До таємниць Гощанського городища докопалися рівненські археологи

Гощанське городище з висоти пташиного льоту.

Унікальною знахідкою увінчалися пошуки рівненських археологів на давньому городищі в Гощі.

Подібних знахідок набереться не більше десятка в Європі, твердять вони.

Про те, що тисячоліттями ховала в собі гощанська земля, розповів керівник експедиції Олексій Войтюк.

Олексій Войтюк розповідає про археологічні пошуки в Гощі.

Тисячолітня історія Гощанщини поповнилася новими відкриттями, зробленими під час майже дворічної археологічної експедиції.

Під час розкопок було знайдено артефакти періоду бронзової доби, доби раннього заліза, раннього Середньовіччя та Середньовіччя.

На розкопуваній ділянці віднайдено сліди чотирьох об’єктів.

Як припускають дослідники, перший — це господарська будівля періоду Х-ХІ століть; другий об’єкт — імовірно житлова споруда VI тисячоліття до нашої ери; третій — залишки житла ІХ-Х століть.

І четвертий об’єкт попередньо датують періодом бронзи, тобто ІІІ тисячоліттям до нашої ери.

Ці знаряддя пролежали в землі сотні років.

Ще одна знахідка.

Керував розкопками на Гощанському городищі науковий співробітник Інституту археології Національної Академії наук України завідувач відділу давньої історії та археології Рівненського обласного краєзнавчого музею Олексій Войтюк.

Він під час прес-конференції в краєзнавчому музеї розповів про результати дворічних пошуків.

Серед уже звичних для археологів фрагментів керамічних і металевих виробів побутового і можливо військового чи мисливського призначення цього разу трапилися по-справжньому унікальні знахідки.

Ще знахідки з Гощанського городища.

якими імовірно користувалися стародавні вояки.

“Знайшли цікаві ножі, — розповідає Олексій Войтюк.

— Зазвичай такі ножі спеціального призначення знаходять у похованнях біля лука і стріл.

Вони невеличкі, не заважали при ходьбі.

Імовірно такі ножики носили воїни ХІ-ХІІ століть.

Я зробив до них руків’я, щоб можна було уявити їх повністю”.

Дрібничок при розкопках не буває.

Найціннішою знахідкою експедиції є, за словами Олексія Войтюка, поховання з людським кістяком, яке датується, за попередніми даними, 3-4 тисячоліттям до нашої ери і належить до волино-люблінської культури.

Причому кістяк виявили на глибині всього 50 сантиметрів від нинішньої поверхні поруч із розкопаною торік житловою будівлею.

Кістяк належав жінці віком 30-40 років, яка мала хворобу зубів, припускають дослідники.

Якою була жінка.

чий кістяк знайшли археологи, досліджуватимуть київські антропологи.

“Це унікальна, рідкісна знахідка, — розповідає Олексій Войтюк, — На території Європи подібних не більше десяти.

Цікаво, що в ті часи не було спеціальних місць для поховань.

Померлих захоронювали просто на подвір’ях садиб.

Коли ми починали розкопки, то й припустити не могли такої удачі, адже кістяк практично цілий.

Для волино-люблінської культури було характерним, ховаючи покійників, руйнувати їх тіла.

Це така ритуальна руйнація, щоб покійник не зашкодив живим.

На кістяку ми можемо побачити скрючений хребет, відокремлені ноги.

Сказати щось про статус жінки поки що складно.