Кінотеатр “Європа”, або як виглядав найкомфортніший львівський кінозаклад

Сучасна будівля за адресою пл.

Галицька, 15 або пр.

Шевченка, 1.

Будинок у стилі неоренесансу на розі вулиці Академічної, 1 (тепер проспект Шевченка) та площі Галицької, 15 був споруджений у 1872 році за проектом архітектора Філіпа Покутинського для розташування Галицького акційного іпотечного банку.

У Львові це одна з перших будівель в цьому стилі, який згодом став дуже популярним у місті.

У флігелі містились квартири працівників.

Вид на готель “Жорж” (з правого боку) та будівлю банку (майбутнього кінотеатру) з пл.

Листівка поч.

ХХ ст.

У 1879 році під керівництвом Зигмунта Кендзерського було укріплено фундамент, а у 1895 під його ж керівництвом добудовано ще один флігель.

З боку вулиці Кривої (сучасна вулиця Нижанківського) з 1870 до 1892 років перебувало Товариство імені Тараса Григоровича Шевченка (майбутнє НТШ) та його друкарня.

У 1921 році було добудовано четвертий поверх.

Будівля за адресою пл.

Галицька, 15 або пр.

Шевченка, 1.

Фото Францішека Рихновскі, 1894 рік.

На Різдво 1936 року в будинку давнього Іпотечного банку було відкрито кінотеатр “Європа”.

Найкомфортніший львівський кінозаклад, кінотеатр “Європа” розташувався у подвір’ї колишнього Галицького іпотечного банку у прибудованій споруді з глядацьким залом та балконом, загальною кількістю на 704 місця.

Його власниками були: Адольф Блясбаґ (Blasbag) – також керівник кінотеатру, Макс Анґстрайх (Angstreich) та Павел Меллер (Meller), кожному з яких належала рівно третина.

Кінотеатр був одним із найбільших та успішних кінотеатрів Львова.

Будівля за адресою пл.

Галицька, 15 або пр.

Шевченка, 1 , фото початку ХХ століття.

З приходом радянської влади кінотеатр отримав приставку “імені Леніна” і так діяв до 1941 року.

Під час німецької окупації тут було розміщене відділення кримінальної поліції – “Кріпо”.

Вид на вул.

Академічну, по праву сторону будівля готелю “Жорж”, по ліву – будівля, кінотеатру “Європа” (1930-ті роки).

З 1946 р.

по 1991 р.

– кінотеатр називався “Україна”.

Він був розрахований спочатку на 732, а з 1989 – 666 місць.

В “Україні” завжди показували кращі і найновіші фільми, до середини 1960х років у фойє грав джаз-оркестр (15 осіб), що виконував всі модні пісні.

Саме тут починала свою кар’єру співачка Юлія Пашковська.

Будівля за адресою пл.

Галицька, 15 або пр.

Шевченка, 1.

Фото 1962 року (з сайту lvivcenter.

В кінотеатрі працював буфет.

За день в кінотеатрі відбувалось 6-8 кіносеансів.

З обох сторін входу до кінотеатру “Україна” були розташовані рекламні щити,що анонсували найближчі за часом кінопокази.

На афіші обов’язково була присутня інформація щодо кількості та часу кіносеансів, а також мінімальна інформація про стрічку.

Реклама кінотеатру “Україна”.

Кінотеатр “Україна” діяв до 2006 р., поступово втрачаючи колишню славу, спочатку через конкуренцію – з відкриттям нових, більш сучасних кінотеатрів “Мир”, “Львів”, згодом – через занедбаність.

Будинок площі Галицькій, 15 у Львові.

Фото 1969-1972 рр.

З часу незалежності і до 2007 року кінотеатр перейменували в “Галицький центр кіномистецтв”.

Частину приміщень по проспекту Шевченка здали в оренду арт-кав’ярні “Вавилон”.

У 2000 році планувалось провести реконструкцію, але це не втілили в життя і з того часу частина площі кінотеатру здавались в оренду під торгові площі.

Сучасна будівля за адресою пл.

Галицька, 15 або пр.

Шевченка, 1.

Вигляд з боку, фото 2015 року.

У 2006 році розглядався проект реконструкції будівлі під ТРЦ, в якому мав розміщуватись і кінотеатр.

У 2007 р.

було демонтовано прибудову глядацького залу і розпочаті роботи.

На місці знесеного кінозалу було проведено археологічні дослідження, знайдено стару криницю XV-XVI ст.

Сучасна будівля за адресою пл.

Галицька, 15 або пр.

Шевченка, 1.

Вигляд на вул.

Нижанківського, фото 2015 року.

Також у різний час в приміщення будівлі були розташовані Міжнародне товариство спальних вагонів, бюро подорожей і спілка експорту дерева, за часів СРСР від повоєнних років і до 1960х тут містився Технікум житлово-комунального господарства разом із гуртожитком, від часів СРСР тут – Управління комунального майна міськради, від часів незалежності – селянський банк “Дністер”, телерадіокомпанія “Люкс”.

Лідія ГЕРШУНЕНКО.

/* custom css */.

td-a-rec-img {.

text-align: left;.

.td_uid_3_5db2818cd2180_rand.

td-a-rec-img img {.

Loading...