«Я не змогла б віддати тисячу євро за цуценя, знаючи, скільки собак і котів потерпають на вулиці без допомоги», — Катерина Бабкіна

Проект «Мода без породи» був створений, аби показати, що мати собаку без престижного родоводу — це в першу чергу мати собаку.

І неважливо, є в неї посвідчення чи ні.

Це жива душа, про яку ми часто забуваємо.

Знамениті та заможні українці, які взяли тварин із притулку, діляться власними зворушливими історіями та цінними порадами.

Юлія Доценко та Мілка.

Організатор та соавтор проекту «Мода без породи», засновник Фонду допомоги безпритульним тваринам Best Friends Ukraine, засновник онлайн-проекту «Бездомные животные Украины», автор проекту «Одягни ялинку у вишиванку», директор продакшну Made in Ukraine, ювелірний дизайнер.

Як у вас з’явився домашній улюбленець?.

Наша зустріч була доленосною.

Якось вранці наприкінці січня у мене не покидала думка, що я знайду рижика.

Дорогою додому ми незаплановано заїхлали на заправку і коли я вже прямувала до виходу, у приміщення забігла моя налякана Мілка.

Співробітники АЗС її вигнали, тому я вийшла за нею, сіла поруч та почала гладити.

Вона притулилася мордочкою до мене, і я не змогла поїхати без неї.

Чому не купили породисту тварину?.

Останню породисту тварину я купила 10 років тому.

З початком своєї волонтерської діяльності в 2012 році я зрозуміла, що більше ніколи не куплю друга.

Як змінилося тварина після того, як ви забрали її додому?.

На жаль, я не знаю, якою Мілка була до зустрічі зі мною.

Зараз я вважаю свою собаку щасливою, тому що вона поводиться саме так.

У свої 4 роки вона ні краплі не подорослішала і залишається життєрадісною і безтурботною.

Як змінилося ваше життя?.

Я почала рано вставати і отримувати справжнє задоволення від довгих ранкових прогулянок.

Частіше стала їздити на природу, а походи на майданчики для собачників — моє улюблене заняття, адже там моя собака спілкується і грається з іншими собаками.

Чи є в побуті різниця між породистою і не породистою тваринами?.

Так, звичайно.

У літній період всі мої чотири тварини виїжджають до мами жити за місто.

Ми, жартуючи, називаємо це місце «санаторієм».

Так ось ці двоє дворнят (Мілка і кішка Фая) нібито вважають, що повинні займатися чимось корисним.

Мілка весь день несе службу біля вхідних воріт, а Фая іноді приносить трофеї у вигляді мишок та ящірок.

Ми з нею серйозно розмовляємо, що їжа вдома є і не треба нікого вбивати.

І вона мене слухається.

Що б ви порадили людям, які збираються взяти непородисту тварину?.

Задумайтеся ось над чим: чи зможете ви зробити щасливою тваринку, у якої найменше шансів стати домашньою і приголубленею.

Нехай вас стимулює ця думка.

Катерина Бабкіна та Сравчик.

Українська письменниця, поетеса.

Як у вас з’явився домашній улюбленець?.

Нарешті знайшла одного і пішла знайомитися.

Спочатку песик мені зовсім не сподобався! Та у долі на нас були інші плани: за три дні я забрала його до себе назовсім.

Чому не купили породисту тварину?.

Тому що всі тваринки однаково класні та гарні, і я не змогла б віддати 500 чи тисячу євро за цуценя, знаючи, скільки собак і котів потерпають на вулиці без допомоги в нашій країні.

Як змінилася тварина, після того, як ви забрали її додому?.

По-перше, тваринка виросла.

Коли я її брала, всі обіцяли максимум 10 кг, але щось пішло не так, і зараз моє диво важить 20! І все ще росте.

По-друге, пес став значно голосніше гавкати і діставати до всіх поверхонь вдома.

Також навчився сидіти, лежати, давати п’ять і не лізти в ліжко.

Але краще б припинив вистрибувати мені на голову, коли хоче гратися.

Як змінилося ваше життя?.

Якщо чесно, не дуже змінилося.

Єдине, що суттєво на мене вплинуло на початку, це витрати.

Однак я з перших днів з цим змирилася і просто більше про це не думаю.

У моїй квартирі не було плінтусів, і шпалери, поклеєні кілька років тому, відставали від стін внизу коло підлоги.

Песик навів з цим лад: в його голові з’явилася ідея зняти все на півметра вгору.

Довелося переклеїти вітальню і кухню, заодно зробити плінтуси: матеріали + робота коштували понад 10 тисяч грн., і це була одна з перших витрат на собаку.

Ну і ще собака їсть, губить м’ячики і намордники, йому треба робити щеплення і віддавати в готель чи на перетримку, коли я кудись їду.

А ще я дізналася, що дуже люблю собак, значно більше, аніж думала до того.

Обожнюю з ним обійматися і грати.

З собакою моє життя стало значно щасливішим.

Чи є в побуті різниця між породистою і не породистою твариною?.

Ні, є різниця між кожною конкретною собакою, як і між кожною конкретною людиною.

Що б ви порадили людям, які збираються взяти не породисту тварину?.

Піти і негайно взяти тварину.

Максим Гольдарб та Лада.

Заступник голови «Партії Миру», засновник та керівник незалежного недержавного контролера за публічними ресурсами — ГО «Громадський аудит».

Як у вас з’явився домашній улюбленець?.

Ми з моєю собакою випадково зустрілися вдома: дружина з дітьми три роки тому поїхали в притулок, забрали її, а мене фактично поставили перед фактом про нову руду співмешканку.

Тепер у нас живе house fox Лада.

Чому вирішили взяти не породисту тварину з притулку?.

Переконаний, питання в самому звірі, а не в якихось документах.

Дурних чи некрасивих звірів апріорі не буває, а тому й жодної різниці між породистим коргі з королівського двору та викупаною, причесаною собакою з притулку не бачу.

А як змінилося ваше життя з появою цього домашнього улюбленця?.

Два важливих моменти: завівши тваринку, змінюється твій психосоматичний стан — вона завжди заряджає і заспокоює; а другий — мимоволі починаєш займатися пасивним спортом, адже щоранку за будь-якої погоди ти гуляєш із собачкою.

Мене навіть часто запитують: «А як ви підтримуєте нормальну фізичну форму?», на що я завжди відповідаю: «Гуляю з собакою».

Що порадите людям, які збираються взяти домашнього улюбленця з притулку?.

Якщо ви хочете завести звіра, маєте добре усвідомлювати, що несете повну відповідальність за його долю і не маєте жодного права викинути на вулицю чи, не дай Боже завдати болю або іншої біди.

Яна Алтухова та Гриша.

Співвласниця та креативна продюсерка продакшн-студії Red Glass, телеведуча, модель, DJ Funkyianky.

Чому Ви вирішили завести домашнього улюбленця?.

Я переживала кризовий період — розставання з чоловіком, зміну роботи і переоцінку цінностей.

Усвідомила, що давно хотіла кота, але весь час заважали якісь обставини.

Зрештою я вирішила, що годі відтягувати і вирушила на пошуки.

Розкажіть історію вашої зустрічі.

Біля входу на пташиний ринок я зустріла бабусю, яка роздавала кошенят задарма.

«Суміш порід», — сказала вона.

Якщо коротко — божевільна і скороминуща пристрасть породистої кішки і не породистого самця.

Все як в житті, загалом.

Дала бабусі 50 гривень «на удачу», і ми з Грицем вирушили додому.

Як змінилася тварина, після того, як ви забрали її додому? Чи були труднощі?.

Спочатку Гриша був такий маленький, що постійно губився в квартирі.

Потім він підріс і став дуже грайливим і кумедним.

Труднощів у його вихованні я не пам’ятаю.

Так, у нього є характер і так, він не завжди робить те, чого я від нього чекаю, але ж це жива істота, а не робот.

А як змінилося ваше життя?.

Тварина приносить у ваше життя любов, відповідальність і вчить терпінню.

Це дуже класний досвід: позитивний і добрий.

З’являється друг, який нікуди не зникне, не зрадить і не обдурить.

Чи була у вас колись породиста тварина?.

Ні, такого досвіду в мене немає.

Чи є в побуті різниця між породистою і не породистою тваринами?.

Мені здається, такі речі не залежать від породи — це питання виховання.

Що б ви порадили людям, які збираються взяти домашнього улюбленця з притулку?.

Я б порадила їм налаштуватися на любов і запастися терпінням, вчитися приділяти увагу не тільки собі, бути відповідальним і думати наперед.

Натомість ви отримаєте море любові, позитивних емоцій і віддане серце.

Це того варте!.

Ганна Іванова та Італія.

Архітектор, дизайнер, соавтор проекту «Мода без породи».

Чому вирішили завести домашнього улюбленця?.

Першу нашу собаку ми купили в сусідньому під’їзді.

Там народилися цуценята і ми пішли «просто подивитися», але коли в тебе є діти, то просто подивитися не вдасться.

Італія — наша друга тварина.

Там була ціла детективна історія: я вкрала у місцевих пиятиків вагітну собаку, вона народила, а через тиждень «власники» знайшли її та забрали із цуценятами.

Ми довго шукали ту собачу сім’ю по підвалах, по гаражах та закутках, а коли знайшли, то всім вдалося знайти хорошу домівку.

Всім, окрім Іти.

Тому ми забрали її до себе.

Чому не взяли породисту тварину?.

А для мене немає різниці, є в тварини порода чи ні.

В першу чергу, це друг, особистість.

Вони — моя сім’я.

Були труднощі, коли забрали тварину додому?.

Із будь-яким новим членом сім’ї є базові задачі — всіх подружити, зрозуміти характер, підкоригувати графік та побут.

Іта дуже ляклива, тривожна та обережна.

Ми дражнимо її соціопатом.

Вона незвичайна, але водночас дуже ласкава та ніжна.

А як змінилося ваше життя з її появою?.

Ястала більш сміливою і зрозуміла, що є одна значна різниця між «є собака — немає собаки».

А скільки їх — не так вже й важливо.

Чи була у вас породиста тварина?.

Так, джек-рассел народного розведення.

Жужа кличуть.

Чи є в побуті різниця між породистою і не породистою тваринами?.

Немає різниці.

Принаймні, я не бачу.

Що б ви порадили людям, які збираються взяти тварину з притулку?.

Тварини — це велика відповідальність.

При цьому ви отримуєте щиру та чесну любов, в якій немає жодних сумнівів та соціального впливу.

Марина Кутепова та Хреня.

Співвласниця ювелірного дому SaSHo Jewelry.

Як у вас з’явився домашній улюбленець?.

Ми не планували взагалі заводити тваринку, просто так вийшло, що 13 квітня 2016 року ми зайшли до під’їзду і побачили кішку.

Вона також кинула на нас оком і вирішила піднятися з нами на четвертий поверх.

Далі нам стало цікаво, тож запропонували їй увійти.

А вона зайшла, оцінила атмосферу і вирішила залишитися.

Кажуть, кішки самі обирають свій будинок.

Вона вибрала нас і ми зовсім не пошкодували.

Як змінилася тварина після того, як ви забрали її додому?.

Із Хренею не було жодних труднощів: вона знала, де її місце для сну, коли їсти та де точити кігті.

Вона розуміла, що можна, а чого не можна.

Вона доросла кішка, яка сама обрала собі дім.

Чи є в побуті різниця між породистою і не породистою тваринами?.

Я ніколи не бачила цієї різниці.

Будь-які тварини — це радість!.

Що б ви порадили людям, які збираються взяти не породисту тварину?.

Ніколи не бійтеся взяти тварину з вулиці, вона буде дуже віддана та вдячна.

Адже ці істоти пройшли через багато труднощів.

Просто спробуйте, і ви ніколи не розчаруєтеся.