Львів, якого вже не має, або як змінилася частина вулиці Підвальної за сто років

Сьогодні хочемо показати читачам Фотографій Старого Львова, як за сто років змінилася частина вулиці Підвальної, а допоможе нам в цьому поштівка початку ХХ ст.

акцентом якої є комплекс Успенської церкви.

Допитливе око шанувальника історії Львова одразу побачить суттєві відмінності у старому та сучасному зображеннях цієї частини міста Лева.

Вид Львова (вул.

Підвальна, Успенська церква), поч.

ХХ ст.

З колекції Софії Легін.

Найперше, що впадає у очі – відсутність на зображенні, спорудженої фірмою Івана Левинського у 1905-1906 рр.

будівлі Товариства взаємних убезпечень «Дністер» (сучасна адреса вул.

Руська, 20).

Ріг вулиць Підвальної-Руської, ліворуч – будинок Меллера.

Фото поч.

XX ст.

Будинок страхового товариства «Дністер» було зведено на ділянці, де на поч.

ХХ ст.

стояли три кам’яниці за адресами: вул.

Руська, 20, 22 та будинок, який нас найбільше цікавить, адже його найкраще видно на поштівці, по Руській, 24.

Інші адреси цієї кам’яниці: Підвальна, 7 та За Збройовнею (сучасна Арсенальська), 9.

Розібраний будинок Меллера.

Фото 1904 року.

У різні роки це була кам’яниця: 1618 р.

– Василя Семьоновича, 1631-1641 – Сеньковича, 1649 – Семьоновичівський дім, 1646-1767 – Білдажинська.

Також у 1747-1773 роках тут містилася єзуїтська колегія для шляхетської молоді.

До зведення будинку «Дністра» власником цієї реальності був Ізраель Соломон Меллер (1871 р.), а згодом його нащадки (у 1889 р.).

Волоська (Успенська) церква та будинок страхового товариства “Дністер”, після 1906 р.

З колекції Софії Легін.

Партер будівлі займали числені орендарі – крамничка коралів Юти Маллер, палітурна майстерня Спожарського, але найвідомішим було українське руханково-гімнастичне товариство “Сокіл”, яке проводило вправи в залі та на подвір’ї будинку Меллера.

Наступним неіснуючим об’єктом, що зображений на поштівці є чотириповерхова кам’яниця, яку ми бачимо справа біля вежі Корнякта, що розташована між вулицями Зацерковною та Арсенальською, була розібрана на початку ХХст.

А у 1634 -1637 рр.

це була кам’яниця Сеферовича (Норбеговича, Вартеррисовича), у 1640 р.

– Гінія Теофіля, у 1685-1704 рр.

– Ласковського.

Львів, Вулиця Підвальна.

Неіснуюча кам’яниця під № 11 Фото 1880-1890 років.

У ХІХ ст.

власником реальності був Конвент оо.

До побудови у 1845 році казарм Фердинанда, що на вул.

Городоцькій, 40 цей будинок використовували для артилерійських казарм австрійського війська.

Зараз тут сквер, що веде до площі Музейної.

Волоська (Успенська) церква, 1915 р.

З колекції Софії Легін.

Перед храмом видно затишний зелений скверик.

Перед Успенською церквою на поштівці видно невеличкий затишний скверик.

Приблизною датою його створення вважається проміжок часу між 1887 та 1890 роками.

На початок 1970-х років тут росли акації та бузок, на клумбах цвіли квіти, були облаштовані лавочки.

Успенська церква, 1938 р.

Світлина з допису Yuri S.

Скверик знесли у 1975 році через спорудження пам’ятника Івану Федорову.

Тут проводили земляні роботи і виявили залишки оборонних укріплень середньовічного Львова, які залишили доступними для оглядання.

Під час реконструкції 1977 року площі перед Волоською церквою розібрали металеву огорожу на кам’яному підмурівку кінця ХІХст., яка відділяла храм від вулиць Підвальної та Руської.

Львів, вид на вулицю Підвальну та скверик перед Успенською церквою.

Фото початку 1970-х років.

І,звичайно, на поштівці не зображено пам’ятник першодрукареві Івану Федорову, що і не дивно, адже його було відкрито у 1977 року (скульптори Валентин Борисенко та Валентин Подольський, архітектор Анатолій Консулов).

Пам’ятник Іванові Федорову, фото 70-х.

Цікавим є те, що в 1990-х роках в міській раді ставилося питання про перенесення пам’ятника на вулицю Володимира Великого та встановлення його перед Будинком преси і видавництвом «Вільна Україна».

Але не склалося.

Зрештою як і безрезультатними виявилися неодноразові спроби міської влади закрити букіністичний базар, який з 1990-х років працює на площі навколо пам’ятника.

Відкриття лінії на Високий замок (1910).

А зовсім доскіпливі і ті, хто пам’ятає, зауважать, що на зображенні поряд з сучасною школою № 8 немає трамвайних колій (хоча по вулицях Руські та частині Підвальної трамваї їздили ще з кінця 1894 року).

Це тому, що відомий і улюблений багатьма трамвайний маршрут № 12 відкрився у серпні 1910 року.

Щоправда тоді лінія отримала індекс U, а маршрут позначався літерами UL, що означало кінцеві зупинки – 29 Листопада (Коновальця) – Унії Люблінської (Високий Замок).

«12» маршрут став називатися після відновлення у повоєнні роки – з 1 травня 1949 року «Центр – Високий Замок».

На жаль рух за цим маршрутом було остаточно закрито у березні 1970 року.

Софія ЛЕГІН.

Арістархов О.

Львівський трамвайний маршрут № 12, якого давно вже немає….

Клапчук В.

Львівський трамвай в цікавих фактах і цифрах.

Лемко І., Михалик В., Бегляров Г.

1243 вулиці Львова.

– Львів: “Апріорі”, 2009.

Мельник І.

Львівське середмістя: всі вулиці, площі, храми й кам’яниці.