Ірена Карпа радить: 7 паризьких кав’ярень, де добре читати книжку

Ірена Карпа — письменниця, співачка, перша секретарка з питань культури посольства України у Франції та авторка найочікуванішого роману цієї весни «Добрі новини з Аральського моря», який вже скоро з’явиться у видавництві #книголав.

Ірена переїхала до Парижа кілька років тому.

За цей час вона знайшла там чимало улюблених місць, якими поділилась із ELLE.

Далеко не кожне паризьке бістро — розслаблене і атмосферне.

Фірмове хамство офіціантів — це не міф, часто-густо воно зустрічається (але, на щастя, не на кожному кроці).

От точно не йдіть у кафе De Metro — воно на Сен Жермені прямо навпроти Нотр-Дама.

Сьогодні всі інші були закриті, а це прямо бррр — ходити лікувати завищену самооцінку таким ставленням офіціантів.

Не обіцяю рівномірності районами, але спробую зачепити декілька.

Отже, Café St Régis на острові Сен-Луї (якщо правильно сісти на терасі — видно Нотр Дам).

Ідеальне місце для читання чи писання — кожен столик біля вікна перетворюється на терасний, бо шибки розсуваються.

Темне дерево, непретензійність, практично пішохідні вулиці навколо.

Мій чоловік дуже любить там ошиватися — це значить, що місце туріст-пруф.

Сидіти й насолоджуватися.

Коктейлі дорогуваті, а от сніданки і вино — як кругом.

Café Saint Victor навпроти архітектурно-знакового Maison de Mutualité.

Геніальне своєю потрійною терасою (одна на повітрі, дві за склом, але з добрим обзором).

Розслаблені офіціанти, оксамитові диванчики, кір-касіс на аперитив чи формула з кавою-круасаном-соком.

Я от люблю день починати з книжки — мозок не так лякається дійсності.

Les Editeurs на Одеоні — йдіть одразу на другий поверх.

Там можна і без своєї книжки приходити, на полицях ціла бібліотека (не на продаж).

Внизу може бути гамірно, а от нагорі ідеально.

При цьому смачна (хоч і дорогувата за середніми мірками) їжа і щедрі оливки-горіхи до вашого келиха.

Спокійні, звиклі до інтелігенції офіціанти.

Café Malongo на вуличці Сант-Андре-дез-Ар.

Хіпстерський закуток із нарешті пристойною як для Парижа кавою (зазвичай вона в цьому місті як покарання).

А тут прямо негірше київської чи барселонської.

Закуток таки закуток — бо це позаду кавової крамниці.

Високі коворкінгові столи з грубого дерева, добрий Wi-Fi, смачний фреш і всілякі там чаї-лате і біологічні еспресо.

Кав’ярня в саду Musée de la vie Romantique.

Ну, тут сама за себе назва говорить.

Музей нуднуватий, а от сад прекрасний.

От де можна загубитися в зелені і доброму чтиві (якщо спина не запротестує проти металевого садового стільця в ажурну дірочку).

Будете сміятися, але старий добрий Люксембурзький Сад ніхто не скасовував.

Парижани там читають у стільцях і шезлонгах просто масово.

Вибрали клумбу, підсунули металевий стілець на сонце чи в тінь — і вуаля! Кава є тут же в кіосках, морозиво теж.

Особисто я люблю take away, хоча і на терасі довкола садових кав’ярень можна жити і навіть щось базове їсти.

Ну і якщо вас понесло в сторону Монмартру чи взагалі 18-го району, а фотографічні кав’яреньки всі схожі одна на одну, чом би не сходити на бранч у Brasserie Barbes — хіпстерський оазис хорошого смаку серед моря живописного трешу (зі скляних стін видно знаменитий TATI і всю різнокольорову тусовку навколо).

Йдіть на поверх, де зимовий сад.

Їжте, пийте всілякі там корисні фреші-смузі, а потім ідіть на показ у культовий кінотеатр Luxor через дорогу (там теж крута тераса, і може навіть відкрили після ремонту кав’ярню на ній).