Що знищила погода на полях і якою буде ціна. Прогнози і оцінки українських фермерів

Відсутність зими, обміління річок, посуха, заморозки - такі нові явища у природі суттєво вплинули на аграрний сектор України, який є основним драйвером української економіки. Однак негода позначилася не лише на врожаях, а й на долях людей. Так, 11 травня на півдні Одеської області 66-річний фермер Василь Сердюченко вкоротив собі віку після втрати урожаю через засуху. 

ТСН.ua поспілкувався з фермерами та експертами в аграрній галузі, які розповіли, які регіони найбільше постраждали від негоди, яким, з огляду на це, буде врожай-2020 зернових, овочів та фруктів, які населенню очікувати ціни на агропродукцію та як на агробізнес впливає пандемія коронавірусу.

Коронавірус і карантин: вплив на агросектор

За оцінками Катерини Звєрєвої, директорки з розвитку Української плодоовочевої асоціації та керівниці міжнародної інформаційно-аналітичної платформи East-Fruit, найбільше від карантину, а саме від закриття ринків, постраждали малі фермери, які вирощують овочі та фрукти. Адже, за її словами, понад 80% свіжої продукції українських виробників і 100% продукції дрібних фермерів до початку карантину прямувало на реалізацію саме на ринки. "Чимало українських овочів виявилося на звалищах або було продано за умовні "3 копійки" через масове закриття продовольчих ринків в Україні, яке тривало понад місяць і було пов'язане з введенням карантину в країні", - говорить експертка.

Катерина Звєрєва також зазначає, що переважна більшість українських виробників до цих пір продовжують зберігати свою продукцію в необладнаних приміщеннях, що істотно скорочує терміни зберігання і реалізації овочів і фруктів. Так, наприклад, в Україні вже зараз виробники, переважно, не здатні запропонувати оптові партії яблука належної якості, тому роздрібні мережі починають імпортувати цю продукцію, тому що попит на неї зберігається. Більш того, частка імпортних яблук в мережах супермаркетів буде збільшуватися аж до появи на ринку яблук нового врожаю.

Про значну шкоду карантинних заходів для виробників плодоовочевої продукції говорить і Семен Крамаренко, виконавчий директор Української плодоовочевої асоціації. Так, за його словами, насмперед від коронавірусу і карантину постраждали вітчизняні фермери, які займаються вирощуванням ранніх овочів і ягід. "В Україні більшу частину виробників (80%) складають дрібні фермери, які реалізовують свою продукцію через продовольчі ринки. Після запровадження карантину оптові та роздрібні ринки перестали функціонувати, і як наслідок, головний канал збуту для більшості був загублений. Таким чином, українські споживачі, які закуповувалися на ринках, просто не мали доступу до свіжої продукції, а виробники зі свого боку, не могли цю продукцію реалізувати. Отже, у квітні ми спостерігали ситуацію, коли ціни на овочі з боку споживачів трималися на досить високому рівні, а виробники просто викидали свою продукцію", - зазначає Семен Крамаренко.

Що ж стосується збитків через пандемію, то поки що, за його словами, рано називати якісь конкретні цифри, тому, що карантин до сих пір не знято, і, отже, далеко не всі продовольчі ринки відновили свою роботу. Проте, оператори ринку кажуть, що продажі замороженої і свіжої плодоовочевої продукції знизилися в середньому на 60-70%, порівняно з показниками 2019 року.

Що стосується аграріїв, які вирощують зернові, бобові культури та насіння, то вони вплив коронавірусу та карантину на собі поки що не відчули, оскільки він припав на посівну. Тобто, за словами фермерів, вони у цей період займаються польовими роботами, які карантин не обмежив, а продавати свої врожаї вони будуть восени і, можливо, тоді цінова політика буде залежати від коронавірусу, що, безперечно, тоді вже матиме вплив і на них.

"Урожай свій ми завжди реалізуємо до початку весняних польових робіт, щоб закупити усе для посадки, тому карантин та коронавірус на нас тут не вплинув, бо у цей період нічого не продаємо. А польові роботи не обмежені карантином. Ми працюємо у полі на великих площах і відстанях. Звичайно, дотримуємося рекомендацій МОЗ і носимо маски, дезінфікуємо. Але щоб був вплив коронавірусу – то ні", - заявила Наталія з Херсонської області, фермерка, яка вирощує зернові.

Про незначний вплив коронавірусу говорить і фермер із Чернігівської області. Так, за словами Івана Якуба, фермера та одночасно голови асоціації фермерів області, наслідків пандемії вони не відчули, а найбільше страждають від того, що немає підтримки держави. "На сьогоднішній день у порівнянні з іншими роками ні одної гривні немає фінансової допомоги від держави. За державними програмами – цього року їхня кількість на порядок зменшилася, а значить фермер не розраховує на додаткові кошти і не хоче збільшувати врожай, бо не знає, що буде далі", - зазначив фермер.

Своєю чергою, Андрій Баран, генеральний директор групи компаній "Агропродсервіс" зазначає, що коронавірус не вплинув на діяльність фермерів, однак спричинив спад економічної активності, який зачепив усі сфери життя, зокрема і агросектор. "Якщо говорити про вплив коронавірусу – у цілому він не вплинув. Діяльність минула організовано, посівна пройшла. Інше питання, яке нас зачіпає – це спад економічної активності і здешевлення агропродукції. Наприклад, на українських фермерах буде відображатися обвал цін у світі на нафту та енергоресурси. Такі культури як кукурудза, соняшник, ріпак, які сьогодні використовуються для виробництва енергоносіїв, пов'язані з цінами на нафту. І обвал цін у світі призведе до здешевлення сировини в Україні", - пояснює Андрій Баран. 

Погодні умови та врожай-2020

2020 рік видався складним не лише через коронавірус, але через погодні умови та зміни клімату, які неабиякий вплив мали і на Україну. Відсутність снігу взимку, а наразі і дощів у південній частині країни поставили у скрутне становище фермерів Херсонщини, Одещини та Миколаївщини. Натомість сильні дощі, гради та заморозки наробили лиха аграріям з центральної, північної, західної та східної України.

Так, за словами Наталії, фермерки з Херсонської області, у них така посуха, що прогнози на урожай дуже песимістичні. "Дуже сухо, пшениця гине, колосок не має сили зав’язатися, дощів у нас не було. Ми не очікуємо добрий врожай", - скаржиться жінка.

Натомість у Чернігівській області врожай постраждав від заморозків і буде також гіршим, ніж минулого року. "Ті заморозки, які були, негативно вплинули на культури, бо вони сильно підмерзли. Опади пішли, але якщо врахувати фізіологічний розвиток культури, то вони пішли вже запізно. Частина майбутнього врожаю, а саме колос вже був сформований ще тоді, коли було недостатньо вологи. Тому травневі дощі не допоможуть збільшити врожай, бо пішли запізно", - розказав голова асоціації фермерів Чернігівської області Іван Якуб.

Про більший вплив на урожай погодних умов та наслідків минулого року, ніж коронавірусу говорить і генеральний директор групи компаній "Агропродсервіс" Андрій Баран. Так, за його словами, фермери сьогодні у різних регіонах зіштовхнулися із наслідками малосніжної зими та у південних областях сухої весни, а як результат - очікується, що урожай-2020 буде гіршим, ніж минулого року. "Може ще багато чого змінитись. Але урожай, все одно, цього року буде нижчим, ніж у попередній рік. Є різні прогнози наскільки - це орієнтовно зменшення на 5-10%", - сказав керівник "Агропродсервіс".

Про істотну шкоду заморозків на врожаї ягід і фруктів повідомляє і виконавчий директор Української плодоовочевої асоціації Семен Крамаренко. За його словами, як повідомляють, наприклад, виробники лохини з центральних регіонів України - втрати потенційного врожаю через нічні заморозків склали від 10 до 20%. А окремі господарства і зовсім говорять про те, що втрати склали близько 50%. Однак, як наголошує виконавчий директор Української плодоовочевої асоціації, виробники ягід далеко не єдині, хто постраждав від весняних заморозків. Величезних втрат зазнали і фермери, які займаються вирощуванням зерняткових і кісточкових культур. Так, наприклад, в південних регіонах України врожай ранньої черешні був повністю знищений низькими температурами, а дерева пізніх сортів постраждали як мінімум на 80%. Що ж стосується інших кісточкових дерев на півдні країни, то заморозки пошкодили понад 70% пуп'янків абрикос, аличі та сливи. Не ліпша ситуація і в інших областях України. Фермери з центральних і північних регіонів країни повідомляли, що в цьому сезоні вони втратили понад 3/4 потенційного врожаю кісточкових культур.

Найімовірніше, за словами Семена Крамаренка, найбільших втрат зазнали виробники суниці садової (полуниці), кісточкових культур, а також малини, ожини, аґрусу і навіть смородини. У деяких господарствах повідомляють про втрату понад 50% врожаю, оскільки більшість садів у цей час цвіли. Ті фермери, які вирощують картоплю і овочеві культури, також повідомляють про втрату частини або навіть усього врожаю. Проте, у деяких з них є надія, що рослини ще зможуть відновитися, хоча листя вже частково почорніло.

Ціни на агропродукцію

На ціни впливає ціла низка факторів: від пандемії коронавірусу, ситуації зі світовими цінами на енергоносії до кількості зібраного врожаю. Також треба розуміти, що низькі ціни на продукти для кінцевих споживачів (покупців) не завжди мають позитивний ефект для розвитку самого агросектору. Що стосується саме цін для населення на агропродукцію, то за прогнозами Андрія Барана, через те, що попит на продукти є завжди попри на карантин, то і ціни будуть на рівні, що для фермерів матиме позитивний фактор. А от ціни на культури, які використовують як енергоносії (наприклад, ріпак), будуть нижчими.

"Я очікую, що нормальна ціна буде на продовольчі групи зернових (з точки зору фермерів), а от на зернові, які прив'язані до енергетичного кошика ціна буде нижчою. З точки зору кінцевих споживачів - особливих факторів для зростання цін на агропродукцію немає", - зауважив Андрій Баран.

Натомість, за прогнозами Катерини Звєрєвої, директорки з розвитку Української плодоовочевої асоціації та керівниці міжнародної інформаційно-аналітичної платформи East-Fruit, зрости ціни для населення можуть на овочі. Оскільки, ті фермери, які їх викинули або продали за безцінь, в той час поки ринки були закриті - це кошти, необхідні для забезпечення нового циклу вирощування. Це означає що у виробників буде менше грошей для забезпечення виробництва продукції, а для споживачів - менше пропозиція вітчизняної, і більша пропозиція імпортної плодоовочевої продукції. Відповідно, для споживача - це більш високі ціни, а для держави - відтік валюти з країни, яку можна було б зберегти, примножити або навіть отримати додаткову валюту в разі реалізації плодоовочевої продукції на експортних ринках, якби застосовувався більш мудрий державний підхід до цього питання.Від листопада до травня в українських супермаркетах значне місце посідає імпортна плодоовочева продукція, вважає експертка.

Про те, що ціни для населення на фрукти і ягоди суттєво падати не будуть, говорить і Семен Крамаренко. "Наразі можна сказати, що у фермерів закінчуються запаси яблук, а це означає, що у найближчі місяці ціна на них падати не буде, а на полицях супермаркетів переважатиме імпортна продукція. Що ж стосується суниці, чорниці, абрикосів і черешні, то з одного боку пропозицію в найближчі кілька тижнів буде досить таки обмеженою через зниження температури повітря і збитків від заморозків. Однак, з іншого боку, потрібно розуміти, що через коронавірус доходи населення знизилися, що впливає на купівельну спроможність населення", - вважає виконавчий директор Української плодоовочевої асоціації.

Своєю чергою, фермери, які вирощують зернові культури та насіння, поки що не беруться прогнозувати, що буде з цінами, але сподіваються на те, щоб вони були не нижчими, ніж минулого року. "Так як врожаю буде точно менше, то я сподіваюся, що хоча б продати я його зможу не дешевше, ніж минулого року", - говорить фермерка Наталія.

Натомість, фермер Іван Якуб прогнозує, що ціни на агропродукцію будуть зростати, оскільки, крім коронавірусу, є інші фактори. "Ціна залежить не від карантину і коронавірусу, а й від інших факторів – цін на дизпаливо, енергоносії і добрива. І якщо ціна на енергоносії падала, то на азотні добрива зросла на 6-7%. Це вплине на вартість агропродукції. Також буде менше і врожаю. Ось, наприклад картоплі цього року у нас буде набагато менше, а ми картопляна столиця України", - прогнозує фермер.

Нагадаємо, раніше заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що українські фермери отримають грошову компенсацію за втрату посівів через посуху.