Рамзес із Луцька – «хресний батько» програми «Кабачок 13 стільців»

Колаж Наталки Курсик В одній із попередніх публікацій рубрики #(не)відомі волиняни ми згадували про лучанина Анатоля Потемковського.

Він був однокласником Маріана Фельдмана та учнем луцької гімназії імені Костюшка.

Гімназія імені Костюшка в Луцьку.

Поштівка 1930-х.

Маріан Фельдман у своїй біографії пише такі слова про Анатоля Потемковського: «На останній лавці в класі сидів нікому не примітний учень Анатоль Потемковский, якого всі називали Рамзес.

Анатоль народився в сім’ї адвоката в Константинополі, який емігрував після Жовтневої революції до Луцька, а в 1939 – до Варшави.

Під час нацистської окупації Анатоль Потемковський був в’язнем Освенцима і Маутхаузена».

Анатоль Потемковський.

Письменницьку діяльність розпочав у середині 1940-х рр.

Друкувався в газеті «Річ Посполита» та інших періодичних виданнях, став постійним автором журналу «Шпильки», де близько сорока років вів рубрику «Книга скарг» під псевдонімом Меган.

Співпрацював з відомими варшавськими кабаре «Шпак» і «Дудек».

Був співавтором сценарію кінокомедії «Ірена, додому!» (1955).

Написав повість «Всі гроші світу» (1983), за мотивами якої в 1999 року було знято чотирисерійний телефільм, і повість «Інший берег річки» (1999)».

Варто додати ще такі факти до біографії Потемковського.

Він народився 9 квітня 1921 року.

Батьки із малолітнім сином переселились до Луцька також в 1921 році.

До того батько Анатоля був послом в Турції.

В Луцьку він відкрив власну адвокатську контору.

В 1939 році родина Потемковських тікає на захід, проте саме тоді Анатоль попадає у два німецькі концтабори Освенцим і Маутхаузен.

Чудом йому вдалось врятуватись.

Актори ««Кабачка 13 стільців»Після війни Анатоль розпочинає активне творче життя.

Основними для Анатоля Потемковського були жанри фейлетону і короткої гуморески.

У його іронічних мініатюрах діють постійні герої – близькі і самовпевнені завсідателі кафе «Кокос».

Гуморески Анатоля Потемковского часто друкувалися в радянських журналах, їх сюжети використовувалися в популярній телепередачі 1970-х років «Кабачок 13 стільців».

Імена деяких персонажів «Кабачка» також запозичені були у Потемковського, наприклад, пан Беспальчик, пані Зося, пан Зюзя (у Потемковського – Зизьо).

Саме Анатоля Потемковського вважають «хресним батьком» програми «Кабачок 13 стільців».

Спочатку Потемковскій відкрив на сторінках «Шпильок» кафе «Кокос».

У гостей кафе завжди була якась тема для обговорення.

Підписував Потемковський свої розповіді псевдонімом Меган.

Актори ««Кабачка 13 стільців»Ідея кафе дуже сподобалась в Москві й її відразу підхопили.

Кафе перейменували в Кабачок, постійним персонажам дали інші імена і заняття, хоча деякі і залишили авторства Потемковського.

Напрямок діалогів досить було лише трохи підправити, щоб зробити їх ближче до радянської дійсності, зберігши при цьому польський акцент.

А в основному, проблеми тоді були спільні.

Головні ролі завсідників кабачка виконували в основному артисти Театру сатири.

Головним режисером передачі був Георгій Зелінський.

За 15 років в ефір вийшло 133 випуску.

Помер Анатоль Потемковський 15 жовтя 2008 року у місті Варшаві, де й був похований.

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО.