«Саджай своїх, аби чужі боялись». Чого бунтують «парламентські пінгвіни»?

Картина з пінгвінами у Верховній Раді, авторства Юрія Шаповала, яка висить у кабінеті глави Офісу президента Андрія Богдана, все більше набуває символічного прочитання.

«Ви – ніхто», «там (у ВР) - божевільні і психічно хворі люди» - з такою лексикою на свою адресу доводиться жити багатьом з президентської фракції, не маючи ні голосу, ні механізмів впливу на прийняття рішень, які у зал парламенту спускають прямісінько з офісу президента, навіть не підтираючи слідів.

Тому чи треба дивуватися, що частина депутатів відповідає ОП взаємністю?.

У четвер Богдан в присутності президента емоційно «розмазував» «слуг народу», які вчергове влаштували бунт на кораблі і не проголосували за президентські ініціативи.

Найбільше дісталося спікерові парламенту Дмитру Разумкову, який стоїть на вершині «шаленого принтера» і відповідальний за штампування законів.

Інколи навіть без належних за регламентом обговорень.

Каменем спотикання цього разу став законопроект № 1009, який, зокрема дозволяв обшуки та прослуховування народних депутатів без згоди парламенту.

До другого читання ця норма була доповнена тим, що право на такі дії має погодити генпрокурор і тільки у разі, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Пікантності цій ситуації додає той факт, що ініціатором законопроекту виступає безпосередньо президент.

Цікаво, що в першому читанні законопроект було прийнято тотальним «одобрямсом» в перші дні роботи парламенту («за» голосували і «Батьківщина», і «Голос»), але тепер депутати нарешті вчитались в його зміст.

Цього разу з інших фракцій «слугам» допоміг лише «Голос», та і те слабенько, і на табло висвітилось зрадницьке число «196».

Коли спікер Дмитро Разумков побачив, що голосів замало, оригінально намагався зупинити голосування, хоча табло вже зафіксувало результат.

Розгублений Разумков наполіг, що голосування було зупинено, тому запропонував відправити законопроект на друге читання і закрив засідання.

А згодом на засіданні фракції 44 депутатам, які пішли проти волі президента (ще 23 значились як відсутні), був влаштований рознос.

Коли спікер Разумков побачив, що голосів замало, то оригінально намагався зупинити голосування, хоча табло вже зафіксувало результат.

Недознята недоторканість.

Це вже не перший випадок, коли мегафракція демонстративно «прокотила» ініціативу своєї ж команди – першим дзвіночком був провал голосування про скасування всіх радянських актів.

Але це те, що вперше вийшло назовні – насправді, в «Слузі народу» дискусії викликають багато спірних ініціатив, як, наприклад, скасування пайового внеску або намагання Офісу президента запровадити імперативний мандат, яке спричинило перший «зелений» бунт.

Доки по цих питаннях нема консенсусу, їх просто не виносять до зали, аби не продовжевати подібних казусів.

Власне, Разумков після провального голосування на ранковому засіданні фракції попросив депутатів більше так його не підставляти і заздалегідь попереджати, що їх турбує.

Окремо дісталося недосвідченим депутатам через те, що вони піддалися на провокації опонентів, які вмовили їх не підтримувати проект.

У випадку з проваленим президентським законопроектом, який передбачає також право на прослуховування для НАБУ та ДБР і скасовує скандальні «правки Лозового», які зменшували термін досудового розслідування, у депутатів зіграв інстинкт самозбереження.

Хоча Рада і пафосно прибрала з Конституції норму про скасування депутатської недоторканості з наступного року, реально вона досі існує.

Відповідні норми лишилися в законі про статус народного депутата та Кримінально-процесуальному кодексі, звідки їх вичищати не поспішають.

«Якщо ці норми не прибрати, то навіть після вступу в силу змін в Конституцію, розслідувати депутатів буде майже неможливо, – обурюється голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін, якого сватають в очільники НАЗК.

– А як їх розслідувати, якщо для слідчих дій по них все одно треба дозвіл Ради? А якщо не можна нормально розслідувати, то до вручення підозри та затримання навіть не дійде.

І що толку, що підозру тепер можна без дозволу Ради вручити, якщо зібрати для неї докази і далі буде майже не можливо?».

Покладуть на вівтар.

Насправді, на Банковій методично просувають план максимальної десакралізації депутатського статусу, який зробить передусім депутатів від президентської фракції максимально вразливими і зговірливими.

Вже згаданий імперативний мандат, за яким можна було б карати «бунтарів» аж до втрати депутатського статусу, – лише один з елементів цього плану.

Але, схоже, ще не всі члени президентської фракції зрозуміли, що подібні ініціативи можуть вдарити по них самих.

«Підхожу до одного депутата, до другого.

Кажу: ви самі розумієте, що це не по нас будуть в першу чергу бити, а по вас цими? Щоб тягати нас на допити, ніяких застережень давно вже нема.

Частина нашої команди з допитів просто не вилазить.

Але поки у них «головокружение от успехов», вони цього не чують», - ділиться враженнями від голосування досвідчений депутат із фракції Порошенка «Європейська солідарність».

Дійсно, з технологічної точки зору, Зеленському і його офісу вкрай необхідний контроль за своїми «слугами».

Як стверджує політолог Віктор Таран, бунт у фракції «Слуга народу» спровокували чутки, що в Офісі президента збираються взяти на озброєння цитату творця «сингапурського дива» Лі Куан Ю.

За його підрахунками, «на зарплаті» у олігархів приблизно 25–30 «слуг», яким і можуть бути викочені претензії правоохоронців.

«Тим паче, всі розуміють, що в умовах концентрації всіх силових структур в руках однієї людини абсолютно незрозуміло, на кого завтра паде гнів государев, – іронізує Таран.

– А бути закладеним першими на «жертовному вівтарі боротьби з корупцією» в угоду натовпу і рейтингів государя ніхто не спішить».

За нашою інформацією, ідеї стеження за особливо «неблагонадійними» депутатами «Слуги народу», в оточенні Зеленського витають уже давно, практично одразу після закінчення дострокової парламентської кампанії.

До психологічного тиску додається і банальна втома.

Багато депутатів з монобільшості жаліються на шалений турборежим і відсутність часу для опрацювання документів.

А ще – на ставлення до них, як до гвинтиків що просто освячують ініціативи Офісу президента.

Гучні заяви голови ОП Андрія Богдана про те, що у президентській фракції зібрались божевільні та психічно хворі нардепи, ніяк не сприяють її монолітності та зміцненню командного духу.

Втім Богдан, який не лізе за словом у кишеню, на етапі виборчої кампанії допускав, що в «Слузі народу» опиниться до 20 % негідників.

Тож ще тоді у Зеленського розуміли, що проблеми у різношерстій фракції рано чи пізно виникнуть, і готувались утримувати її єдність різними, в тому числі, вельми специфічними методами.

Від Генпрокуратури до СБУ….

Гучні заяви голови Богдана про те, що у президентській фракції зібрались божевільні та психічно хворі нардепи, ніяк не сприяють її монолітності та зміцненню командного духу.

Дуже ймовірно, що показове створення проблем кільком власним «слугам» на Банковій можуть вважати хорошим превентивним щепленням для інших.

Якщо порівняти два гучних провалених голосування, то можна вичислити з півтора десятки депутатів-«слуг», які не голосували обидва рази.

Серед них, наприклад, Жан Беленюк, але в нього є «алібі» – він брав участь в чемпіонаті світу з боротьби.

Більшість же з цієї групи – це бізнесмени-мажоритарники.

Також в числі «злісних ігнорщиків» – парочка колишніх журналістів «1+1» Олександр Дубінський та Ольга Василевська-Смаглюк, яких зараховують до групи впливу Ігоря Коломойського, зважаючи їх попередню роботу на каналі «1+1», який належить олігарху.

Чи це система, і чи варто виділяти цих нардепів в окрему «групу ризика», яка буде вести самостійну гру у фракції, покажуть найближчі пленарні тижні.

Оскільки попереду – прийняття бюджету з «особливими побажаннями» мажоритарників і активною працею з окремими «слугами» різноманітних лобістів.

«Медовий місяць» всередині «Слуги народу», який почався в Трускавці, завершується.

Починаються трудові будні з їх побутом та прогнозованими чварами.

Павло Вуєць, «Главком».