Проєкт Генплану передбачає благоустрій 1600 га київських лісів. Навіщо це роблять?

Київ може позбутися частини лісів, на якій проєктом Генплану передбачено зробити благоустрій для відпочинку.

Зокрема, екологи та активісти вважають, що проєкт містить загрозу для Біличанського лісу, повідомляє Чесно.

Днями КМДА повідомила, що проєкт Генплану Києва передбачає створення 17 буферних парків загальною площею близько 1600 гектарів.

Буферний парк – це благоустрій частини лісу, яка примикає до житлового масиву.

На території таких парків облаштують спортмайданчики, галявини для пікніків, смітники, туалети, доріжки й стежини.

Розробники Генплану обґрунтовують необхідність створення буферних парків так: «Звичайно, приємніше відпочивати в упорядкованих місцях».

«Ці території (ліси) не придатні для дозвілля та відпочинку киян.

Тому що ми розуміємо, що таке паркова територія, де є доріжки, де є велодоріжки, відповідні вуличні меблі, лавки, ліхтарі», – коментує начальник «Інституту Генплану» Сергій Броневицький.

Серед анонсованих буферних парків – «Біличанський ліс», «Коцюбинське», «Виноградар» і «Біличі», які створять на території Біличанського лісу, який 2014 року набув найвищого природоохоронного статусу – національного парку.

Які небезпеки приховує створення таких парків?.

Інвазивний благоустрій.

«Чесно» навіодить як приклад зону відпочинку «Виноградар», облаштовану у Святошинському лісопарку зараз.

Як видно з фото, інфраструктура та розважальні об’єкти, такі як мотузковий парк, дитячий майданчик, займають чималу частку лісу.

Не всі жителі Виноградаря вітають такий благоустрій.

«Я їжджу на велосипеді стежками в лісі, і мені не потрібні в лісі ніякі лавочки й асфальтовані велодоріжки.

Тут варто, навпаки, обмежити різні МАФи та наливайки, а не створювати нові розважальні заклади», – вважає Олена.

«Я шокована діями проєктувальників, які по суті влізли на територію нацпарку й вирішили перетворити найбільшу рекреаційну цінність держави на бутафорію за дешевим ірпінським сценарієм.

Тут не треба ніяких лавок чи ліхтарів.

Це національний парк.

Діти ходять сюди класами в походи, для цього розроблено маршрути.

Тут мешкають бобри – їм теж ліхтарі не потрібні», – каже журналістка Ірина Федорів, яка веде боротьбу за збереження Біличанського лісу.

«Генплан у цій частині – це глобальна помилка, а єдині проєктувальники тут – бобри», – вважає вона.

Броневицький запевняє, що буферний парк можна облаштувати краще, ніж ми бачимо з нинішніх прикладів благоустрою відпочинкових зон.

«Я не думаю, що ті території відповідають сучасним вимогам, які є на сьогодні… Якщо це буде паркова зона, вона теж може бути максимально наближена до природних умов», – пояснює він.

У Біличанському лісі росте червонокнижна орхідея любка (Platanthera).

Формальне збільшення площі зелених насаджень.

Після скорочення лісів на користь парків площа зелених насаджень загального користування збільшиться з 18,2 м2/особу до 23,2 м2/особу.

Підвищення цього показника дасть забудовникам змогу сказати, що мешканці забезпечені парковими зеленими зонами й будувати далі можна – норми не порушено.

Депутат Київради від «Батьківщини» з Виноградаря Юрій Дідовець зауважує, що статус парку потрібен для того, щоб у лісі можна було вільніше вести господарську діяльність і будувати, зокрема, рекреаційні об’єкти.

В «Інституті Генплану» не бачать в цьому нічого поганого, мовляв, будуватимуть не житло.

«Інститут Генплану» анонсує громадські слухання щодо проєкту після закінчення карантину.

Київ, вул.

Хрещатик, 32.

На обкладинці: Біличанський ліс, Вікіпедія.