Таємниці підземної річки, або подорож в завхристію Полтви

Фото Андрія Риштуна Давненько ми не писали про львівську Полтву, про цю славну річку нашого міста.

Ось нарешті трапилася нагода.

Правда не в нас, а у відомого дослідника підземного Львова Андрія Риштуна.

Він здійнив мандрівку закапелками і розмістив статтю про це на Експлорері.

З його згоди ми передруковуємо в себе цей захоплюючий матеріал.

«А хіба Полтва туристична?» – здивовано запитаєте Ви.

«Ну не так як Високий Замок чи Площа Ринок.

Але певні находжені місця вже є» – відповім я.

Та цей раз ми пішли в завхристію Полтви.

Унікальні готичні склепіння виглядають ніби цей колектор і костел Ельшбети будував той самий архітектор.

Місця де стіни тунелю наче колони античного храму.

Ну і останній звіт звідси на Експлорері ще з 2012 року.

То ж потрібно було оновлення.

Колектор вул Снопківська.

Фото Андрія Риштуна.

Ви напевно вже здогадалися.

Мова піде про ділянку колектора Стрийський Риганок – відкритий басейн Динамо на Стуса.

Після реконструкції трамваю на Сихів тут ще ніхто не був.

Цікавило питання: Що там змінилося?.

Ось відповідь: «А Ніфіга!» Все лишилося так само як і було до того.

Вони новий колектор врізали значно вище за крайню точку куди безпечно можна добратися.

І оце прикре, вузьке і обросле Полтвамітами яйце як було, так і є.

Воно йде від Липової Алеї і аж до Басейну Динамо.

На розпорках ним продиратися в натяжку можна.

Але час від часу вони вмикається КНС на Сихові.

Тоді рівень води в яйці різко збільшується в рази.

Змиє любого.

Полтва в районі Сихова.

Фото Андрія Риштуна.

Це вихід на весь Сихів.

Я не спеціаліст в бетоні.

Але у порівнянні з іншими аналогічними яйцями це виглядає якось дуже підзмученим.

І взагалі в цю притоку бажано ходити в штанах по пояс (все завдяки Опіллю!).

Бахіл було явно не достатньо.

Обоє моїх супутників, Electri4king I Sunnyman, троха набрали води.

Бо за рахунок засмічення дна є місця де вода різко виходить на бортики.

А ще Полтвопади тобі у бік.

Сухим фіг пройдеш.

До того ж бортики вкриті густим шаром слизу і тому капець які слизькі (вибачте за тавтологію).

А стеля тут низька.

Тому високим людям потрібно буде згинатися в три погибелі щоб пройти цим слизьким тротуаром.

Наполегливо рекомендую новачкам сюди не йти.

Спочатку наберіть хоча б 25 годин «туристичних» районів Полтви, аби був досвід.

А тоді вже сюди.

Бо змити не змиє.

Але гавнєцом нагодує то точно.

Полтва в районі Сихова.

Фото Андрія Риштуна.

Другою небезпекою є розмір колектора.

Він доволі тісний.

Води тут багато, а втекти в разі чого особливо і нема куди.

Хоч Сихів і має дренаж в Зубру, але рівень води тут теж до стелі досягав.

Напевно в перервах кубку УЄФА на рекламу 😊 То ж загинути тут можна.

Другим неприємним відкриттям було це скоби люка на вулиці Шота Руставеллі.

З часу Полтводрочерської експедиції їх внизу стало менше, відгнили і попадали.

Ті що нагорі теж на ладан дихають.

Тобто ще кілька товстих дігерів по них спуститься і їм хана.

Полтва в районі Сихова.

Фото Андрія Риштуна.

Ну і наостанок відзначу сумний стан бокових врізок.

Ті що сучасні, пластикові, то цілі.

А от старі керамічні майже повністю забиті і ніхто їх не чистить.

Деякі з них закупорилися Полтвомітами і припинили своє функціонування.

Коли вмикали КНС на Сихові то води ставало по ту жовту позначку на стіні.

Жовтим показано рівень стоків коли вмикають КНС на повну.

Висота Яйця в зріст людини.

Фото Андрія Риштуна.

Мандруючи колектором ми бачили багато нових та чистих врізок дощової каналізації.

Заглядуєш в отвір і за якийсь метр вже бачиш сонячне проміння з проїжджої частини.

Через них всередину валив потужний потік свіжого повітря, можна було віддихатися.

Та коли рівень води починав різко збільшуватися, то повітря переставало так ефективно засмоктуватися.

Навпаки, воно рухалося в напрямку надвір.

Люк на тротуар коло Динамо Блюз.

Фото Андрія Риштуна.

Хороші новини:.

1) Є люк навпроти Динамо Блюз.

Розташований на тротуарі.

Хоч і закритий болтом але як альтернатива підійде.

2) Люк на футбольному стадіоні Динамо.

Легко відкривається якшо відсунути вбік штучний газон.

Він веде в бічну притоку звідки можна попасти в основне русло Полтви.

3) Десь на вулиці Снопківській є ще один люк що закис.

Він має вниз добротні цегляні сходи.

Відкрити зсередини ми його не змогли.

Але зверху це не складе труднощів його вислухати і дослідити.

Яйце від вулиці Зарицьких в сторону СБУ.

Фото Андрія Риштуна.

Вернувшись назад ми пройшли до вузького місця Львівської каналізації.

А саме до яйця що йде по вулиці Зарицьких паралельно вулиці Вітовського.

Ця вузька ділянка колектора з’єднує дві великі системи Полтви і Сороки.

В сильну зливу вода не встигає ним відводитися і збирається на проїжджій частині вулиці Сахарова-Коперника–Гвардійська.

Широкий колектор від Сахарова до Стрийського Ринку, район СБУ.

Фото Андрія Риштуна.

На ділянці вулиці Зарицьких взагалі печалька.

Більшу частину маршруту можна йти хоч посередині потоку.

Дно всюди на тому ж рівні що і тротуари, настільки замулилося.

На потоці видно кілька масивних люків і брил каменю що впали зверху.

Доволі швидко ми впираємося в преславуте яйце.

До поверхні 16 скоб в колодязі, доволі глибоко.

Йти далі яйцем можна, але з дуже великим напрягом.

Такі ділянки стануть прохідними хіба коли у Львові вимкнуть водопостачання на кілька годин, як колись.

Табличка каже що цей колектор збудували поляки в 1911 році.

Фото Андрія РиштунаВ сумі під Землею ми провели 5 годин.

Брудні як після шахти.

Щасливі наче знайшли золотий злиток.

Давно я так довго не мився в душі 😊.

Андрій РИШТУН.