Про каруселі-гойдалки в старому парку

Парашутна вежа, вічно юний “Півник”, “чортове колесо”, човники, тир-автобус, планетарій, кімната сміху… Колись ці атракціони в міському парку імені Шевченка були вершиною досягнень індустрії розваг.

Нині ж давно залишилися лише в пам’яті старожилів та на старих світлинах.

Утім, дехто з “пенсіонерів” трудиться ще й досі.

У парку імені Шевченка нині яблуку ніде впасти від сучасних різноманітних атракціонів.

А ще якихось 50-60 років тому про такі розваги рівненські дітлахи навіть не мріяли.

З перших днів створення Рівненського парку імені Шевченка (жовтень 1939-го) у ньому можна було знайти повний комплекс розваг для відпочинку, звісно, характерний для того чи іншого часу.

Наприклад, у передвоєнні роки тотальної військової підготовки жоден парк СРСР не обходився без парашутної вежі та стрілецького тиру.

У повоєнні роки, коли організація дозвілля була частиною партійної ідеології, — без газетних вітрин, бібліотеки, літнього кінотеатру.

Але були в парку й більш приземлені розваги, які назавжди залишилися в серцях багатьох поколінь рівнян як спомин про безтурботне дитинство і юність.

Так виглядав дитячий майданчик у парку (той, що з боку вулиці Чорновола) у 1950-і роки.

Парашутна вежа як символ дорослості Одразу після націоналізації “совєтами” князівського фільварку “Гірка” й створення на його території міського парку культури та відпочинку чиновники рапортували про налагодження там роботи містечка атракціонів.

Щоправда, більшість тодішніх парківських гойдалок і каруселей дісталися місту ще з часів Великих Торгів Волинських, які проходили в 1930-і роки на території садиби Любомирських.

Торги Волинські, 1938 рік.

Павільйон Кременецького ліцею.

Ліворуч видно «Веселе містечко» з атракціонами.

Адже “совєти” ввійшли в місто якраз напередодні старту ювілейних десятих Торгів.

Містечко з атракціонами за польської влади в парку розгорнулося приблизно там, де нині тенісні корти і футбольне поле поруч з рестораном “Ліон”.

Нова влада перейменувала його з польського “Веселого містечка” на “Нове містечко”, і цим, вочевидь, вважала місію побудови атракціонів виконаною.

Щоправда, в наступному, 1940 році, до відзначення Дня фізкультурника звели нову вежу для стрибків з парашутом — стара, яка залишилася з часів Торгів Волинських, була аварійною.

Стояла вежа там, де нині футбольне поле за спортшколою.

З цим першим парківським дорослим атракціоном, який, на жаль, не дожив до наших днів, пов’язані цікаві спогади багатьох рівнян поважного віку.

Парашутна вежа в парку часів Торгів Волинських.

Як розповів Ігор Олександрович Окопний, у 1950-і роки випускники міських шкіл після випускного вечора ходили зустрічати схід сонця саме до парку імені Шевченка й обов’язково піднімалися на самий вершечок вежі.

А найсміливіші стрибали з парашутом, у такий спосіб ніби вступаючи в доросле життя.

Ігор Олександрович досі пам’ятає пригоду, що трапилася з його майбутньою дружиною.

Дівчина вирішила стрибнути з парашутом, але, оскільки була надто тендітної статури, ніяк не могла приземлитися самостійно.

Її, завислу в повітрі, довелося приземляти за допомогою спеціальних канатів.

Вид з парашутної вежі на парк і місто.

Біла продовгувата будівля — літній кінотеатр, який пізніше став кінотеатром ім.

Квітень 1954 року.

Вежу було демонтовано на початку 1960-х під час реконструкції парку.

Тоді ж містечко атракціонів переїхало на приєднану до парку нову ділянку, де воно знаходиться нині.

Парк, старе містечко атракціонів, кінець 1950-х“Півник” та інші почесні “пенсіонери” атракціонної індустрії.

Серед раритетів, що й досі трудяться на ниві дитячих радощів, заслужений і почесний старожил — карусель “Півник”.

За документами датою його “народження” вважається 1963 рік.

Хоча, скоріше, це дата певної модернізації атракціону, бо в документах міської ради, що зберігаються в архіві, “Півник” згадується ще з 1949 року.

Найстаріший атракціон у парку — «Півник».

Угорі фото 1986 року, внизу — сучасне фото.

Попри його поважний вік, рівненські мами й досі залюбки довіряють своїх малюків цьому “пенсіонеру”.

«Півник», до 1960 року.

«Півник» періоду 1970-х.

Свято проводів Зими, 1978 рік.

До «Півника» аншлагІз найстаріших парківських атракціонів донині ще працюють човники.

Колись у парку були маленькі човники для дітей і великі для дорослих.

Дорослі вже давно демонтували, а дитячі мають піти на вічний спочинок цьогоріч, як зазначали працівники парку.

Човники ще в старому містечку.

Праворуч видно парашутну вежу, кінець 1950-х.

Угорі фото 1970-х років, внизу — сучаснеУ середині 1960-х у парку з’явився супер-атракціон за тодішніми мірками — колесо огляду, яке багато хто з рівнян й досі називають “чортовим колесом”.

Стояло воно на тому ж місці, що й нинішнє, але було менших розмірів.

Нове — вище й з більш зручними кабінками — встановили в парку в 1982 році під час підготовки до 700-річчя Рівного.

Старе колесо огляду, фото 1970-х.

Улюбленими атракціонами 1960-1980-х, особливо в молоді, були ланцюжкові каруселі.

Їх було в парку кілька видів — з одиночними і двійними сидіннями, закріпленими на ланцюгах.

Молодь полюбляла ті, де сидіння одиночні.

Одна з перших ланцюжкових каруселей у парку, 1950-і роки.

Ланцюжкова карусель, 1968 рік.

Хлопці намагалися всістися на місця позаду дівчат, і коли карусель вмикали, хапали за спинки сидіння з дівчатами і жбурляли вперед.

Замість кружляти по колу, сидіння під неймовірний дівочий вереск буквально літали на всі боки.

Такі розваги були доволі небезпечними і могли закінчитися фатально.

Однак, із кожним запуском каруселі порушників не меншало, попри попередження обслуги і навіть інколи зупинки атракціону.

Нині в парку залишилася одна ланцюжкова карусель.

Ланцюжкова карусель, 1985 рік.

Ланцюжкова карусель і вид на містечко атракціонів, 1970-іПішли на заслужений спочинок, а точніше, були демонтовані й розібрані на брухт практично всі атракціони, встановлені в парку в 1960-х.

Залишилися хіба що вже загадані човники і “Півник”.

Один із старожилів парку — «Ракетоплан», якого демонтували в 1990-х.

Дитяча каруселька.

Демонтовано на початку 1980-х.

Ці літаки з’явилися в парку на початку 1960-х і прослужили дітям майже піввіку.

Ця карусель прослужила найменшим відвідувачам — дощкільнятам — з 1965-го до 1982 року.

Торік демонтовано як нерентабельну й застарілу кімнату сміху.

А в 1950-і-на початку 1960-х це був один із найпопулярніших атракціонів.

Щоправда, в повоєнні роки розміщувався він не в містечку атракціонів, як сучасний, а в прибудові до адмінприміщення парку — там, де нині шахово-шашковий павільйон.

У тій же прибудові в повоєнні роки розміщувалася бібліотека і читальний зал.

імната сміху і читальний зал з бібліотекою.

Нині там шахово-шашковий павільйон.

До початку 1980-х років дожив у парку стрілецький тир в старому автобусі.

Чомусь в радянські часи тири полюбляли облаштовувати в старих автобусах.

Він завмер на вічній стоянці там, де нині ресторан “Ліон”.

Тут був тир до початку 1980-хА неподалік вражав уяву відвідувачів парку аж до кінця 1980-х років дерев’яний круглий планетарій, щоправда не можливістю споглядання зірок і планет, а геть земними речами.

У закинутій будівлі зберігалися мітли, відра, граблі та інший господарський реманент.

Після регулярних крадіжок та підпалів планетарій розібрали на дошки.

Найекстремальніший атракціон 1970-1980-х років — ліфти.

Нині в парку повно нових сучасних атракціонів.

Чи будуть їх колись згадувати так тепло, як згадують нині колишні, хто знає… Утім, гідних пам’яті рівнян об’єктів, окрім атракціонів, у нашому парку було чимало.

Але про них — наступного разу.

Світлана КАЛЬКО.