Виявлені нові незадекларовані активи заступника генпрокурора Бедриківського

Заступник екс-генпрокурора Юрія Луценка Володимир Бедриківський через свого сина Олександра в травні 2019 року став учасником великого агровиробника «Агродім» у Бахмацькому районі Чернігівської області, ЄДРПОУ 32659577.

Олександр Бедриківський володіє в ньому 12% часткою.

Про інший бізнес Бедриківського-молодшого чи джерело доходу нічого не відомо.

В декларації Володимира Володимировича немає інформації про майно сина.

«Агродім» тривалий час було ласим шматком в активах родини Валерія Давиденка - екс-заступника міністра аграрної політики та продовольства урядів Азарова і Арбузова.

В 2017 році місцева преса оцінювала земельний банк групи Давиденка в Чернігівської області в 25 тис га.

Нещодавно чверть «Агродому» відійшла під контроль КУА «Прогресивної інвестиційні стратегії», бенефіціаром якого є один із найбільших латифундистів України Андрій Веревський.

Наразі ТОВ «СП «Агродім» контролює невідома раніше Ірина Хомайко , вірогідно студентка Харківського університету внутрішніх справ, по суті – ерзац-власниця.

Свого часу він, будучи на посаді заступника міністра аграрної політики і продовольства урядів Азарова-Арбузова, спричинив гучний дипломатичний скандал – Китай виставив Україні претензії на суму 3 млрд доларів США через недопоставки Державної продовольчо-зернової компанії України зернових у Піднебесну.

Отримавши кредит від Китаю, українська держкорпорація відвантажила продукцію лише на 153 млн доларів, решту виробленого зерна експортувала за завищеними цінами до Ірану, Швейцарії, Єгипту та Сирії.

Сам Бедриківський відомий переписуванням свого майна на без винятку всіх найближчих родичів.

Наприклад, у 2008 році, коли він обіймав посаду першого заступника Міністра внутрішніх справ України – начальника Головного управління з боротьби з організованою злочинністю, його брата Віталія було прописано за місцем реєстрації родини Володимира Бедриківського.

Незабаром Віталій Бедриківський безкоштовно отримав від головного управління житлового забезпечення м.

Києва елітну квартиру у столиці у ЖК Ambassador House на Івана Франка, 4б площею понад 166 кв м.

та вартістю понад 1,5 млн доларів США.

Після оформлення права власності на квартиру він знову повернувся на місце попередньої реєстрації.

Віталій Бедриківський також є співвласником лісопильного підприємства Промсервіс, ЄДРПОУ 30919792, і водночас зареєстрований як ФОП, що здійснює такий же основний вид діяльності.

Сам прокурор Володимир Бедриківський, за повідомленням журналістів «Радіо Свобода», проживає у маєтку площею 583 кв м.

під Києвом, який не вніс до декларації, адже маєток записаний на його 83-річну матір.

У 2018 році над будинком Бедриківського був збитий з вогнепальної зброї дрон НАБУ, який вів зйомку території маєтку.

Відомо, що Володимир Бедриківський має в ГПУ репутацію «касира Різницької», «диригента», який відкриває і закриває кримінальні провадження – загалом людини, якій безапеляційно довіряє екс-генпрокурор Луценко.

І це, очевидно, єдине, на чому Бедриківський міг отримати надприбутки, позаяк всю свою трудову кар’єру провів виключно в лавах МВС – від посади дільничного інспектора міліції Борщівського РВВС Тернопільської області, начальника відділу в ГУБОЗ МВС України, аж до начальника ГУБОЗ та першого заступника Міністра внутрішніх справ України.

Отже, все життя працював на зарплату правоохоронця….

Інсайдери повідомляють, що одним із найпотужніших джерел доходу Бедриківського може бути закриття провадження щодо коштів родини президента Януковича у «Всеукраїнському Банку Розвитку».

Йдеться про кримінальне провадження №42018000000000066.

З цієї фінустанови, бенефіціаром якої був Олександр Янукович, впродовж 2012-2014 років системно виводилися кошти на фіктивні підприємства, оформлені на самих же працівників банку.

Переважно це були операції з поповнення статутних капіталів, із надання чи отримання фінансової допомоги, кредитів, а також із розміщення депозитів та отримання з них відсотків.

Після запровадження в 2015 році в банку тимчасової адміністрації ці кошти на певний час були заморожені, а фіктивні підприємства переоформлені на студентів з Туркменістану.

Одначе, з початком процедури ліквідації банку право вимоги коштів були переуступлені з фіктивних підприємств на одну єдину юридичну особу - ТОВ «Аскор-Інвест», ЄДРПОУ 39175321.

Загальна сума боргу банку перед «Аскор-Інвест» на квітень 2016 року склала більше 2,3 млрд грн.

За півтора року банк виплатив товариству 698,53 млн грн., невиплаченим на кінець 2017 року залишилися 1,6 млрд грн.

Цю ситуацію відмоніторили слідчі ДФС, які в квітні 2018 року визначили, що всі обставини свідчать про «відмивання» коштів, через що подальші виплати коштів за фіктивні борги були призупинені.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 2 травня 2018 року було накладено арешт на грошові кошти, які мали далі виплачуватися ТОВ «Аскор-Інвест» з накопичувального рахунку «Всеукраїнського Банку Розвитку» в НБУ.

Тут на сцену вийшла ГПУ Бедриківського, яка планомірно почала «зливати» справу: провадження було заблоковане — слідство не спромоглося визначити розміру збитків, заподіяних державі, зрештою ніяк не обґрунтувало саму законність втручання держави у процедуру банкрутства.

Підозра посадовим особам ТОВ «Аскор-Інвест» так і не була пред’явлена.

У такий спосіб кошти ліквідованого банку Януковича, провисівши більше року на накопичувальному рахунку банку, отримали судову індульгенцію – слідство «встановило» факт відсутності підстав для притягнення до кримінальної відповідальності за легалізацію коштів посадових осіб ТОВ «Аскор-Інвест».

Звісно, цей висновок буде врахованим судами у подальшому, якщо правоохоронці вирішать повернутися до цієї справи.

Власне, саме так і відбувалося зняття незручних підозр щодо цілої когорти діячів адміністрації біглого екс-президента….

Інша знакова справа, на який Бедриківський, очевидно, встиг здобути неабияку довіру нової влади, це закриття досудового розслідування щодо заволодіння коштами вкладників «Приватбанку» на суму понад 19 млрд грн., яке проводило головне слідче управління ГПУ.

Йдеться про провадження №42017000000001823.

Зокрема, у ЗМІ було поширено світлини, на яких топ-чиновник ГПУ у робочий час іде на зустріч із нинішнім керівником Офісу президента України та екс-адвокатом Ігоря Коломойського Андрієм Богданом.

На зустріч він вочевидь прямує з пустими руками.

Проте з зустрічі він виходить із портфелем, який чекав на нього під столом, де сиділи Бедриківський, Богдан і ще один невстановлений чиновник ГПУ.

Як відомо, адвокат Андрій Богдан після обрання Віктора Януковича президентом у березні 2010 року був призначений заступником Міністра Кабінету Міністрів України, а з липня 2013 по березень 2014 року працював Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики в Уряді Сергія Арбузова.

Одразу після звільнення у 2014 році він став радником губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського.

У 2016 році також був адвокатом Геннадія Корбана.

На початку березня 2018 року намагався через суд зобов’язати ЦВК зареєструвати його народним депутатом України за списками БПП.

У вузьких колах його називають найбільш наближеною до Ігоря Коломойського особою, яка фактично представляє його інтереси у вищих ешелонах української влади.

Як бачимо, попри звільнення Юрія Луценка з посади генпрокурора, новий очільник силового офісу на Різницькій Руслан Рябошапка успадкував зі всіх заступників Луценка саме Бедриківського.

Цей факт наштовхує на підозру, що Бедриківський – особа, однаково корисна новому керівництву Генпрокуратури та клієнтам Андрія Богдана в особі Коломойського й Корбана.

Також з власних джерел відомо, що в Генпрокуратурі Бедриківський тривалий час відповідав за митницю.

На початку 2017 року на службу до департаменту нагляду Генпрокуратури він призначив Сергія Сердюка, який роком пізніше став в епіцентрі скандалу з арештом 37 контейнерів із контрафактним взуттям на суму біля 20 млн доларів США на Одеській митниці.

Тоді наглядом за Одеською митницею Бедриківський опікувався разом із першим замголови СБУ Павлом Демчиною та його заступником з відділу «К» Сергієм Коваленком.

Однак, на відміну від своїх колег з «тіньового митного офісу», Бедриківський, схоже, не поспішає полишати хлібні коридори главка.

Схоже, це перший виявлений «договірняк» на Різницькій, про який передбачливо не згадав новий генпрокурор Руслан Рябошапка в інтерв’ю журналістам РБК.