Невідомі Балкани: 11 фантастичних місць, які варто відвідати

Загадкові Балкани — це гори, стародавні монастирі, фортеці, замки, приголомшливі заповідники та історії, які ще не встигли припасти пилом.

Усе це багатство ховається зовсім неподалік, але більшість українців не розглядають ні Сербію, ні Боснію та Герцеговину, ні навіть Хорватію для мандрівки просто тому, що чули дуже мало за ці країни.

Хоча остання все ж вистрілила серед туристів після того, як у Дубровнику знімали "Гру престолів".

Все ж більшість багатства Балкан залишаються прикритими для багатьох непривабливою ширмою соціалізму та війн.

Насправді ж регіон та його жителі дуже гостинні, а українців тут зустрічають з відкритими обіймами.

Дістатись на Балкани можна через Будапешт, куди з України літає чимало рейсів.

Далі автобусом десь за шість годин реально доїхати до Белграда — столиці Сербії.

Увесь маршрут в одну сторону обійдеться близько 60 євро.

На перший погляд Белград губиться на фоні Будапешта чи Відня, але його варто відчути.

Пройдіться вулицею Князя Михайла — старовинна архітектура, колоритні музики на кожному кутку та десятки кафешок з яких тягнуться аромати місцевих страв точно не залишать вас байдужими.

Спробуйте чевапчичі з каймаком, плєскавіцу, Караджорджев шніцель чи якийсь місцевий сендвіч, наприклад, хрскава пілетіна.

Зазвичай порції величезні, ціни невисокі, а до страв бонусом додають картоплю фрі.

З центрального кварталу варто іти до перлини міста — величезної Белградської фортеці і старовинного парку Калемегдан.

Товстелезні мури, вежі, тераси з видом на Дунай, а ще замок та виставка військової техніки — все це тут та ще й абсолютно безкоштовно.

Особливо тут круто ввечері, коли мури підсвічуються десятками прожекторів, а неподалік темніє величезний Дунай у переднічній димці.

Що точно варто побачити у Балграді: вулиця Князя Михайла, Белградська фортеця і парк Калемегдан, площа Республіки з національним театром і музеєм, народна скупштина Сербії, старий і новий королівські палаци, храм святого Савви (монументальна будівля).

Що варто відвідати другою чергою: палац княгині Любіци, квартал Скадарлія з кафешками, район Земун і вежа Тисячоліття та музей Ніколи Тесли.

ГОРА АВАЛА.

Якщо є можливість затриматись у Белграді на кілька днів, то обов’язково відвідайте Авалський пагорб.

Дістатись сюди можна на громадському транспорті від залізничного вокзалу з однією пересадкою.

Що тут цікавого: величезний гранітний монумент "Невідомому героєві", 200-метрова телевежа з оглядовим майданчиком і кафешкою та величезний хвойний парк, де ви побачите таке різноманіття ялин і сосен, яке вас точно не залишить байдужими.

Пам'ятник героєві — це витесаний із гранітних брил склеп на самій вершині пагорба.

До нього ведуть величезні сходи обрамлені хвоєю, а з вершини відриваються панорами на навколишні села.

Але якщо вам хочеться опинитись ще вище, то тоді ідіть на Авальску телевежу — вона вважається найвищою будівлею на Балканах і тут можна навіть випити кави.

Загалом же навіть прогулянка тут принесе масу задоволення.

Крім того, на горі є спеціально облаштовані місця для пікніків і приготування барбекю.

Від Белграда обов'язково варто з'їздити на захід до парку Тара, а саме до села Перучац на кордоні з Боснією та Герцеговиною.

Тут ви побачите казкову смарагдову річку Дрина і величезне водосховище просто на кордоні двох країн.

У селі можна орендувати житло і знайти його можна навіть на популярних онлайн-сервісах.

Не розраховуйте на розвинену інфраструктуру — її тут майже немає, але за затишком, величезними скелями, водоспадами та казковою красою природи варто їхати саме сюди.

Основне чим тут можна зайнятись — це купатись на водосховищі, прогулюватись чи смакувати форель з місцевої ферми.

Крім того, від Перучаца ходять екскурсії на теплоходах річкою дрина, аж до Боснії та Герцеговини.

Тобто тут ви можете і красою природи помилуватись, і ще одну країну до свого туристичного чек-листа додати.

Якщо ж ви хочете покататись на велосипедах або ще якихось розваг, то заїдьте в Баїну-Башту — це невеличке місто поряд з значно краще розвиненою інфраструктурою.

БОСНІЯ ТА ГЕРЦЕГОВИНА — ВИШЕГРАД.

Від Перучаца як рукою подати до кордону з Боснією та Герцеговиною і цим обов'язково варто скористатись.

Якась година на кордоні і ви уже у новій країні.

Найперше тут варто їхати до Вишеграду.

Місто славиться багатою історією, його огинає все та ж смарагдова Дрина, а через неї перекинутий кам'яний міст, який і зовсім охороняється ЮНЕСКО.

Його збудували турки-османи, а тому він називається міст мехмеда-паші Соколовича.

Просто у Вишеграді є ціле місто у містіс- Андрічград.

Його збудували уже у двотисячних на честь місцевого, але славетно, письменника Іво Андріча.

Сам же Андрічград збудували для знімання фільму.

Водночас тут є ресторани, готелі, кінотеатр, церква і ще багато чого цікавого.

Від боснійської провінції варто їхати до серця країни — міста Сараєво.

Тут одразу вітчувається якийсь наліт сходу, а біля в'їзду вас швидше за все зустрінуть мечеті.

Центр Сараєво — це величезний турецький ринок з розсипами турок, різних східних сувенірів та ласощів, а ще тут навіть продаються чудові килими ручної роботи.

Навколо тут багато османської забудови і все говорить про те, що це мусульманське місто.

Заради справедливості додам, що тут є і квартали збудовані австрійцями, але вони виглядають сіро і буденно.

Натомість турецький квартал дуже цікавий.

Але будьте обережні, бо тут навіть встановлено спеціальні знаки, що у місті є кишенькові злодії.

У Сараєво ще й варто зайти у так звані кафани і випити боснійської кави — вона була найсмачніша, яку я пив у регіоні.

Ще одне цікаве місто Боснії та Герцеговини, але воно розташоване уже майже на кордоні з Хорватією та Чорногорією.

Після виїзду з Сараєво фотоапарат чи телефон можна й не ховати, бо природа дорогою до Требинє — це справжнє чудо.

Тут круті гори виростають просто серед лугів, а величезні лани вкриті розсипами зубів старих скель.

Саме ж містечко розташоване у низовині, його розділяє мальовнича річка з старовинними кам'яними мостами над нею.

Над цим всім височіють пагорби і скелі.

На вершині деяких є монастирі з скерами і класними оглядовими майдансиками.

У самому ж місті збереглись старі мусульманські квартали, фортечні мури і мечеті.

Центр Требинє дуже доглянутий, а все тому, що його відбудували практично з нуля після військових конфліктів 90-х років.

Загалом, щоб зрозуміти місто, його варто досліджувати — пройтись кам'яними місточками, серед мечетей, вузенькими вуличками та відпочити під старовинними платанами — деревами, які дивом пережили руйнування міста.

Раджу за нагоди прогулятись не лише самим Требинєм, а піднятися на пагорб монастиря Герцеговачка-Грачаница.

Тут не лише фантастичні панорами, але й прекрасний сквер та кафе над обривом.

За потреби у Требинє можна орендувати апартаменти чи номер у готелі перед поїздкою до більш дорогого Дубровника.

ХОРВАТІЯ — ДУБРОВНИК.

Дубровник розташувався на невеличкому клаптикові землі, який відрізаний від іншої частини Хорватії невеличкою смужкою суходолу.

Але на такому маленькому клаптику краси стільки, що вистачить на цілу країну — старе місто настільки ідеальне, що тут навіть знімали "Гру престолів" і далеко не одну серію.

Ціни у Дубровнику "кусаются", але, якщо у вас немає наміру відвідати якусь конкретну локацію чи скуштувати особливу місцеву страву, то все старе місто до ваших послуг абсолюно безкоштовно.

Ще на підходах сюди вражають величезні мури фортеці з вежами та арками.

Після проходу до середини і зовсім починається середньовіччя — куди не глянь — скрізь пастельні кам'яні стіни, вежі, дзвіниці, готичні арки, скульптури та фонтани.

Що варто побачити: ворота Піле, палац Князя, вулиця Страдун і фонтан Онофріо, монастирі Францисканців і Домініканців, а також старовинний порт.

Загалом усе це розташовано поруч.

Крім цього, я б радив взяти круїз на катері навколо острова Локрум, який помітно з порту.

Коштує це приблизно 10 євро, але скелястий острів з величезними гротами нікого не залишить байдужим.

А ще тут є пляж нудистів.

ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО СЕРБІЇ — ДЕСПОТОВАЦ.

Від Дубровника можна спланувати переліт до України уже з найближчих міст або ж повернутись до Сербії.

Якщо скористатись другим варіантом, або заздалегідь затриматись тут довше, то можна заглянути ще до кількох місць цієї загадкової країни.

Я радив би відвідати Монастир Манасію, Ресавську печеру та водоспад Бук.

Усі вони розташовані поруч біля містечка Деспотовац, але між ними ліпше їздити на орендованому авто.

Як варіант можна взяти екскурсію з Белграда.

Монастир Манасія — це справжня фортеця у дуже класному стані.

Десь до середини однієї з веж можна підійнятись східцями.

На вершини я так і не підійнявся і не знаю, чи це можливо, але місце все ж дуже красиве.

У самому монастирі частково збереглись одні з найстаріших у Сербії фресок.

Дуже архаїчні.

Знову ж таки вхід на територію цілком безкоштовний.

РЕСАВСЬКА ПЕЧЕРА.

Сусідня Ресавська печера — це не якась сільська атракція — все підсвічується, а на туристичних маршрутах є зручні алеї та східці.

Завершити мандрівку тут варто біля водоспаду Бук.

Серед красивої природи, над невеличкою гірською річкою тут перекинуті мости з кафешками, де ви можете посмакувати сербську кухню та форель з місцевих ферм.

НОВИЙ САД.

Місто розташоване на шосе між Белградом та Будапештом.

Його можна відвідати навіть на зворотному шляху, просто зупинившись тут на якийсь день.

Місто розділяє Дунай — на одній стороні історичний центр Нового Саду з австрйською забудовою та десятками колоритних кафе, а через міст від нього розташована величезна Петровардінська фортеця.

Знову ж таки —безкоштовна.

Можна піднятись на її мури та побачити широченний Дунай, в який тут впадає Тиса.

Фортеця у давнину була оборонним пунктом Австро-Угорської імперії.

Тепер же Новий Сад за красу називають навіть величнішим за Белград, а тому місто все-таки варте уваги.

Разом з тим, як на мене на нього не варто виділяти більше одного дня.

Загалом це далеко не весь список цікавих місць Сербії, Боснії та Герцеговини й Хорватії.

Тут є ще багато чого цікавого.

Водночас це те, що я побачив за літо, яке провів на Балканах, і те, що мене найбільше вразило.