«Поборемо вірус рішуче та весело!» Свято карантину в Іспанії: свідчення очевидця

У сумному європейському рейтингу країн з найбільшою кількістю захворювань на коронавірус Іспанія посідає наразі «почесне» друге місце – одразу після Італії.

Станом на понеділок, 16 березня, в країні зареєстровано понад 7 тисяч випадків хвороби, близько 200 людей померли, 517 – одужали.

Зважаючи на вибухоподібний розвиток «шкали» захворювань, іспанська влада оголосила надзвичайний стан на два тижні.

Цей репортаж – із «закритої» країни, яка добровільно перейшла на самоізоляцію, аби вповільнити поширення інфекції.

Саме «вповільнити», бо дієвої вакцини проти вірусу COVID-19 наразі просто не існує.

Є надія на те, що її буде розроблено, але до цього моменту в буквальному сенсі треба ще дожити і тим часом робити все, аби хвороба розповсюджувалася якомога повільніше.

Провал «бабусиного сезону».

Так вийшло, що автор цього матеріалу разом із своєю сім’єю – дружиною та маленькою донькою – опинився в Іспанії, хоч і не в самому епіцентрі спалаху інфекції.

Досі найбільш враженою іспанською провінцією залишається Мадрид: половина всіх випадків захворювання та дві третини всіх смертей від коронавірусу припадає саме на столицю.

Друге місце ділять між собою Каталонія та Країна Басків, на третьому тримається Ріоха.

Найменше хворих в Іспанії – в південній провінції Мурсія та на Балеарських островах.

Саме тут, на Майорці, й писався цей матеріал.

На сьогоднішній день, на Балеарах офіційно зареєстровані 73 хворих на коронавірус, із них двоє вже одужали (в тому числі й так званий «нульовий пацієнт» - британець, житель Майорки, який першим привіз вірус на острів із Франції).

Одна жінка похилого віку, на жаль, померла.

Цікавий факт: з 73 хворих, лише шестеро перебувають у лікарнях – в них важкий стан.

Всі інші залишаються в своїх домівках і до них щоденно навідуються спеціальні медичні бригади в герметичних скафандрах – перевіряють стан здоров’я, підтримують ліками та добрим словом і навіть..

привозять харчі та інші необхідні речі.

Такі бригади були створені на Балеарах два тижні тому, наразі їх на Майорці – вісім, ще по дві – на інших островах Балеарського архіпелагу: Івісі та Менорці.

Бригади «швидкої допомоги» доглядають за хворими вдома й навіть привозять їм харчі.

Ще наприкінці минулого тижня взагалі нічого не вказувало на якісь потужні пертурбації.

В туристичних районах поблизу моря повільно, але вірно збиралися натовпи німецьких, голландських та британських бабусь та дідусів: під час пасхальних свят та перед ними на Майорці завжди наступає так званий «бабусин сезон», коли на острів масово приїздять пенсіонери.

В крамницях люди з подивом дивились на поодиноких диваків, які з якогось переляку скуповували крупи, спагетті та консерви – про паперові рушники та традиційний туалетний папір ще взагалі не йшлося.

Щоправда, з аптек почали зникати медичні маски та рукавички, але це стосувалося здебільшого столиці острова, міста Пальми.

За його межами все це ще було.

Зазвичай іспанські пенсійні фонди сплачують їм путівки до Балеар на Паску, тож вони мають можливість приїхати відпочити майже безкоштовно, сплативши лише дешевий авіаквиток.

Але цієї весни на Менорці захворів на коронавірус один із таких іспанських дідусів – і сплату путівок скасували.

Через це, а також через велику кількість інших відмов від путівок, місцеві готелі вирішили, що вони просто зачиняться до кращих часів (які, за їх розрахунками, мають настати десь у середині червня).

Керівники балеарських філій туристичних компаній терміново зібрали своїх співробітників та попередили, що ті можуть «загриміти» до безоплатних відпусток і має сенс запастися харчами.

В майоркінських супермаркетах вишикувалися довжелезні черги.

Саме з цього моменту й «понеслося».

У Пальмі незайняті вдень дідусі з бабусями піднялися на штурм крамниць і буквально винесли звідти всі товари.

Асортимент, щоправда, було вчасно відновлено, але це не допомогло: люди, повернувшись із роботи, побачили порожні полиці й ввечері самі кинулися на закупівлі – винесли й «поповнення».

А вранці наступного дня за справу знову взялися пенсіонери.

Більше того: через те, що супермаркети в Пальмі вже просто не встигали оновлювати запаси, жителі столиці почали виїжджати все далі й далі за межі міста, до сільських супермаркетів, які ще не були піддані «споживчій навалі».

Це викликало своєрідну ланцюгову реакцію й вже в середу-четвер минулого тижня супермаркети в радіусі 30-50 км.

від Пальми були спустошені.

Автор сам бачив, як до сусіднього супермаркету мережі Mercadona прямувала довжелезна черга автівок із Пальми, як з них десантувалися жваві бабці з величезними клунками і як по спустошеному торговельному залу бігала завідувачка магазином з подивом спостерігаючи, як всі метуть усе, ніби на війну зібралися...

Карантин – і тиша.

На тлі цієї катавасії уряд Балеарських островів кілька разів намагався переконати центральний владу у Мадриді, що слід закрити Балеари для туристів.

За іспанським законодавством, такі рішення є прерогативою саме центру, але Мадрид мовчав та вагався.

Тому до порту Пальми заходили величезні круїзні лайнери, в тому числі – італійські.

А до аеропорту прилітали літаки із новими туристами.

На дорогах Майорки було повно-повнісінько велосипедистів з Німеччини, Швейцарії, Голландії: зараз – їх сезон.

Круїзним лайнерам заборонено заходити до іспанських портів.

Все це раптово припинилося в п’ятницю, 13 березня (от і не вір після цього в прикмети!).

Коронавірус завдав Іспанії найпотужнішого досі удару: протягом однієї доби кількість офіційно зареєстрованих хворих зросла більше, ніж на третину (з чотирьох до майже семи тисяч), а кількість померлих від вірусу – більш, ніж удвічі (зі 56 до 132).

Уряд у Мадриді оголосив, що, починаючи з неділі, вся країна зачиняється на карантин.

Вже в суботу зачинилися всі ресторани та кафе.

Щоправда, ще працювали крамниці, де продавали непродовольчі товари, але з понеділка й вони припинили роботу.

Біля кожного продовольчого супермаркету з’явилися патрулі Національної гвардії...

І дивним чином – паніка припинилася одразу.

Полиці супермаркетів знову повні.

В неділю вранці автор мав нагоду переконатися в цьому на власні очі: є все.

Людей небагато, купують доволі, але не гребуть, як ще кілька днів тому.

Всі співробітники – в масках та медичних рукавичках, після кожного покупця касову стрічку протирають дезінфекційною рідиною.

Що важливо – ціни на товари не змінилися.

Минулого тижня були зареєстровані спроби задерти догори вартість деяких товарів у невеликих крамницях – вони були жорстко зупинені владою, а повні полиці ефективно запобігли зростанню цін та ажіотажу.

Місцева влада на Балеарах виступила з уклінним проханням до острів’ян (саме так, це не творче перебільшення: в тексті було сказано «уклінно просимо») не хвилюватися, тому що харчів на островах більш, аніж потрібно.

Було наведено простий приклад, який, здається, зрозуміли всі: на Майорці постійно проживає трохи більше 800 тисяч людей.

Протягом туристичного сезону сюди приїздять аж 12 мільйонів туристів.

Зараз, коли готелі, бари, кафе й ресторани зачинені – вони не замовляють і не споживають харчів взагалі.

То чи може 800 тисячам майоркінців не вистачити харчів, які були заготовлені на 12 мільйонів? Окрім того, аграрна промисловість – друга за потужністю галузь балеарської економіки після туризму.

Балеари самотуж можуть прогодувати половину Іспанії.

Майоркінська поліція проганяє перехожих додому.

Ці аргументи подіяли.

Балеарці й, зокрема, – майоркінці заспокоїлися.

І з величезною енергійністю взялися облаштовувати самоізоляцію: ще в суботу в парках та скверах можна було побачити людей, які гуляли самі й з дітьми, намагаючись не підходити один до одного на відстань, меншу за два метри, ще в неділю на дорогах можна було побачити поодиноких велосипедистів, але вже з вечора настав край: на вулицях залишилися самі поліцейські патрулі, а люди сидять по своїх домівках.

Поліцейські автівки через гучномовці кожну годину повідомляють довколишніх мешканців іспанською, майоркінською, англійською та німецькою мовами про те, що виходити з будинків можна лише в разі нагальної потреби: до крамниці по харчі, до аптеки по ліки, до шпиталю чи АЗС або ж просто на роботу.

Все інше – заборонено.

Парки та інші зелені зони – зачинені.

Всі крамниці, окрім аптек та харчових – зачинені.

Перехожих та особливо – туристів, ганяють, мов солоних зайців, але поки не штрафують.

Вже з понеділка обіцяли почати карати, причому, згідно з законом про надзвичайний стан, ці штрафи кусючі: від 600 й аж до 30 тисяч євро.

А хто намагатиметься чинити опір поліцейським (а це – навіть намагання вступити в суперечку), той може загриміти за грати на термін від трьох місяців і аж до року...

Estamos en España, viejo!.

Втім, слід зазначити, що попри тривогу, яка просто розлита в повітрі, попри побоювання та всі обмеження карантинного стану, іспанці не втрачають оптимізму.

За даними газети El Mundo, іспанські фірми протягом двох вихідних днів встигли переобладнати майже третину своїх робочих місць під «віддалену роботу».

Тепер їхні співробітники можуть працювати просто з дому, через Інтернет.

Прем’єр-міністр країни закликав усіх: «Якщо ми іспанці – ми не просто поборемо заразу, ми зробимо це рішуче та весело!».

І іспанці всіма силами намагаються довести, що ці слова – не порожні заклики: на багатьох вікнах та балконах з’явилися іспанські прапори (цікаво, що їх масово вивішують наразі навіть у буремній Каталонії, яка щойно намагалася відокремитися та створити власну державу).

Канали телебачення почали транслювати саме ті театральні та музичні вистави, «живий» показ яких було скасовано через карантин.

Більше того: вже другий день поспіль по всій країні о сьомій вечора котиться флешмоб: жителі Іспанії виходять на балкони, веранди та в садочки своїх осель та разом аплодують..

На їх думку, саме лікарі та медперсонал зараз опинилися «на передовій», тому слід їх підтримати щосили.

Іспанці аплодують зі своїх балконів медикам.

В будинку автора теж живе лікарка – висока білявка родом із Швеції.

Їй аплодують всі будинки, зверху донизу, а вона розкланюється та дякує.

Дуже зворушливо.

Можливо, це не дуже допомагає в боротьбі, власне, з самим вірусом, але настрою та бадьорості додає безперечно.

Estamos en España, viejo! – кажуть іспанці один одному: «Ми в Іспанії, старий!».

Все переживемо.

Борис Немировський, для «Главкома».