіть робочими.

Він кохав іншу жінку.

Леся жахливо пережила смерть коханого.

Від стресу і перевтоми її власна хвороба почала прогресувати.

Вона ще довго відновлювала сили у санаторіях Карпат, у Сан-Ремо, на Кавказі, в Ялті, далі були Кутаїсі і Берлін.

За шість років до смерті Лесі Українка одружилася.

Її чоловіком став добрий друг Климент Квітка.

Біографи вважають, що між ними не було пристрасті, втім була глибока дружба, довіра та опіка.

Він був на 9 років молодшим від Лесі.

Займався музикою та етнографією, хоч і був юристом.

Відомо, що до останніх днів Квітка ревнував Лесю до Мержинського.

Вишукана лесбійська фантазія.

Деякі дослід вважають, що між Лесею Українкою та іншою великою українською письменницею Ольгою Кобилянською були більш ніж дружні стосунки.

Свої здогади вони будують на листуванні, де жінки звертаються одна до одної пестливими словами.

Зазначимо також, що новелу Ольги Кобилянської "Меланхолійний вальс" - історія жіночої дружби і ніжної прихильності - називають вишуканою лесбійською фантазією.

Любов жінок тут описується як почуття більш тонке, глибоке і багате на відтінки.

Варто також відзначити, що Кобилянська стала першою в українській літературі жінкою, яка пише охоче і відкрито про іншу жінку.

Саме їй належить перша в історії української літератури еротична новела ""Природа".

Проте більшість науковців упевнені, що великих жінок пов'язувала лише щира дружба.