156 років тому народився видатний українець Володимир Липський , над могилою якого поглумилася радянська влада

11 березня 1863 року народився наш земляк, видатний вчений, український ботанік, один із перших президентів Національної академія наук України Липський Володимир Іполитович.

В історії світової ботаніки Володимир Липський посідає визначальне місце – як унікальний систематик, флорист і ботанік-географ, як неперевершений знавець гербарної справи і блискучий організатор ботанічних садів.

Його ім’ям названо в науці 47 видів рослин, він особисто відкрив 4 нових роди і 220 видів і різновидів рослин.

Незважаючи на те, що Липського знають і шанують науковці всього світу, рішення про вшанування його пам’яті в Україні було ухвалене лише 1990-го року.

Володимир Липський народився на Рівненщині — в селі Самостріли.

Батько майбутнього науковця, о.Іполит, був священиком у третьому чи й четвертому поколінні, однак на священичій "кар’єрі" для сина ніколи не наполягав: волів, щоб хлопець займався справою, яка найбільше подобається йому.

Щоб надати можливість синові здобути світську освіту, батько вирішує переїхати до Житомира і віддає сина на підготовче відділення Першої чоловічої гімназії.

За успішне навчання його було звільнено від оплати.

Після закінчення чотирьох класів, зрозумівши, що син має неабиякі здібності, батько віддає його восени 1877 до приватної Київської колегії Павла Галагана – престижний на той час навчальний заклад.

У 1882 році Володимир Липський закінчив заклад із золотою медаллю.

Мало не з дитинства захопившись життям рослин, Володимир мріяв присвятити своє життя дослідженню природи, тож і вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету Св.

У студентські роки не раз виїздив у експедиції — на Київщину, Поділля – створював гербарії.

По закінченні навчання Липський залишився в університеті.

Вступив до Київського товариства дослідників природи, за його дорученням вивчав флору Бессарабії та Кавказу, яким пройшов понад 10 тисяч верст пішки.

Близько товаришував із Агатангелом Кримським.

За підсумками кавказької експедиції з’явилася унікальна книга вченого "Флора Кавказа".

Згодом вийшла друком ще одна талановита праця — "Флора Средней Азии".

Обидві й досі використовуються фахівцями як неоціненні посібники.

Вчений в одній з експедицій по Середній Азії.

Липський належить до небагатьох науковців, кому вдалося відвідати безліч країн на всіх континентах Землі, крім Антарктиди та Австралії.

Першим описав флору Індонезії, Тунісу, Алжиру.

В Україні дослідив рослинність півдня, мінеральні джерела Житомирщини, флору Чорного моря.

Володимир Липський переїхав до Санкт-Петербурга.

Мало не 30 років працював у Петербурзькому ботанічному саду, написав історію цієї установи,підготував і видав путівник для відвідувачів.

1918 р.

Липський повернувся до Києва.

Брав активну участь у створенні Української Академії наук, розробив план її ботанічного саду.

Домігся надання ділянки, де нині розташований Державний ботанічний сад Академії наук України — до речі, сад створений за планом Володимира Липського.

У Липського була велика сім'я - дружина Юлія, з якою познайомився в Житомирі, і шестеро дітей.

У 1918 році померла дружина.

В.І.Липський був обраний Президентом Всеукраїнської Академії Наук.

Його називали найскромнішим президентом Української академії наук - він сам пиляв і рубав дрова, вирощував овочі на городі і варив собі обід, всю зиму ходив у старому демісезонному пальто, а покладену по чину дачу подарував Одеському ботанічному саду.

Цю високу посаду вчений зі світовим ім’ям залишив добровільно — на знак протесту проти заідеологізованості науки, втручання більшовицької партії у наукову сферу, найгірших проявів брудної кон’юнктури, відомої як "лисенківщина".

Липський переїхав до Одеси, очолив університетський ботанічний сад, продовжував займатися наукою.

Вчений написав понад 100 наукових праць, відкрив понад 220 видів рослин (54 з них названі на його честь), 4 нових роди, створив унікальні музейні колекції для природничих музеїв та численні гербарії.

Помер видатний вчений 24 лютого 1937 р.

в Одесі.

До останніх днів невтомно працював – у своєму останньому листі написав: "Я працюю годинами з лопатою і мітлою, допомагаючи весні".

На цьому можна було б поставити крапку, але існує, на жаль, сумне продовження цієї історії.

У 50-і роки могилу вченого було знищено.

На місці цвинтаря влада розташувала парк розваг.

Так неперевершений знавець рослинного світу залишився без останнього прихистку на своїй рідній землі.

Ім’я великого флориста за радянських часів зовсім не згадувалося.

І лише на прохання Президії Академії наук України у 1990 виконком Одеської міської ради прийняв постанову "Про увічнення пам’яті академіка Володимира Липського".

Могилу було формально відновлено в іншому місці.