Від наскельних малюнків до "розумних" смартфонів: як люди дійшли до зв'язку в один клік

Нам досить прикласти палець до екрану смартфону, щоб додзвонитися до людини, що перебуває на іншому материку. Сам же смартфон деколи й зовсім здається розумнішим за нас. Однак людство пройшло чималий шлях, щоб навчитися передавати інформацію чи бодай говорити. 

"Київстар" і ТСН.ua у спільному спецпроєкті "Зв'язок поколінь" показують, як нашим предкам довелося вигадати засоби передачі інформації і як вони докорінно змінились. Тепер нам залишилось опанувати ці технології, зокрема, дітям показати своїм батькам всі переваги смартфонів, із якими можна ознайомитися в освітньому проекті - "Смартфон для батьків".

Перші наскельні малюнки - сліди рук із розпиленням

Якби не прогулянка археолога Марселіно Санс де Саутуоли, то, можливо, про наскельні малюнки людство і не дізналося б. Так, на зображення, яким понад 14 тис. років, дослідник натрапив випадково, забрівши із донькою у печеру Альтаміра. Всередині вони відшукали зображення кабанів, бізонів, диких коней та інших тварин. Тут були і відбитки долоней. 

Однак це зображення виявилося не найстаршим. Найдавніший знайдений малюнок ховається у печері Ель-Кастільо, що в Іспанії. Один з них особливо зацікавив дослідників, адже на скелі були зображені долоні шляхом розпилення фарби. Вік цих наскельних зображень складає близько 40,8 тис. років. Припускають, авторами були неандертальці.

Шумерські позначки на глиняних дошках

Розвивати свою писемність почали шумери, які проживали на території сучасного Ірану, Іраку, Туреччини та Сирії. Спочатку вони передавали інформацію за допомогою позначок. Їх малювали на пласких глиняних табличках. 

З часом позначки все менше нагадували нарис предметів, про які розповідали. Тоді вони почали перетворювалися на символи.

Завдяки цьому у шумерів згодом почали з’являтися школи, в яких учнів навчали писати, читати та рахувати. Через те, що освіта була дуже дорогою, навчалися тут обрані.

Примітивні піктограми та ієрогліфи єгиптян

Єгиптяни почали спілкуватися досить примітивними знаками. Вони використовували піктограми, які чітко зображали те, про що йдеться: схематичні малюнки сонця, бика тощо. 

Згодом малюнки почали нести в собі більше інформації і могли означати щось абстрактне. Так, зображення гори позначало цілу країну, а сонце окреслювало денну пору. З розвитком у єгиптян з’явилися малюнки, які означали вже звуки, а не предмети, а згодом прийшли і ієрогліфи. Так, до греко-римського правління в Єгипті число ієрогліфів перевищило шість тисяч. 

Найстаріший артефакт, який зображав писемність єгиптян, знайшли 1998 року на розкопках в давньоєгипетському місті Абджу. Німецька група археологів натрапила на гробницю, де лежали триста глиняних табличок із протоієрогліфами. Їх, ймовірно, нанесли ще у XXXIII ст. до н. е.

Азбука Кирила та Мефодія у Київській Русі

Згадки про писемність слов’ян були ще у ΙX ст., однак офіційно вважають, що старт її розвитку дали просвітителі Кирило і Мефодій. Вони створили слов’янську азбуку, яка нагадувала ієрогліфи. Основою послугували грецький алфавіт та староболгарська мова. Їхні ж учні удосконалили цю азбуку і створили кирилицю: вона складалася із 43 знаків і була зручнішою. Саме нею написані більшість знайдених давньослов’янських текстів.

Верстат Гутенберга і друкарська машинка для сліпої графині

Папір винайшли у Китаї ще до нашої ери, тоді ж вигадали і друкування за допомогою друкарських дошок, що стало прообразом друкарського верстата. 

Сам же верстат вигадав німецький підприємець Йоганн Гутенберг 1436 року. Спочатку літери у були дерев’яними, згодом же стали металевими. Вони дозволяли набирати будь-який текст. Згодом Гутенберг вдосконалив винахід: перед притисканням до паперу накочувався валик, який покривав літери фарбою. 

Також Гутенберг вигадав фіксацію для літер, аби ті не випадали, і спеціальну фарбу для друку. Його робота дозволила запустити більш масове виробництво книжок та інших видань, завдяки чому передавання інформації стало в рази швидшим.

Ще зручніше стало зберігати і розповсюджувати знання завдяки 370 років потому, коли італієць Пеллегріно Туррі виготовив друкарську машинку. Її він зробив для графині Кароліни Фантоні де Фівіззоно, яка через сліпоту не могла писати. Однак пристрій італійця дозволив жінці листуватися із друзями.

Суперечливий винахід дротового телефона

"Ватсоне, ходи сюди! Ти мені потрібен!" - саме такою, за міфом, була перша розмова винахідника телефона Александра Белла зі своїм помічником.

Так, щоб врешті змайструвати такий визначний пристрій, дослідникові довелося вивчити природу голосу та звукових хвиль. Белл почав працювати над "музичним телеграфом" разом із помічником Томасом Ватсоном. Вони експериментували, перебуваючи у різних кімнатах із передавачами та приймачами. Інструментом для фіксації і відтворення звуку слугували сталеві пластинки різної довжини, які були жорстко закріплені одним кінцем, а іншим - замикали електричну мережу.

Одного разу кінець пластини застряг в проміжку контакту, зачіпаючи інші пластини. Тонкий слух Белла вловив слабке деренчання в приймальному пристрої. Тоді він зрозумів, що механізм нарешті винайдено. 

Однак, хоч Белла довго вважали винахідником телефону, 2002 року Конгрес США визнав, що першим був італієць Антоніо Меуччі, який подав заявку на патент телефону 1871 року - на пів десятиліття раніше за Белла.

Кумедні пейджери як символ успішності

Зараз пейджер у багатьох викликає сміх, однак у нульових він був символом успішності і крутості. Винайшов його радіоінженер Чарльз Нірґард: йому набридали голосні селекторні виклики, за допомогою яких шукали лікарів у госпіталі, де він перебував. Тож згодом він створив пристрій, який у користуванні виявився геть простим. 

Повідомлення відправляли на апарат з центру пейджингового зв'язку. Щоб передати інформацію, потрібно було просто зателефонувати за певним номером оператору, тоді назвати номер абонента і продиктувати повідомлення. Далі його набирали на клавіатурі, а тоді надсилали адресату. Однак якщо раптом отримувач "поза зоною доступу", він ризикував пропустити повідомлення. Для цього вигадали багаторазове надсилання.

Кілограмові мобілки і перший бездротовий дзвінок президента Кравчука 

У сучасних смартфонах є усе: від калькулятора до месенджерів, у яких за допомогою Інтернету можна вільно спілкуватися із людьми навіть через океан. Зараз телефон став повсякденною потребою, однак ще 20 років тому він був справжньою розкішшю.

Перший ж серійний мобільний телефон випустила компанія Motorola 1983 року. Його вага сягала майже кілограма, а у довжину - 33 сантиметри. Акумулятор тримався теж недовго - всього пів години під час розмови. Однак ціна складала майже чотири тис. доларів.

Першим абонентом в Україні став перший президент Леонід Кравчук. Перший у державі дзвінок пролунав у прямому ефірі національної телерадіокомпанії у присутності журналістів. На дзвінок президентові відповів тодішній посол України у Німеччині Іван Пісков.

"Розумні" смартфони vs. старше покоління

Однак на кнопкових телефонах розвиток технологій не зупинився. Згодом винайшли смартфони, які стали "розумнішими" та мають безліч функцій. Для молоді вони стали не лише зручним засобом зв’язку, а й невід’ємною частиною життя. 

Однак старше покоління здебільшого не може опанувати гаджети на повну. Їм важко освоїти новітні технології, а це, своєю чергою, ускладнює спілкування із дітьми та онуками. Особливо бракує навичок старшим родичам, коли вони перебувають за сотні кілометрів від рідні. 

Значно скоротити цю відстань допоможе саме смартфон. З його допомогою можна не лише телефонувати, а й влаштовувати відеодзвінки, відправляти фотографії або відео, переписуватися у месенджерах. 

Щоб старше покоління могло з легкістю підключатися до посиденьок онлайн із онуками та дітьми, "Київстар" розробив простий безкоштовний навчальний курс.

Він допоможе опанувати основні функції смартфона, такі як підключення до Мережі та встановлення основних застосунків, завдяки яким можна телефонувати близьким 24/7. Також тут можна навчитися записуватися до лікаря онлайн, купувати квитки та робити покупки. Із відеоуроків можна також дізнатися, де і як шукати нові фішки з консервування овочів та знайти рецепти нових смачних страв на відео, якими згодом можна здивувати рідних за святковим столом.

Для активних користувачів курс "Київстар" розкриє секрети, як робити красиві фотографії та відео з відпочинку та яким чином ділитися ними із дітьми або навіть у соцмережах. Звісно ж, на онлайн-курсі навчать захищати інформацію, щоб власникам смартфонів не доводилося хвилюватися за безпеку.

Знання з користування смартфоном стали у пригоді мамі блогера Руслана Кузнецова 63-річній пані Лідії. Жінка в Італії була змушена перебувати на самоізоляції. Вона не має можливості повернутися додому, тож її із сином розділяють тисячі кілометрів.

Однак завдяки мобільному зв’язку та вмінню користуватися смартфоном Лідія завжди має можливість поспілкуватися із рідними. Вона щодня телефонує сину та невістці та бачиться з ними завдяки відеодзвінкам. Лілія також знімає відео із містечка, де перебуває, та робить фото, а тоді ділиться ними через застосунки. У такий спосіб сім’я не втрачає зв’язок та завжди підтримує одне одного навіть на відстані.

Для тих, хто хоче постійно перебувати у контакті зі старшими родичами та зробити їх профі у користуванні смартфоном, варто просто зайти на сторінку batky.kyivstar.ua та показати 10 простих відеоуроків. Після навчання із "Київстар" батьки, бабусі та дідусі зможуть без перешкод ділитися митями життя із найріднішими людьми.