Схиблений псих хоче використати Бабин Яр, щоб зробити боляче цілій країні

Дякуючи Яніні Соколовій дізнався про жах, який тихо відбувався останніми місяцями в Києві.

Це історія про Меморіал Бабиного Яру.

Місце нашої спільної трагедії, місце, де під час окупації Києва було розстріляно більше 150 тисяч людей.

Євреїв, ромів, українців.

Десятки тисяч вбитих нацистами.

Це місце - наша спільна травма.

І саме тут має постати Меморіал Бабиного Яру.

Проект довготривалий, він пройшов безліч стадій обговорень та експертиз, в тому числі міжнародних, аж раптом в цьому проекті на запрошення російських олігархів Ґєрмана Хана та Михайла Фрідмана з'явився російський режисер Ілля Хржановський.

Звичайно, вже в цьому моменті ви можете почати задаватись питанням, яким чином в історії створення Меморіалу у Києві з'явилось стільки росіян, які будуть вирішувати якою буде пам'ять українців про історію злочинів на нашій землі.

Але це вже трохи інша історія.

Сьогодні не про це, хоча і це важливо, в контексті питання національної гідності!.

Зараз варто трішки прискіпливіше розглянути постать нового художнього керівника Меморіалу.

Постать режисера Хржановського.

Цей режисер відомий лише одним фільмом – «Дау».

Фільмом, в якому актори не грають біль, а їм справді роблять боляче.

Дуже боляче.

Фактично над людьми в цьому кіно безжально знущаються заради задоволення якихось психопатичних потреб режисера Хржановського.

Хочете приклад? У фільми Дау дівчину реально ґвалтують пляшкою.

В інтерв’ю російському РБК Хржановський відкинув претензії в негуманності, а сцену зґвалтування пляшкою він прокоментував ось так: «А «мучается» — это что? …Мы же мучаем людей в жизни намного больше.

Так устроены люди.

Понимаете, все зависит от «квантового» взгляда наблюдателя… А что такое «на самом деле?».

Одна із французьких кінозірок, з якою спілкувались журналісти французького Le Monde відмовилась від роботи з Хржановським, побачивши його фільм, який мала дублювати, цитую: «Я не можу цього дозволити.

Ця жінка страждає насправді!» – кричала вона на режисера.

«Та на*рати, вона всього лише проститутка, котру я знайшов в БДСМ-борделі», — відповів Хржановський».

«Понимаете, все зависит от «квантового» взгляда наблюдателя…».

Квантовий садист Хржановський на цьому, звичайно не зупинився.

У його фільмі також мучать дітей.

Немовлят! Саме про це написала Яніна Соколова і закликала відреагувати нашого уповноваженого з прав дітей та поліцію, відреагувати на факти насильства російського режисера.

Чому на це має реагувати українські чиновники та правоохоронці? Тому що російський режисер використав у своєму кіно українських дітей з сиротниців.

Хржановський у кіно знущався над українськими сиротами, ґвалтував жінку і співпрацював з російськими неонацистами та антисемітами.

А тепер він приїхав, щоб будувати Меморіал Бабиного Яру, щоб українці краще пам'ятали знущання та вбивства нацистів.

С*ка, я відмовляюся розуміти цей трешняк!.

І навіть це не кінець історії.

Я познайомився з «концепцією», яку запропонував Хржановський для Меморіалу.

І в мене склалось враження, що його мета - переплюнути знущання над немовлятами.

Для мене очевидно, що «нова концепеція Хржановського» переслідує цілком російські цілі - перетворити українську трагедію на український злочин.

Зробити з постраждалих - убивць.

Хржановський відверто каже, що хоче виділити історію Бабиного Яру з історії Голокосту, з історії злочину нацистів проти людяності, він хоче розповісти українцям історію унікального особливого «українського Голокосту».

Відчуваєте? Київ - українська столиця.

Злочини - нацистів.

Тому росіянин розкаже про «особливий український Голокост».

Бабин Яр - це величезна рана, не пережита до кінця трагедія, яку схиблений псих намагається використати, щоб тепер зробити боляче цілій країні, а не тільки людям на знімальному майданчику.

Я закликаю керівників та членів наглядової ради Меморіалу відреагувати негайно.

І відреагувати не вступаючи в полеміку про мистецтво, а відразу звільнивши з посади цього Хржанівського.

Бо це вже не про мистецтво.

Це про гідність.

І це про біль мільйонів людей.

Поряд з яким такі нелюди не можуть навіть стояти.

Не те що чимось керувати.

А дискусії про мистецтво ми перенесемо на інший раз, я, наприклад, знаю історію про художника, який розпочав світову війну, давайте його призначимо посмертно керівником десь в росії, тим більше, що якийсь час цей художник дуже плідно співпрацював з СРСР, правонаступником якого стала расєюшка.