Як князівна Беата татар прогнала. Легенди історичного Дубна

Вид на фортецю і сторожову вежу, фото кінця 1930-х років.

Ім’я цієї жінки назавжди увійшло в історію стародавнього райцентру на Рівненщині.

Його носить одна із веж Дубенської фортеці, яка віками залишалася неприступною, боронячи місто від ворогів.

Дубенська фортеця можливо й не вражає особливою красою, але місцевого колориту і шарму не позбавлена точно.

Особливо це видно, якщо з протилежного берега Ікви роздивлятися, як у її водах відображається палац XVIII століття і зовсім не схожа на батальний бастіон вежа “Беатка” або Дівоча вежа.

Власне, це була звичайнісінька невеличка сторожова башта, чимось схожа на пташине гніздо.

Саме з неї вартові повідомляли про наближення ворога.

Ця вежа зазвичай присутня на всіх рекламних світлинах Дубна, вона — своєрідна візитівка старого міста.

А ім’я їй подарувала хоробра княжна з минулого.

Сучасний вигляд Дубенської фортеці.

Слідами легенди.

Колись чи не найбагатший у Європі Дубенський замок, що на території одноіменної фортеці, був бажаною здобиччю усіляких нападників.

Про скарби тодішнього володаря Дубна князя Костянтина Острозького, які начебто були заховані в замкових підземеллях, точилися найнеймовірніші чутки.

Та неприступні мури не давали нападникам жодного шансу їх перевірити.

Дубенську фортецю жодного разу не було взято штурмом.

Замкова башта «Беатка», фото початку ХХ ст.

У ХVІ столітті татарські набіги повторювалися практично щороку.

З початку 1577 року ординці двічі нападали на місто і замок.

Спочатку намагалися викрасти задля викупу доньку князя Острозького Катерину.

Однак, отримавши одкоша, відступили.

Вдруге татари підійшли до Дубна в березні 1577-го, якраз під час приготувань до весілля племінниці князя Острозького Беати Дольської і князя Соломерецького.

Але й цього разу пішли ні з чим.

А спричинила відступ сама наречена Беата.

Вид на Дубенську фортецю зі сторони р.

Іква, фото до реставрації, поч.

ХХ ст.

…Коли підготовка до вінчання була в самому розпалі, в замок принесли тривожну звістку: через Злодійську долину до міста підійшли татари і вже готують облогу фортеці.

У переповненому весільними гостями замку зчинився переполох.

Одні воліли тишком-нишком повтікати, інші ж — почали готуватися відбивати напад.

Налякана панікою наречена почала розпитувати в служниць, хто такі татари, про яких нічого не знала.

Служниці ж переповіли чутки, що, мовляв, татари — це народжені сліпими такі люди з рогами на головах, дияволи словом… Спокуса побачити людей з рогами була такою, що Беата, не зважаючи на застороги й небезпеку, випросила дозволу вийти на один з бастіонів.

Дубенська фортеця і вежа «Беатка».

Малюнок художника Лукомського кінець ХIX ст.

А коли побачила з вежі татарське військо, що готувалося до облоги, табір, ханське шатро, увінчане півмісяцем, молитву ординців перед боєм, дівчину буцімто охопила невимовна злість на чужинців.

Беата одягла поверх весільної сукні чорну накидку, помолилася, і, наказавши воякам націлити гармату на шатро з півмісяцем, власноруч піднесла гніт з вогнем до запалу гармати.

І сталося диво — ядро влучило в головний намет, де буцімто перебували сам хан із сином.

За іншими переказами, — головнокомандувач татарського війська.

Але замість радості оборонців Дубенської фортеці охопила тривога, і вони почали дорікати Беаті, мовляв, її вчинок призведе до жорсткого наступу, і в разі перемоги татар, пощади не буде нікому.

Натомість ординці сприйняли влучний постріл, який позбавив їх воєначальника, як недобрий знак і відступили.

Сама ж хоробра наречена, побачивши це, буцімто сказала:”А тепер можна й вінчатися”.

Вид на Дубенський замок, 1930-і роки до реставрації.

Правда, це чи ні, хтозна… За віки, що минули, легенда про хоробру Беату обросла численними подробицями й доповненнями.

За однією версією, Беату сподвигла на героїчний вчинок паніка і втеча частини гостей із замку.

За іншою — навпаки, буцімто захоплені вчинком нареченої гості разом із військом кинулися за татарами, що відступали, й відігнали їх далеко від міста.

Щоправда, чомусь жодної згадки про нареченого Беати легенда не містить.

Утім, як би там не було, але відтоді сторожову фортечну вежу зі сторони річки Ікви називають “Беаткою” , або Дівочою вежею.

Вид на замок Острозьких і башту «Беата», середина 1920-х років.

Тепер з “Беатки” стріляють “Шампанським”.

За віки, що минули, змінилася і фортеця, і вежа.

Неодноразово вони зазнавали руйнації і оновлення.