Справа Крючкова. Перший антикорупційний тест для нового президента

Національне антикорупційне бюро України оприлюднило нові дані у справі Дмитра Крючкова, колишнього народного депутата та екс-голови правління холдингової компанії «Енергомережа».

Через цю структуру у 2015 році були організовувані схеми виведення коштів з обленерго в Харкові, Черкасах і Запоріжжі, контрольним пакетом яких володіє держава.

На запит «Главкому» НАБУ повідомило про те, що у ході досудового розслідування з’ясовано: сума завданих державі збитків складає 756 млн грн – це вдвічі більше за цифри, оприлюднені у квітні.

Саме тоді детективи НАБУ затримали екстрадованого з Німеччини Крючкова.

17 квітня Солом’янський райсуд Києва арештував підозрюваного на 45 днів.

22 квітня підозрюваного випустили з СІЗО під заставу у 7 млн.

Напередодні президентських виборів.

Крючков – ключовий фігурант масштабних корупційних схем, через які вимивались кошти з енергоринку України.

Рік тому він був затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців, але згодом звільнений під заставу.

Перед цим журналісти програми «Схеми» оприлюднили записи телефонних розмов Дмитра Крючкова, автентичність яких підтвердила незалежна експертиза у США.

Серед співрозмовників Крючкова, чиї голоси було ідентифіковано, – Ігор та Григорій Суркіси, а також найближчий соратник попереднього президента Ігор Кононенко.

Останній розслідування журналістів назвав маніпуляцією та пообіцяв подати позов проти «Радіо Свобода».

Журналісти ж стверджують, що колишній нардеп Крючков через «Енергомережу» діяв в інтересах Суркісів та Кононенка.

Петро Порошенко, який на той момент ще перебував на посаді президента, запевнив, що про все це нічого не знав.

Сам Крючков у суді почав свідчити проти Ігоря Кононенка та Дмитра Вовка, колишнього голови НКРЕКП.

Підозрюваний також заявив, що не має наміру співпрацювати зі слідством, оскільки директор НАБУ Артем Ситник начебто отримав хабар на $500 тис.

за його справу.

У пресі Дмитра Крючкова називають людиною братів Суркісів – їх представники входили до керівних органів «Енергомережі».

Але офіційно оприлюднені дані досудового розслідування «справи Крючкова» – лише невелика частина того, до чого мав стосунок екс-депутат та його покровителі.Rj.

Що каже НАБУ?.

«У ході досудового розслідування розрахунків на енергоринку «здобуто відомості про умисне порушення в 2014-2015 роках колишніми керівниками «Черкасиобленерго», «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Азот» та ПАТ «Запорізький завод феросплавів» законодавства у сфері електроенергетики «шляхом здійснення зарахувань зустрічних однорідних вимог на суму понад 756 млн грн», йдеться у повідомленні НАБУ.

За результатами розслідування здійснено повідомлення про підозру колишньому в.

директора «Запоріжжяобленерго» у вчиненні злочину… та на даний час він перебуває у розшуку.

Щодо колишньої голови правління «Черкасиобленерго» Світлани Кузьмінської, то «НАБУ складено проекти письмових повідомлень про підозру», але воно «не погоджено Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою».

Отже, НАБУ фактично дає зрозуміти, що Спеціалізована прокуратура гальмує справу.

А тим часом попри виявлені НАБУ зловживання, за заявою випущеного із СІЗО Дмитра Крючкова відкрите судове провадження вже проти нинішнього керівника «Черкасиобленерго» Олега Самчука.

5 червня Апеляційний господарський суд розглянув клопотання Антикорупційного прокурора Назара Холодницького і арбітражного керуючого «Черкасиобленерго» Валентина Литвина про визнання незаконним списання заборгованості ПАТ «Азот» Дмитра Фірташа перед «Черкасиобленерго» на майже $50 млн, що нібито стало можливим через підписання мирових угод.

На розтиражовану в пресі інформацію відразу ж прореагував Олег Самчук, позицію якого оприлюднив «Главком»: «Проти мене почалася брудна інформаційна кампанія, мовляв, я фактично дозволив списати заборгованість «Азоту» перед «Черкасиобленерго» на загальну суму 1,276 млрд грн в рамках цих мирових угод.

Але це неправда.

За мировими угодами гроші почали повертатися в державу.

Щомісяця 9,8 млн грн заходять з «Азот» на спецрахунок «Черкасиобленерго» і повністю переходять в ДП «Енергоринок».

Підтримка цих мирових угод відбулася на самому високому політичному рівні, також їх затвердив Господарський суд Черкаської області.

Загалом мета - прибрати мене із посади та повернути колишню т.

голови правління Світлану Кузмінську, яка своїм керівництвом 2015- 2016 років вивела з підприємства ці кошти».

(для перегляду натисніть на зображення).

«Черкасиобленерго»: «Азот» боргує майже 2 мільярди.

Лише за один 2015 рік за електроенергію, поставлену черкаському заводу «Азот», був штучно сформований борг на суму 1,1 млрд грн.

На сьогодні заборгованість «Азоту» перед «Черкасиобленерго» сягає 1,9 млрд грн – з урахуванням пені та інших нарахувань.

Все це результат схеми, за якою «Азот», «Черкасиобленерго» та вже знайома фірма «Енергомережа» домовились про переуступку боргу.

Згідно з умовами договору, «Черкасиобленерго» погодилося, щоб всупереч законодавству завод платив за спожиту електроенергію не обленерго, а третій компанії.

У результаті обленерго щомісяця не отримувало від «Азоту» 100 млн грн – вартість щомісячних поставок електроенергії на завод.

Але сам «Азот» нічого не був винен, адже борги за електроенергію зобов`язалася сплачувати «Енергомережа», якою керував Дмитро Крючков.

Договір про переуступки боргів діяв до лютого 2017 року всупереч закону «Про електроенергетику»: він виключає втручання у рух коштів третьої сторони, яка не є учасником енергоринку.

Але під високим патронатом «Енергомережа» Крючкова і Кузьмінська, яка тоді керувала «Черкасиобленерго», пішли на таку угоду.

Крючков – ключовий фігурант масштабних корупційних схем, через які вимивались кошти з енергоринку України.

Рік тому він був затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців, але згодом звільнений під заставу.

Як виводили гроші з «Черкасиобленерго».

У ході досудового розслідування НАБУ встановило, що між «Черкасиобленерго», «Енергомережею», «Азотом» було задіяно два способи вимивання коштів:.

Перший: «Азот» і «Черкасиобленерго» укладають між собою договір, згідно з яким «Азот» надає грошову допомогу «Черкасиобленерго», яка стає боржником, а «Азот» - кредитором.

В результаті «Азот» повинен сплатити за електричну енергію «Черкасиобленерго», а обленерго – повернути «Азоту» кошти, отримані як допомогу.

В результаті між цими компаніями відбувається процедура зарахування зустрічних однорідних вимог.

Тобто ніхто нікому не винен! Отже, «Азот» не платив за електроенергію (на спеціальний рахунок), а «Черкасиобленерего» не платило «Енергоринку».

Ось так тобто штучно обійшли механізм автоматичного перерахування коштів, прописаний законом.

В цій схемі «Енергомережа» участі не брала.

Відповідно до закону «Про електроенергетику», рух коштів за електроенергію має відбуватися строго по ланцюгу від споживача до постачальника, і далі до гуртового постачальника ДП «Енергоринок» (на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання).

А вже звідти здійснювалися розрахунки з учасниками ринку, включаючи й виробників електроенергії.

Кошти по рахунках спрямовуються Ощадбанком в автоматичному режимі за алгоритмом, що встановлюється НКРЕКП.

Другий: між «Черкасиобленерго», «Азотом» та «Енергомережею» укладено низку договорів про переуступку боргу: «Енергомережа» бере на себе зобов’язання зі сплати боргу за спожиту електричну енергію заводом «Азот» перед «Черкасиобленерго» – останнє погоджує такі договори.

Тобто, замість «Азоту» розрахунки з «Черкасиобленерго» повинна була провести «Енергомережа».

Жодних розрахунків «Енергомережа» з ПАТ «Черкасиобленерго», звичайно, не провела, у підсумку – нарощування мільярдних боргів і штрафів за них.

Коштів на рахунках «Енергомережі» не залишилось, вони через інші підставні фірми були повністю виведені.

Триває процедура банкрутства компанії, яка, на думку експертів, призведе до її ліквідації.

Борговий маховик «Черкасиобленерго».

Описані схеми виведення грошей з обленерго спровокували внутрішні проблеми.

У кінці 2016 року державний регулятор (НКРЕКП) через велику заборгованість перед ДП «Енергоринок» перевів компанію на «нульовий алгоритм» – всі гроші з поточного рахунку автоматично перераховувались в «Енергоринок» як платежі за борги.

У підсумку у компанії не залишилося обігових коштів на виконання інвестпрограми, проведення капремонтів, закупівлю пально-мастильних матеріалів, засобів захисту.

Працівники обленерго сиділи без зарплати.

Водночас Державна фіскальна служба нарахувала лише за несвоєчасну сплату ЄСВ 10 млн грн штрафу.

Працівники призупинили будь-які роботи, тодішнє керівництво обленерго, аби зупинити бунтівників, тримало на території підприємства три десятки озброєних людей.

Трудовий колектив у той період звернувся до прем’єра, депутатів Верховної Ради зі скаргою на Фонд державного майна (а державі належить 71% «Черкасиобленерго»), який звинуватили у перешкоджанні стабільній роботі обленерго.

Колектив звертав увагу на незрозумілу позицію заступника голови ФДМ Володимира Державіна і його правої руки – Олександра Візира.

Джерела «Главкома» в уряді переконують, що Державін просто виконував вказівки людей, метою яких було довести підприємство до банкрутства з метою подальшої приватизації.

«Ми, представники колективу ПАТ «Черкасиобленерго» змушені звернутись до вас із проханням втрутитись у надзвичайну ситуацію, яка склалась навколо ПАТ «Черкасиобленерго» через перешкоджання ФДМУ в особі заступника голови Державіна В.

В., затвердити проект мирових угод між ПАТ «Черкасиобленерго» та ПАТ «Азот» щодо стягнення боргу в розмірі 1,9 млрд грн на користь нашого товариства», – йшлося у листі до прем`єра.

Державі належить 71% акцій ПАТ «Черкасиобленерго».

В управлінні Фонду держмайна - 46%, ще 25% акцій – в управлінні ПАТ «Українська енергозберігаюча сервісна Компанія» (УкрЕСКО), засновником якого є держава в особі Фонду держмайна (акції виставлені на приватизацію).

Приватній компанії «Сварог» (Костянтин Григоришин) належить 23,9885% акцій.

Про решту власників акцій не володіють інформацією навіть в «Черкасиобленерго».

Не виключено, що частина акцій належить братам Суркісам.

Через масові протести працівників обленерго, зокрема й у Києві, уряд таки втрутився у ситуацію: він доручив Фонду держмайна прискорити проведення конкурсу на заміщення посади керівника «Черкасиобленерго» з відстороненням виконувача обов’язків голови правління Світлани Кузьмінської.

Остання потім в коментарях пресі назвала це рейдерським захопленням «Черкасиобленерго», але дала йому дуже плутане пояснення: «Це результат домовленостей Костянтина Григоришина з російською групою VS Energy (контролюється російськими бізнесменами на чолі з членом Ради Федерації РФ Олександром Бабаковим – «Главком»), яка володіє декількома обленерго.

Також в цій справі замішані деякі посадові особи ФДМ на чолі з заступником голови ФДМ Володимиром Державіним (колишній помічник народного депутата Ігоря Кононенка – «Главком»)».

Проте на позачергових загальних зборах акціонерів ПАТ «Черкасиобленерго» виконувачем обов’язків голови колегіального Виконавчого органу товариства обрано Олега Самчука.

30 березня 2017 він приступив до виконання обов’язків.

Були погашені борги по зарплаті, але спроби відновити на посаді Кузьмінську продовжувались.

6 квітня 2017 року колектив Черкаського міського району електричних мереж «Черкасиобленерго» розпочав страйк, а потім вирушив з пікетом до Придніпровського районного суду Черкас, де мало відбутись слухання у справі колишньої виконувачки обов’язків голови правління про поновлення на посаді.

Спробу повернення Кузьмінської зупинили.

Тим часом Фонд держмайна, який фактично володіє 71% акцій підприємства, відмовив у реструктуризації боргу «Азоту».

Водночас на той момент голова НКРЕКП Дмитро Вовк пообіцяв колективу, що в разі реструктуризації боргу регулятор ухвалить відповідні рішення, які забезпечать повернення заборгованості по зарплаті.

Вже навіть були підготовлені відповідні проекти договорів, які мали бути затверджені на зборах акціонерів.

Але блокада «Черкасиобленерго продовжилася.

Заборгованість знову почала зростати.

Працівники обленерго почали масово звільнятися з роботи.

Штучне банкрутство?.

В 2018 році «Главком» безрезультатно звертався до керівництва ФДМ з проханням прокоментувати дії держави, які не відповідають інтересам державного підприємства.

Там відмовились давати відповідь.

В експертному ж середовищі побутувала думка, що мета вище описаних оборудок не лише в тому, щоб вивести з енергоринку кілька мільярдів, головне – довести обленерго до банкрутства, а потім оголосити приватизацію і за безцінь «передати» в потрібні руки.

До відома: провадження у справі про банкрутство ПАТ «Черкасиобленерго» відкрито ще в 2004 році, тобто процес триває вже 15 років!.

Наталка Прудка, «Главком».