Ізраїль. Маршрут на один тиждень

Ізраїль часто називають країною-стартапом, країною, яка сама себе створила й отримує все більшу популярність у світовому контексті як розвинута держава.

Ізраїль асоціюється у нас з найвідомішими релігійними святинями, хоча це необов'язковий атрибут країни.

Крім них, я знайшла тут унікальні пейзажі та історію, яка ще з стародавніх часів пов'язує цю країну з рештою світу.

В Ізраїлі є стародавні міста, доісторичні печери, незабутня пустеля і гори.

А ще на такій невеликій, навіть маленькій, території є аж три класних і різних між собою моря.

Ізраїль — цікава альтернатива Європі, коли хочеться різноманітності.

Ця країна може нагадати і Європу (особливо її південну частину), і США (особливо в інфраструктурі), й Азію (як не дивно, особливо у деяких районах Тель-Авіву).

Ізраїль дуже різноманітний, і це найбільше відображається у людях.

Місцеві мешканці сучасні і традиційні, навіть консервативні, рудобороді і темношкірі (саме так, темношкірі юдеї; в Тель-Авіві навіть є квартал з назвою "Сомалі"), відкриті і пихаті одночасно.

Щодо останнього, то в Ізраїлі є навіть спеціальне слово "хуцпа", яке означає природну впертість, відверту прямолінійність, наглість.

За моїм досвідом, ізраїльтяни найбільшу хуцпу проявляють на трасі, коли підрізають тебе.

В Ізраїлі чуєш одночасно десятки різних мов: іврит й арабську (єдині офіційні мови), російську й англійську, німецьку і китайську, їдиш та іспанську.

І всі носії здебільшого не туристи, вони — ізраїльтяни, які переїхали з усього світу заради створення власної країни на обітованій землі.

На мій погляд, краще запланувати від 5 до 7 днів, щоб побачити всю різноманітність країни.

Із задоволенням ділюся своїм маршрутом подорожі Ізраїлем протягом 7 днів (натискайте на іконки, щоб побачити опис точки на мапі).

ОПТИМАЛЬНИЙ МАРШРУТ ІЗРАЇЛЕМ НА ОДИН ТИЖДЕНЬ.

День 1-2.

Знайомство з Ізраїлем починається з прекрасного Тель-Авіва.

Його хмарочоси видно ще з літака, і відразу стає зрозуміло, що це сучасне місто.

У Тель-Авіві варто прогулятися вулицею Ротшильд.

Сім'я Ротшильдів, одна з найбагатших династій світу, була найбільшим лобістом створення Ізраїлю.

Вулиця йде через місто, вона є магнітом для прогулянок і відпочинку - посидіти під кронами дерев, випити кави або послухати музику.

Тут же в центрі є район, що називається "Біле місто".

Він відомий будинками Buahuas і відноситься до світової спадщини ЮНЕСКО.

Променад (Tayelet) тягнеться вздовж берега Середземного моря.

Тут красиво гуляти як вдень, так і ввечері.

Широкий піщаний пляж манить бірюзовою водою.

Я була приємно здивована, наскільки чиста і тепла вода біля берегів Ізраїлю та наскільки світлий та приємний пісок.

Пляжний відпочинок дуже популярний серед місцевих жителів.

Вони приходять сюди грати у волейбол, теніс, бадмінтон, кидати м'яч чи бігати.

Старе місто Джаффа, куди веде променад, зараз є районом Тель-Авіва.

А 4000 років тому це був великий порт Єгипту.

А отже Джаффа вважається найдавнішим портом світу.

Довгий час місто належало арабам, тому його вигляд — це арабська спадщина.

Дуже приємно гуляти тут.

Вузькі пішохідні вулички то ведуть вгору, то спускаються вниз.

Красиві кам'яні арки і балкончики створюють природну тінь, що рятує від спеки, притаманній цій країні.

Жовті кольори стін підкреслюють пофарбовані у синій двері і вікна.

Час зупинився тут, так само як і ти, щоб закарбувати затишок цього місця у пам'яті.

Джаффа майже повністю відреставрована.

Раніше тут жили бідні верстви населення, переважно араби.

Бруд, наркотики і небезпека панували у всіх кутах.

Коли місто було приєднане до Тель-Авіву, влада вирішила виправити ситуацію і примусом висилила арабів з міста, і почала реставрацію.

Зараз тут затишно і красиво.

У Джаффі в основному мешкають художники, скульптори, майстри ручної роботи, тому тут повно галерей і виставок.

Звісно перевернути злиденний притон на креативний квартал — це добре рішення, проте не все так однозначно в Ізраїлі по відношенню до арабів.

Власне цей конфлікт обговорюють у всьому світі.

Єрусалим і Вифлеєм.

День 3-4.

Беззаперечно старе місто в Єрусалимі притягує всіх мандрівників.

Паломники прибувають сюди зі всього світу, адже тут знаходяться святині всіх народів і релігій.

Єрусалим — одне із найдавніших міст на Землі.

Це — спірна територія між Ізраїлем і Палестиною: обидві країни називають Єрусалим своєю столицею.

У місті співіснують три релігії: юдаїзм, християнство й іслам.

Старе місто, де знаходяться Стіна плачу, Храм гробу Господнього і Купол Скелі — святиня ісламського світу, поділено на 4 квартали: юдейський, християнський, вірменський і мусульманський.

Тут мусульмани витісняють християн, ортодоксальні юдеї — мусульман.

У мене виникло враження, що кожен знає своє місце, але позирає на сусіднє.

Мене трошки розчарувало, що деякі частини міста були перекриті поліцейськими, і нам важко було дослідити його повністю.

Я дуже хотіла роздивитися зблизька мечеть Купол Скелі, адже вона дуже красива, але нас не пускали, з яких вулиць ми не намагалися пройти.

Мабуть, найдивніше було те, що нам не пояснювали, чому ходу немає.

Ми питали в арабському кварталі, як пройти, отримували інструкції, проходили 20 м, впиралися в поліцейських, які казали, що немає проходу, бо "там нічого немає / це кінець міста".

Частина Єрусалима знаходиться в Палестині.

І до Вифлеєма — рукою подати, тому я раджу заїхати туди.

На в'їзді є блок-пост, але проїзд дозволено.

Сам собою Вифлеєм сьогодні не є красивим.

Його досить щільно забудовано, і місто виглядає просто.

Але його варто відвідати, щоб мати два погляди на долю цієї невизнаної країни.

Стіна, що розділяє Ізраїль і Палестину, вражає.

Вона виступає мовчазним оповідачем подій, які тут відбувалися, завдяки написам і малюнкам на ній.

У місті є багато робіт Бенксі, і їх досить легко знайти.

До речі, більшість з них — найвідоміші його роботи, тому що тема конфлікту між Ізраїлем і Палестиною у всіх на слуху.

Але навіть не малюнки є головним у Вифлеємі.

Відразу біля стіні знаходиться готель "The Walled of Hotel", відомий тим, що має "найкращий вигляд".

Відкрив готель Бенксі, тому слід очікувати тотального сарказму.

Найкращий вигляд з вікна — це вид на злощасну стіну, що відрізала палестинців від частини своїх сімей, які ще мешкають на території Ізраїлю.

Ми не змогли забронювати там номер, тому що готель досить дорогий і популярний — часто все зарезервовано — але можна зайти у лоббі, щоб роздивитися все всередині.

Готель, безумовно, є арт-об'єктом, щоб привертати увагу до стану речей на спірній території.

Але, крім того, тут є галерея з роботами палестинських художників, а також він створює певну інфраструктуру, яка допомагає розвивати місцевих: починаючи від робочих місць в готелі, закінчуючи відкриттям крамниць з сувенірами-роботами Бенксі, балончиками фарби, полотнами для малювання і т.

Печери Beit Guvrin.

День 4.

Дорогою із Тель-Авіва до Єрусалима можна зробити невеликий гак до печер у парку Beit Guvrin-Maresha.

Інша альтернатива — зробити вилазку у печери з будь-якого з цих міст, у нашому випадку — з Єрусалима.

Печери були створені стародавніми цивілізаціями, що мешкали на цій території у 1 ст.

до н.

- 1 ст.

Це були комплекси поселень з будинками, лазнями, цистернами для збирання води у цьому сухому пустельному кліматі і колумбаріями — кімнатами для розведення голубів, що були важливим джерелом м'яса та яєць у давнину.

Цікаві підземні споруді — в кожну з печер можна спуститися, щоб краще її оглянути і пройтися.

Мертве море.

День 5.

Мертве море не можливо пропустити! Тут можна досхочу лежати на воді і мазатися мінеральною багнюкою.

На протилежному березі моря — скеляста Йорданія.

Сонце створює тут незабутні пейзажі, воно фарбує далекі скелі у рожеві, жовті, червоні кольори, а синя вода віддзеркалює цю палітру у своїх водах.

Ми зупинилися у кемпінгу Metsoke Dragot, розташованому на скелях над Мертвим морем, — вдале місце для красивих краєвидів.

Біля траси є безкоштовна парковка, де можна залишити авто і піти купатися хоч на цілий день.

І це гарна альтернатива досить дорогим готелям у цьому місці.

Варто знати, що вода у Мертвому морі досить масляниста від мінералів.

Купальники навіть не до кінця промокають і одяг, якщо його вдягнути на мокрий купальник, покривається олією.

Її легко відіпрати, і вона не залишає плям.

Але ми сіли в плавках в машину поки їхали до кемпінгу (не більше 10 хв).

Наступного дня вся олія, що з наших плавок увібралася у сидіння, перейшла на наші шорти.

Вигляд був — наче ти сів у калюжу, хоч ти і був сухий.

Про цей нюанс я би хотіла знати заздалегідь :).

Кратер Рамон.

День 6.

Майже в центрі країни у невеликому кібуці Міцпе Рамон знаходиться гігантський кратер з однойменною назвою.

Це — не згаслий вулкан чи слід від метеориту.

Це — природній кратер неосяжних розмірів.

Мільйони років тому тут було море.

Кратер Рамон цікавий для піших походів як по його верхньому краю, так і по дну.

Дно і "стіни" утворюють різні породи, яка змінюють кольори від світло-жовтого до фіолетового.

Тут ми зустріли козерогів, які піднімалися по майже вертикальному схилу.

До того моменту, я думала, що козеріг — міфічна тварина :).

Червоний каньйон і Червоне море.

День 7.

Із всіх природних див, які ми бачили в Ізраїлі, Червоний каньйон сподобався мені найбільше.

Я дуже давно хотіла потрапити у схожий ще в США, але тоді каньйон Антилопи був нам не по дорозі.

Трек каньйоном займає до години і це, на мій погляд, єдиний його мінус, тому що тут хочеться затриматися на довше.

Природа зробила все, щоб захопити дух від захвату.

Каньйон розташовано дорогою із Міцпе Рамон до Ейлата, міста на Червоному морі.

Ейлат — типова оаза.

Кілька годин ти їдеш мертвою, але красивою, пустелею, аж раптом дорога починає спускатися до пальм і синьої смужки води.

Ейлат досить симпатичний.

Єдине — нам важко було знайти місце, щоб поїсти (ціни були досить високими і більшість ресторанів закрито вдень) і для затишних посиденьок — повсюди торгові центри чи диско.

Червоне море — ідеальне для спокійного плавання.

Тут немає хвиль, вода комфортної температури цілий рік і освіжає у спеку.

Червоне море відоме підводним життям, але найкращі місця належать Єгипту, який тут буквально за рогом.

Вода дуже прозора на будь-якій глибині, і видно рибок, маленьких і великих.

Сам пляж мені нагадав..

одеський :).

На жаль, пісок на пляжі — у перемішку з недопалками, пивними кришками і навіть склом.

В морі трапляється пластик й упаковка.

Туристи на пляжі в основному з країн СНД віком 50+ і молоді хлопці-араби, які приїжджають на день з Акаби (Йорданія), яка розташована за кілька кілометрів.

Як тільки на пляжі з'являються кілька молодих ізраїльтянок, хлопці лишають пиво і пірнають у воду знайомитися.

Варто врахувати такий колорит цього пляжного міста.

Що не сподобалося мені в Ізраїлі, так це сміття.

На жаль, його було досить багато у Національних парках, біля Мертвого моря (навіть чиясь пляшка плавала разом зі мною).

Що варто знати перед поїздкою в Ізраїль.

Ізраїль дорогий.

Ціни високі на житло, транспорт, їжу.

Він дуже туристичний, в тому числі там популярний внутрішній туризм.

Багато житла заброньовано.

Важливо — робити бронювання дуже заздалегідь, щоб (1) мати вибір, (2) отримати кращу ціну.

У нашому випадку, ми мусили жити в різних місцях в Єрусалимі через те, що все було зайнято.

Протягом подорожі навіть номер за 55 дол.

(готель) був нижче базового рівня (з пліснявою по кутах).

Найкраще житло ми мали в Міцпе Рамон — кімната за 74 дол.

(Airbnb) - найчистіша і найсухіша кімната за всю подорож.

Наша помилка — ми бронювали житло досить пізно.

Вартість оренди машини приблизно така, як ціна на автобуси навіть у розрахунку на двох.

Якщо їхати компанією, то точно вигідніше брати авто.

Шалом шабат! Субота — вихідний.

І крапка.

Нічого не працює, не ходить ніякий транспорт з аеропорту і в місті.

Я чула перед поїздкою про шабат, але не уявляла його масштаби.

Як з найбільшого міжнародного аеропорту може не ходити транспорт?! Були лише таксі з водіями-арабами, але ціни на таксі високі.

Uber їздить за лічильником, тому ціна дорівнює таксі.

Увага: шабат починається у п'ятницю після обіду (~14:00) і закінчується у суботу після ~19:00.

В цей час не працюють супермаркети, ресторани/кафе, магазини, не їздить громадський транспорт.

Наша помилка — ми не повірили в реальність шабату в 21 столітті.

Ми орендували машину, але не з першого дня.

Якби ми знали заздалегідь, ми би брали машину в аеропорту.

Що робити: прилетіти в країну в інший день тижня; взяти машину на прокат відразу в аеропорту (в аеропорту прокат відкрито, більше — ніде); харчуватися у арабів (ресторанчиків достатньо, вони не високої якості, як в Азії); купити необхідні продукти заздалегідь; пересуватися автостопом.

Оренда машини в Ізраїлі та в'їзд на палестинські території.

Ми з чоловіком орендували машину в Єрусалимі в ізраїльській компанії Eldan.

Ми шукали спеціальні умови, щоб повернути машину в іншому місці, ніж взяти.

Оскільки ми їхали в Йорданію, ми хотіли повернути машину в Ейлаті.

Зазвичай за такі умови потрібно доплачувати до 50 дол.

Але в Eldan діє умова: якщо оренда машини більше, ніж на 3 дні, то можна залишити її в іншому місті без доплат.

Щодо перетину палестинської території, то дорога з Єрусалиму до Мертвого моря (траси №1 і №90) йде Палестиною, але вона відкрита, і немає пунктів контролю.

Блок-пост є біля в'їзду у Вифлеєм.

Вартість бензину приблизно 1,5 дол/л.

Заправки зустрічаються не дуже часто, особливо на трасі від Міцпе Рамон до Ейлату.

До Єрусалима ми їхали автобусом з Тель-Авіву з центральної АС за 14 шекелів з людини.