Як виростити щасливу дитину? 5 порад від топ-спікерів міжнародної конференції IDEC

На початку серпня в Києві відбулася головна освітня подія року для вчителів та батьків – конференція IDEC: Education NOW, яка щороку «подорожує» світом.

Столиця України приймала конференцію вперше за 26 років.

Відповідь на запитання, як виростити щасливу та успішну дитину шукали близько 800 учасників з 25 країн, у тому числі 45 топ-зірок світової освіти.

Під час конференції зіркові спікери IDEC розповіли про те, чому настав час відмовитися від «освітніх фабрик», бажання все контролювати – зло, виховання гаманцем – шлях в нікуди, а школа – місце для бесіди.

Відмовитися від «освітніх фабрик».

«Нас створено різними, несхожими і унікальними, – нагадує Яков Гехт (Ізраїль), педагог, засновник мережі демократичних шкіл та конференції IDEC, радник шести міністрів освіти Ізраїлю.

– Проте в індустріальну епоху, коли люди навчилися будувати фабрики і за короткий проміжок часу виготовляти багато однакових речей, хтось задумався: навіщо нам стільки різних людей? Давайте збудуємо для них фабрику, хай стануть однаковісінькими.

І назвемо її школою.

Ідея проста: зберемо у «коробці» людей одного віку, виберемо для них однаковий навчальний план, хай проходять його всі одночасно, з тим самим вчителем.

Мета традиційної освіти — зрівняти всіх людей.

Мета демократичної освіти — допомогти кожній дитині віднайти свою унікальність.

Час відмовитися від «освітніх фабрик», і дозволити дитині формувати свій навчальний план і обирати, що вивчати».

Надати дитині свободу дій.

«У 2021-му школа Summerhill відсвяткує 100-річчя з дня заснування.

Хто б міг подумати? Божевільній ідеї “довіряти дітям”, що прийшла в голову одному шотландцю, вже майже століття, – розповідає Генрі Редхед (Велика Британія), онук творця легендарної демократичної школи Summerhill та один з очільників цієї школи сьогодні.

– Наші студенти створюють правила школи та самі обирають, як провести свій день.

Майже за століття роботи ми переконалися на власному досвіді: якщо прибрати зовнішній примус “роби, бо так потрібно” та вберегти дитину від нашого бажання “заподіяти добро”, можна виростити особистість, що має жагу до дослідження, та знає, чого і чому хоче.

Усвідомлює свою свободу та вміє жити з нею – нести відповідальність за свій вибір».

Не «виховувати гаманцем».

«Деякі батьки платять дитині – за виконану домашню роботу, допомогу по дому чи гарну поведінку в школі.

Це гарна ідея, якщо ціль – розвинути в дитині корисливість і пошук вигоди в усьому.

Однак уявіть: якщо скінчиться ресурс, ви просто не зможете порозумітися, – говорить Паата Амонашвілі (Грузія), педагог, психолог, президент Міжнародного центру гуманної педагогіки.

– Гроші не виплекають в дитині співчуття, любов і турботу про оточуючих.

Їх можна пізнати лише завдяки атмосфері щирості, уваги і підтримки, якою батьки оточують дітей.

У такому випадку, за будь-яких обставин поряд з вами буде однодумець, соратник і друг – ваша дитина».

Не намагатися вирішити майбутнє дитини за неї.

«Мене часто запитують: як змусити дитину готуватися до іспитів? – говорить Діма Зіцер (Росія), педагог, блогер, спікер TED, очільник альтернативної школи «Апельсин» та Інституту неформальної освіти.

– Я не знаю.

Але маю зустрічне питання: а хто дав вам право змушувати, спонукати чи вирішувати щось за дитину? Не пов’язуйте успіх з оцінками.

Пам’ятайте, що жоден іспит не завадить вашій дитині добитися своєї мети.

Єдине, що може завадити – відсутність батьківської підтримки.

Наприклад, моя донька «провалила» ЄДЕ (ред.

– російський аналог ЗНО) з математики.

Замість того, аби картати себе і ставити хрест на своєму житті, вона вступила до американської театральної школи.

Так, у світі є професії, які не потребують математики.

Через деякий час, для кращого розуміння персонажів, донька захотіла вивчати психологію.

Виявилось, що без ЄДЕ з математики її не візьмуть у виш.

Чим закінчилася історія? За два тижні донька підготувалася і набрала прохідний бал.

Так буває, коли людина розуміє, навіщо їй потрібен той чи інший іспит».

Відмовитися від бажання все контролювати.

«Сьогодні все частіше можна почути слово VUCA.

Воно складається з перших літер англійських слів volatility (нестабільність), uncertainty (невизначеність), complexity (складність) і ambiguity (неоднозначність), – розповідає Ірена Пранскевічюте (Литва), консультант системних трансформацій, експерт в дослідженнях Єврокомісії.

– Єдина можливість для батьків і вчителів співіснувати з VUCA в сучасному світі – не намагатися все контролювати.

Саме через це бажання в просторі «батьки-учні-вчителі» ми втрачаємо взаємну довіру, безпеку, відкритість і врешті-решт радість від спілкування.

Щоб цього уникнути, потрібно вчитися бачити і чути один одного.

День у школі починається з того, що ми кілька годин разом з дітьми слухаємо музику, яку вони вподобали сьогодні.

Це потрібно, щоб позбавитися наших упереджень і установок, як потрібно спілкуватися з дітьми, щоб ми краще зрозуміли один одного і повернули взаємну довіру».

Мнение редакции может не совпадать с мнением автора статьи.

Август 6 2019, 01:08.

Автор: Марина С.

Понравилась статья? Оцените:.

(Пока оценок нет).

Загрузка...

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Статьи по теме:.