Військове містечко в Рівному — одна з найбільш колоритних сторінок історії міста

Яких тільки мундирів не бачило Рівне за свою історію! Були тут і солдати шведського короля Карла ХІІ, вилискували дорогоцінними строями яничари князя Любомирського, крокували рівненською бруківкою піхотинці царської Росії, гарцювали на баских конях польські улани….

У колишній казармі 127 Путивльського полку — нині житло не тільки для військових.

Тут зійшлися різні епохи — цегляний стиль і щось на кшталт пентхауза по-рівненськи.

Своєрідним музеєм військової минувшини Рівного під відкритим небом є комплекс військового містечка, який, хоч і не повністю, але зберігся до наших днів.

Добротні кам’яниці майже півтора століття служать місту.

Усупереч впливу часу і так званого людського фактору, військовий квартал у Рівному вражає й нині.

Хоча чимало будівель безповоротно зіпсовано “покращеннями”, військове містечко залишається унікальним острівцем давнього Рівного.

Ця будівля не змінює свого призначення упродовж віку — служить військовим Перші ж кадрові військові в Рівному з’явилися наприкінці XVIII століття — це були російські імператорські війська.

Відтоді люди у військових строях стали звичним явищем на вулицях Рівного.

Близькість австро-угорського кордону й побоювання царського уряду конфліктів з імперією Габсбургів змушували Росію тримати тут постійний військовий гарнізон.

Вояк Волинського корпусу російської імператорської армії, кінець XIX-поч.

ХX cт.

Спочатку військових за кошти міської казни розміщували в так званих доходних будинках та винайнятих приватних квартирах переважно в рівнян, що мешкали в передмістях Воля, Америка, Біла.

У такий спосіб міщани непогано поповнювали свої гаманці, але для “гаманця” міського такі витрати невдовзі стали непосильними.

Та й помешкань, придатних для розміщення дедалі зростаючого військового контингенту, вже бракувало.

Уніформа царської армії Росії, поч.

ХХ ст.

Тут будуть казарми!.

За розпорядженням військового відомства Росії в другій половині XIX століття на західній окраїні Рівного розгорнулось масштабне будівництво військового містечка.

Перші споруди, зведені в популярному тоді цегляному стилі, з’явилися вже в 1887 році.

Будівництво йшло швидко, забезпечуючи роботою не лише рівнян, а й селян з навколишніх сіл.

До робіт масово було залучено й солдат гарнізону.

Не було проблем і з будівельним матеріалом.

Основним була цегла, яку виробляли місцеві цегельні.

На кінець ХІХ століття їх налічувалося в Рівному п’ять.

Візерунчаста кладка з цегли здається схожа одна на одну, але однакових немаєРозташування містечка зумовлено було наявністю вільних земель у тій частині міста, а також близькістю до залізниці, яка з’явилася в Рівному в 1873 році, та прокладеному в 1857 році Києво-Брестському шосе, що пролягло через усе місто.

За першими казармами з’явилися стайні, приміщення для арсеналу й господарських потреб, тренувальні поля і майдани для муштри.

Першими поселенцями містечка були 125 Курський і 127 Путивльський піхотні полки, штаб 11 армійського корпусу, 32-а піхотна дивізія, 21-й саперний батальйон, 32-а артбригада.

Вояки 127 Путивльського піхотного полку, поч.

Нижчі чини 127 Путивльського піхотного полку, поч.

ХХ ст.

На плані Рівного 1896 року, накресленому поручиком Каверіним, обабіч Києво-Брестського шосе, яке продовжувало тодішню вулицю Шосову, і по праву сторону Дубенської було нанесено розміщення підрозділів гарнізону і казарм.

Вказано також вулицю “Казарменную” — сучасну Коцюбинського.

Історики вважають цей план хоча й не професійним з точки зору картографії, але доволі інформативним.

На ньому вказано місця розміщення не лише об’єктів військового містечка, а й основних міських об’єктів тогочасного Рівного.

План Рівного поручика Каверіна.

Угорі праворуч — «воінскія казарми»Вочевидь, поручик Каверін був одним із військовослужбовців Рівненського гарнізону й перебував у Рівному з початку розбудови військового комплексу, загалом добре знав місто.

Опіка над військовим містечком була одним з пріоритетів тогочасної влади, про що свідчить і те, що, коли в 1912 році на кошти власника міста князя Любомирського збудували першу електростанцію, яка ще не могла охопити все місто, то найперше електрику провели саме до казарм.

Невдовзі на території містечка звели водонапірну башту (вона збереглася донині), лазню, госпіталь, будинки для офіцерського складу.

Старовинна водонапірна башта, на стіну якої навіть інформаційну табличку про її історичну цінність причепили.

А мешканці довкола «оздобили» сміттям.

Казарменний майдан — свідок цікавих подій в історії Рівного.

Ближче до вулиці Дубенської, де за царської Росії розміщувалися 127-й Путивльський полк і штаб 11-го армійського корпусу, розкинулася величезна казарменна площа.

Нині вона частково забудована, а частину її займають підрозділи сучасних Збройних Сил України.

Казарменний плац.

Урочистості на плацу.

Гарнізонне свято на плацу.

Використовували її для муштри, військових оглядів і парадів, різноманітних урочистостей і масових міських заходів.

У квітні 1912 року на казарменному майдані відбулося небачене для рівнян шоу — містяни вперше спостерігали політ літака під керуванням знаменитого російського льотчика Васильєва.

Під час Першої світової війни в 1915 pоці y військовому містечку розмістився штаб 8-ї Армії генерала Брусилова, а згодом і штаб фронту.

У штабі побував і відомий у майбутньому “білий” генерал, який воював з більшовиками, Антон Денікін.

Антон Денікін (четвертий зліва) у штабі на території військового містечка в Рівному, 1915 рік.

Тоді ж на площі огляд військ Рівненського гарнізону здійснював останній російський імператор Микола II.

Як писали тогочасні місцеві газети, цар залишився задоволеним оглядинами військового містечка, хоча солдати зустрічали його без особливого ентузіазму.

До речі, це були другі відвідини імператором військового містечка.

Микола ІІ в Рівненському військовому госпіталі, 1915 рік.

Микола ІІ спілкується з пораненими в Рівненському госпіталі.

В очікуванні на прибуття імператора Миколи ІІ до військового містечка.

Вояки Рівненського гарнізону зустрічають царяУ 1914-у він, відвідуючи разом із сестрою Великою князівною Ольгою Олександрівною польові військові лазарети, що розміщувалися в Рівному, побував і в гарнізонному шпиталі, що у військовому містечку.

У роки Першої світової там лікувались і відомі воєначальники, і звичайні солдати-фронтовики.

Військовий шпиталь під час Першої світової.

Друга світова, поховання німецьких вояків поруч із військовим шпиталем у Рівному.

Померлих у госпіталі ховали на Дубенському кладовищі, розташованому неподалік.

У Рівненському шпиталі 19 грудня 1919 року помер командувач армією УНР генерал-хорунжий Василь Тютюнник, про що розповідає меморіальна дошка на стіні будівлі.

Урочистості з нагоди 15-річчя гарнізонного шпиталю, польський період, 1935 рік.

Повернемося до казарменного плацу.

Під час революційних подій 1905 та 1917 років він слугував місцем для політичних маніфестацій.

Зокрема там першого травня 1917-го уперше військові разом із цивільним населенням вільно відзначили міжнародний день робітничої солідарності.

Один із учасників — вояк Рівненського гарнізону Василь Сало — надіслав рідним світлину на згадку про цю подію.

Нині цей знімок зберігається у фондах обласного краєзнавчого музею.

Перше травня 1917 року на казарменній площі.

Вояки Рівненського гарнізону російської імператорської армії, поч.

ХХ ст.

За польської влади, у вересні 1933-го, на казарменному плацу відбувся знаковий для Рівного релігійний захід — Перший евхаристичний конгрес (з’їзд) за участі шанованого в Польщі й на Волині ксьондза біскупа Адольфа Петра Шельонжека з Луцька.

Його, репресованого і переслідуваного за радянської влади, й донині пам’ятають і шанують не лише в Луцьку, а й у сучасній Польщі, як людину, яка не зрадила свою паству і віру.

Про конгрес у Рівному й урочистості з його нагоди писав загальнопольський часопис “Путівник католицький”.

Зазначалося, що на військовому плацу зібралися не лише військові, а й цивільне населення Рівного, школярі, громадські організації, представники військового командування і влади міста.

Прибуло 5 тисяч паломників з усієї Польщі.

З газети «Путівник католицький», фото ДолінкоМістечко при польській владі.

З 1920 року, відколи в Рівному розквартирувалися польські війська, містечко не лише належним чином утримували, а й розбудовували.

Уздовж вулиці Дубенської з’явилися нові казарми і будинки для офіцерів з родинами.

У глибині військового кварталу з боку вулиці Дубенської вони збереглися поряд із забудовою царських часів.

Будинки для сімей військових польських часівЦі модернові на той час будинки, попри майже столітній вік, дотепер непогано виглядають.

На початку 1930-х років було зведено Будинок польського жовніра.

Відкриття пам’ятника Пілсудському в сквері неподалік Будинку жовніра, 1934 рікУ грудні 1932-го відкрито римо-католицький костел Святих Апостолів Петра і Павла, який став гарнізонним.

Підофіцерська школа кавалерійської бригади «Рівне», 1934 рік.

Будні на території військового містечка, польський період.

Офіцерський склад гарнізону на полковому святі, передвоєнні часи.

Польський військовий гарнізон у період 1920-1939 років у Рівному був представлений такими підрозділами: 13-а піхотна дивізія, 44-й полк стрільців американського легіону, 45-й піхотний полк стрільців кресових (прикордонних), бригада кавалерії “Рівне”, 21-й полк уланів Надвіслянських, 13-й полк легкої артилерії, полк корпусу охорони кордонів “Рівне”, 8-й взвод саперів, 13-а батарея протиповітряної артилерії.

Полковий оркестр 45-го полку стрільців кресових.

Дефіляда вояків польського гарнізону з нагоди свята польської Конституції.

Ліворуч видно Будинок жовнірУ польських цифрових архівах і на різноманітних форумах можна знайти чимало фотографій, які зображають службу і побут польських військовиків у Рівному міжвоєнного періоду.

А ще — військові гарнізону брали активну участь у житті міста й зробили чимало хороших справ.

Один з найстаріших будинків зберіг свою красу.

Вид з двору одного з найстаріших будинків-казарм на Соборній.

Одна з казарм, зведених ще в кінці XIX століття.

Одна з колишніх казарм 127 Путивльського полку (нині житловий будинок), що зустрічається на старих світлинах.

Одна з найстаріших ще царської побудови казарм з вишуканою цегляною кладкою та візерунчастими коминами.

Цей будинок також можна зустріти на старих фотографіях.

Колишня царська казарма на Дубенській.

Такий під’їзд з широкими сходами в одному із найстаріших будинків видає колишню казарму.

Тепер це житловий будинок.

А ще ось такий вхід, у який потрібно «пірнати»Під час Другої світової військове містечко зазнало бомбардувань, хоча значних руйнувань вони не спричинили.

Під час німецької окупації на території військового комплексу розташовувалися кілька концтаборів, найбільший з яких — “шталаг-360”.

Рівненське військове містечко як унікальний архітектурний комплекс заслуговує на збереження і подарує нам ще чимало цікавих відкриттів.

Світлана КАЛЬКО.

pl, wolyn.

pl, odkrywca.

pl, dobroni.

pl та інші відкриті джерела.