Пензель Антоніо Тавеллі, або італійський слід у Львові

Facebook.

Twitter.

Pinterest.

Whats.

Кожен день приносить нам повідомлення про міграційні процеси, які тривають у світі.

Українькі території, зрозуміло ж, також були і є складовою згаданого явище.

Пи цьому, говоримо як про жителів наших територій, що виїжджали/виїжджають, так і іноземців, які працювали/працюють тут.

Останні – це також про дух і обличчя багатьох українських міст, адже без внеску іноземців дійсно складно уявити, наприклад, Львів, Одесу і ін.

Напевне саме тому раніше до наших міст так активно запрошували гостей з різних територій.

При цьому, запрошували справжніх майстрів і талантів.

Вони залишили тут слід і вписували свої імена в історію, але також – долучалися до процесу взаємообміну набутками, культурно збагачували й сприяли вихованню тут поколінь майстрів.

Перереховане змушує не просто розуміти, що в нас працювали іноземці, але й знати їхні імена та творіння.

Сьогодні в обєктиві – італійський художник Антоніо Тавеллі.

Львівський архієпископ Вацлав Сераковський.

Антоніо Тавеллі приїхав на наші терени як персона запрошена.

Його патроном, а з тим – роботодавцем тут, був львівський римо-католицький архієпископ Вацлав Сераковський.

Останній впродовж життя відзначався значною активністю й запам’ятався багатьма ініціативами.

Зокрема, це масштабні реставраційні роботи у латинській катедрі.

У цьому контексті, очевидно, можна розглядати і приїзд італійського художника, адже він також буде задіяний у процесі розпису інтер’єрів катедри.

Інтер’єри латинської катедри.

Звичайно, що сучасні інтер’єри латинської катедри – це більше про Станіслава Строїнського.

Саме цей видатний майстер зробив собі ім’я, славу та непоганий капітал на даному проекті.

Окремі каплиці храму, захристія, склепіння святині – це все малював саме Станіслав Строїнський.

Тим не менше, була у цьому проекті і рука Антоніо Тавеллі.

Зокрема, коли мова про настінну композицію при одій з каплиць, при вході до неї.

Там зображено катедрального декана Яна Супліковського.

З тим трапилася дуже прикра ситуація в часі повернення з Тіроля – несподівано було втрачено контроль над кіньми.

Намагаючись зупинити тварин, декан Супліковський зламав собі руку і ногу.

Йому не залишалося нічого іншого, як звернутися у молитві до Божої Матері.

Коли він це зробив, коні заспокоїлися, а ситуація нормалізувалась.

У рахунках катедри про оплату праці малярів зазначалося, що цю роботу Станіславу Строїнському допомагав виконувати якийсь італієць.

Прізвище його не вказується.

На думку історика мистецтва Мавриція Дідушицького, цим італійцем був саме Антоніо Тавеллі.

Маврицій Дідушицький.

Часто можна зустріти інформацію про те, що на момент прибуття до Львова, Антоніо Тавеллі не мав взагалі нічого.

Абсолютно всім його забезпечував патрон та роботодавець – львівський архієпископ Вацлав Єронім Сераковський.

Італієць розплачувався своїми роботами.

Імовірно тією, про яку була мова вище.

Також тією, про яку буде далі – образ “Вознесіння Богородиці”, що на заслоні головного вівтаря латинської катедри.

Головний вівтар латинської катедри.

Фото з http://www.

Цю роботу також традиційно приписують гостеві з італійських територій.

Костел у Наварії.

Фото з http://tvoemisto.

Не без того, що за час перебування на наших землях, Антоніо Тавеллі долучався і до інших проектів.

Серед тих, про які варто пригадати, з якими його також асоціюють – це, перш за все, розписи інтер’єрів у костелі Вознесіння Діви Марії, який знаходиться у селі Наварія Пустомитівського району Львівської області.

Розписи Тавеллі в Наварії.

Фото з http://www.

Ці роботи було виконано на початку 1770-х років.

Антоніо Тавеллі працював там над фресками у пресвітерії.

Інтер’єри костелу у Наварії.

Фото з http://tvoemisto.

Допоки італієць працював над перерахованими проектами, він мешкав саме у архієпископа Вацлава Сераковського – у його резиденції, що у Дунаєві (сьогодні село Перемишлянського району Львівської області).

Був на правах гостя і коистувався гостинністю господаря досить довго.

За це, між всім іншим, мав також виконати і окремі персональні замовлення ієрарха.

Зокрема, йдеться про розписи каплиці у резиденції, а також – особисту кімнату архієпископа.

Дунаїв у XVIII столітті.

Отож, про внесок іноземців в процес культуного розвитку того чи іншого українського регіону доводиться чути часто.

Натомість, конкретні прізвища, назви робіт майстрів звучать не так вже й часто.

Якщо подібне трапляється, то на рівні одиничних прикладів.

Як-от, Джузеппе Карло Педретті, якщо мова про фрескове малярство Львова другої половини XVIII століття.

Тепер до цього списку можемо додати також і Антоніо Тавеллі – з його роботами у латинській катедрі, в інших місцях та святинях Львівської області.

Євген ГУЛЮК.

Використані джерела:.

Rastawiecki E.

Słowłnik malarzόw polskich.

– Warszawa.

– S.

157 [Електронний ресурс].

Лильо О.

Діяльність представників монументального живопису західноєвропейської традиції у Львові XVIII ст.

// Мистецтвознавство і дослідження.

– С.

96, 100 – 101 [Електронний ресурс].

Стахів М.

Куди поїхати на вихідні зі Львова: до величних костелів геніального майстра // Твоє місто [Електронний ресурс].

Режим доступу: http://tvoemisto.