Хочете на підземну екскурсію, або Полтва на власні очі

Львів виник навколо річки Полтва.

Вона зрошувала поля, крутила млини та, наповнюючи міські рови, захищала його від ворогів.

З часом місто виросло, ліси вирубали а Полтва обміліла.

Львів продовжував розвиватися і Полтва почала створювати як логістичні, так і естетичні проблеми.

Бо каналізація з будинків міста йшла прямо у річку.

Було прийнято рішення закрити Полтву подалі від людських очей, а над нею облаштувати громадський простір.

Полтва – підземна річка Львова.

Полтва бере свій початок на Погулянці.

Вона тече через центр міста до вулиці Липинського а далі на очисні споруди.

Першими сховали Полтву сучасні проспект Шевченка та Маріїнську площу.

Це сталося у другій половині 19 ст.

Склепіння колектора виклали з каменю та цегли, бетону в ті часи ще не знали.

Сьогодні це є найстаріша частина підземної Полтви.

Марійська площа у Львові, вигляд до 1904 року (на задньому плані будинки 9 та 10).

Найстаріша частина колектора під Маріїнською площею.

Фото А.

На початку 20 ст.

поступово закривають проспект Свободи.

Кожних кількасот метрів вони облаштовують входи у колектор.

Зазвичай це були широкі сходи якими можна було знести всі необхідні інструменти та будматеріали.

Цими входами в Полтву користувалися спеціальні люди – каналєжі, для чистки та обслуговування колектора.

ua/fotoreportazh-z-budivnytstva-lvivskoji-opery/]зводиться і наш Оперний театр[/url].

В процесі будівництва театру було зміщено русло Полтви праворуч.

То ж вона тепер почала текти рівно між двома театрами.

По центру річка Полтва.

Ліворуч майбутній оперний Театр.

Праворуч – театр ім.

Кам’яний виступ в колекторі Полтви можна побачити ще досі.

Сходи в колектор Полтви.

Вихід сходами з колектора Полтви на поверхню.

На поверхні вихід зазвичай закривають металевими листами.

У міжвоєнний період була закрита ділянка Полтви аж до перехрестя вул.

В радянський час колектор продовжили до очисних споруд.

З того часу Полтву на поверхні побачити стало неможливо і вона стала легендарною.

Міст на проспекті В.

Чорновола і Полтва.

Польська частина колектора.

Вересень 1931 року.

Фото М.

Полтва в радянському колекторі після кільця Чорновола-Липинського.

Побудовано вересень 1966 року.

Вони що, колектори тільки у вересні будують?.

Навіть тут у зливу вода піднімається аж до стелі.

Спускатися в Полтву можна лише в суху погоду!.

«Зовсім зовсім неможливо?» – спитається уважний читач.

«А як же входи для каналєжів!».

І справді! Ці входи збереглися до сьогодні і ними користувалися дігери для комфортного спуску під землю.

Користувалися, поки і їх остаточно не закрили.

Деякі входи навіть заклали бруківкою, для надійності.

А Ви б хотіли побачити Полтву на власні очі? Якщо так то підтримайте будь ласка петицію по відкриттю одного з входів у Полтву для відвідувачів.

Недавно розпочалася реконструкція фонтану коло Оперного театру.

Саме зараз в нас є нагода домогтися відновлення тут безпечного входу в Полтву для всіх львів’ян!.

Річка Полтва, район проспекту Свободи.

Під одним з люків коло фонтану є широкі сходи в Полтву.

Ними навіть можуть розминутися дві людини.

Сходи ведуть до бетонного узбережжя річки.

Майбутній вхід у Полтву.

Є пропозиція замість люку зробити культурний портал зі сходами, а на узбережжі Полтви встановити поручні! Сходи можуть закриватися горизонтальними дверима і не псувати вигляду площі.

Через них кожен бажаючий зможе безпечно попасти в Полтву та побачити Львівську Легенду на власні очі.

Зможе побувати у справжніх львівських підземеллях на сфотографуватися на фоні стометрівки та Оперного театру знизу.

Сходи від фонтану у Полтву.

Поручні потрібні щоб ніхто випадково не впав у воду.

А також не вирішив самостійно продовжити екскурсію Полтвою.

Також потрібно буде встановити додаткове освітлення для гарних селфі-фотографій.

Тут може бути огорожа і за якою стоятимуть відвідувачі.

Питання 1: А якщо дощ і підніметься вода?.

Відповідь: Нічого страшного.

Вода піднімається поступово і люди спокійно вийдуть нагору.

Питання 2: Небезпечні гази?.

Відповідь: Їх там немає.

Полтва в центрі міста чудово вентилюється.

Для ще більшої безпеки можна вище по течії встановити газоаналізатор.

У випадку небезпеки він завчасно вмикатиме аварійну сигналізацію і люди спокійно вийдуть.

Питання 3: А там смердить?.

Відповідь: у Полтві не смердить.

Для особливо чутливих носиків можна видавати марлеві пов’язки змочені парфумами (або віскі 😊 ).

Вид на сходи від Оперного театру.

Портал в Полтву буде закриватися на ключ.

Інакше там поселяться безхатьки бо тепло.

Людина, що слідкуватиме за порталом, також чиститиме поручні та сходи від бруду після сильних злив.

Це зазвичай стається кілька раз на рік влітку.

Сходи ліворуч.

Вид на Оперний театр і прожектор.

Цей проект можна зреалізувати за 2-3 дні.

Металеві двері, поручні та освітлення коштують, відносно вартості фонтану, недорого.

Тож чому б владі це не зробити?! Багато львів’ян тільки чули про Полтву і ніколи її на власні очі не бачили.

А дуже б хотіли.

Як ще більш безпечний варіант можна повністю засклити набережну.

Але тоді не буде того відчуття підземелля.

Зрештою у засклінні немає потреби.

В Празі, наприклад, відвідувачі у діючий колектор ходять так.

Якщо можна там, то чому не можна у Львові?.

На жаль вода в річці Полтва зараз не є чистою.

Бо це не тільки річка, а й каналізація.

Тим не менше я впевнений що більшість львів’ян захочуть хоча б один раз побачити свою легендарну річку на власні очі.

А також показати її своїм дітям.

То чому б владі не прислухатися і не зробити це для нас?.

Під цим люком є сходи в Полтву.

Мені не страшно його палити на весь інтернет.

Люк важкий як холєра ще й моцно приріс до обойми.

Мені шкода тих робочих які змушені будуть його відкривати.

Хіба що екскаватором….

Андрій РИШТУН.

/* custom css */.

text-align: left;.

}.tdi_3_bdd.

td-a-rec-img img{.

Loading...