/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F28%2F5b0144e247f6f022fcbd15bf6e8c24df.jpg)
Іван Литвинов. Українець, який гратиме на чемпіонаті світу з хокею за Чехію – очима чеських ЗМІ
Сьогодні, 26 грудня, у чеських містах Острава і Тршинець стартує чемпіонат світу з хокею в елітному дивізіоні серед гравців, не старших 20-ти років.
У дебютному поєдинку господарі турніру зіграють зі збірною РФ.
До цієї гри увага українських любителів хокею має бути особливою, адже у складі збірної Чехії на лід повинен вийти єдиний на турнірі уродженець України – 19-річний оборонець клубу другого дивізіону «Ческе Будейовіце» Іван Литвинов, який народився у Маріуполі на Донеччині.
Останнім часом Литвинов – у центрі уваги чеських ЗМІ.
Невеличке інтерв’ю-розповідь про талановитого гравця помістило на своїх шпальтах чеське видання «Jižní Čechy TEĎ».
Заголовок красномовний – «Уродженець України Іван Литвинов очікує дебюту в светрі збірної Чехії».
«У 19-річному віці він є стабільним представником обойми з шести оборонців «Ческе Будейовіце», одним із найталановитіших гравців у другому за силою дивізіоні чеського хокею, - пише журналіст Павел Пубал.
– Уродженець України Іван Литвинов провів юнацькі роки в Летнянах (адміністративному районі Праги – «Главком»).
У минулому сезоні він грав у другому дивізіоні чемпіонату Фінляндії, а влітку вирішив перейти у «Будейовіце», де зараз працює помічником тренера Алеш Тоттер, під керівництвом якого Литвинов грав у Летнянах.
Іван досяг успіху, закріпившись у складі.
Його прогрес відзначили, запросивши до складу збірної Чехії U20 для участі в домашньому чемпіонаті світу».
Іван Литвинов з нетерпінням очікує дебюту на чемпіонаті світу.
«Звичайно, я радий і з нетерпінням очікую на цей турнір.
Спробую проявити себе з найліпшого боку, адже мотивація величезна – домашній чемпіонат світу», - сказав Литвинов в інтерв’ю виданню.
«Ческе Будейовіце» наразі є лідером другого дивізіону чемпіонату Чехії, а Литвинов – один із найпомітніших його виконавців.
У 27-ми матчах він закинув п’ять шайб і віддав 11 результативних передач.
«Поки мені тут все подобається, - каже Іван.
– Правда, я намагаюся не заспокоюватися, бо попереду весь сезон.
Наразі все розвивається добре.
Сподіваюся, так буде й надалі.
Мене тішить, що не дивлячись на перемоги ніхто з нас не заспокоюється і залишається таким же зголоднілим до гри».
На завершення розмови журналіст запитав Литвинова, чи, отримавши право виступати за збірну Чехії, він отримав подвійне громадянство.
«Ні, бо в Україні воно заборонене, - відповів Іван.
– У мене не було українського паспорта, а з настанням 18-річчя я отримав чеський».
Інше видання Hokej.
cz відзначає, що Литвинов знає чеську мову ліпше, ніж чимало його нинішніх співвітчизників.
Але то й не дивно, якщо почути Іванову історію з перших уст:.
«Я народився в Маріуполі, де пішов у дитячий садок, - каже хлопець.
– А коли мені було п’ять, ми переїхали до Праги.
Я ходив до першого класу в звичайну в чеську школу.
Тож я тут вже 14 років.
За цей час побував в Україні один раз, як ми поїхали.
У нашій сім’ї немає чеських коренів.
Уся родина родом з України.
Однак поступово ми всі переїхали до Чехії.
Бабуся, дідусь і тітка з дядьком через кілька років після нас, в Україні нікого не залишилося.
Мої батьки поверталися туди три-чотири рази».
На запитання, чому Литвинови обрали Чехію, Іван відповів просто: «Тут однозначно кращий рівень життя, ніж в Україні.У нас не було ідеальної соціально-політичної ситуації, тому ми шукали щось у Центральній Європі, де було б краще.
І вибір припав на Чехію.
Я не знаю чому, мені було п’ять, я чомусь не питав.
Мені просто сказали, що ми їдемо, спакували речі і переїхали.
Я давно не був в Україні, тому не можу сказати з особистого досвіду, але думаю, що це був безумовно правильний крок».
Спитав журналіст, чи почувається ще Іван бодай трохи українцем.
«Важко сказати, оскільки я майже не маю спогадів про Україну, за таких обставин важко відчути свою належність до цієї країни, - сказав хокеїст.
– Пам’ятаю, що в юному віці переніс переїзд легко.
Звичайно, перший рік мав проблему з чеською мовою, щоб зрозуміти всіх, але вона поступово покращувалася.
Я ріс поруч з іншими дітьми і не пам’ятаю жодного конфлікту через переїзд з України.
Скрізь люди мене приймали добре.
Так само легко прижилися в Чехії на три роки старша сестра і на п’ять років молодший брат.
Батькам було важче, але зараз вони теж вільно розмовляють чеською».
Литвинов розмовляє чеською ліпше, ніж чимало етнічних чехів.
Перед тим, як зупинитися на хокеї, Іван перепробував чимало видів спорту – бадмінтон, настільний теніс, плавання, а до 12-ти років вже поєднував виключно футбол з хокеєм.
Врешті, хлопець зупинився на останньому.
То за умови, що в родині з хокеєм раніше не був пов’язаний ніхто.
«У юності батько трохи займався легкою атлетикою», - каже Іван.
Хлопець згадує, що про можливість прийняття чеського громадянства і виступів за збірну цієї країни почав задумуватися у 14-15 років, коли в хокеї щось почало виходити.
Попередній сезон Литвинов провів у Фінляндії, в клубі другого дивізіону «Пеліітат».
«Мені не завжди там подобалося протягом сезону, але озираюся назад і тепер розумію, що для мене це була велика користь, - каже Литвинов.
– Жив там один, дев’ять місяців без батьків, а отже звик до самостійного життя.
Тепер я не маю жодних проблем з англійською мовою.
Та й суто в хокеї виступ у Фінляндії відкрив мені очі, що не завжди все буде рожевим і що потрібно боротися за місце в складі.
Додому повернувся, бо фіни наприкінці сезону змінили тренерів.
Новий сказав, що у нього вже є більш-менш побудована команда на наступний сезон, і що він не розраховуватиме на мене.
Можливо, можна було б спробувати ще якусь команду у другому дивізіоні, але після запрошення від «Будейовіце» сенсу в цьому не було».
Литвинов називає фінський другий дивізіон сильнішим за чеський: «Різниця досить велика.
У фінській лізі виступають переважно гравці віком до 25-ти років, які боряться, щоб отримати запрошення з елітної ліги, тому хочуть показати себе якнайкраще.
Там дуже швидка гра.
Думаю, що це мені допомогло в плані катання, потрібно було прискорити кожен аспект моєї гри».