Побої, погрози та депресія: вагітна жінка розповіла про стосунки з уже звільненим топчиновником "Укрзалізниці"

У вівторок, 26 травня, "Укрзалізниця" повідомила, що звільнила з роботи директора з бізнесу Андрія Рязанцева. Правління товариства зазначило, що "усі співробітники компанії мають дотримуватися кодексу етики та сімейних цінностей". Інших подробиць причин звільнення там не надали. Виявилося, що причиною звільнення стало оприлюднене в Інтернеті домашнє відео, на якому Рязанцев б'є свою співмешканку. ТСН вдалося її розшукати та поспілкуватися.

24-річна Наталія Ночвай прожила з на 20 років старшим від себе Андрієм Рязанцевим рік у цивільному шлюбі. Познайомились торік у січні, на початку лютого сходили на побачення і від березня минулого року почали жити разом. Офіційно він залишається одруженим з іншою, але пропонував руку і серце і Наталії. Зараз Наталія вагітна від звільненого чиновника.

Про історію своїх стосунків, постійні побиття, що змінювалися величезними букетами квітів та подарунками, погрози та клінічну депресію Наталія Ночвай розповіла в інтерв'ю ТСН:

5 березня він вперше підняв на мене руку. Місяць ми зустрічалися, все було чудово, я погодилась жити разом. Потім він вперше підняв на мене руку – через ревнощі: він приревнував мене до мого колишнього хлопця. Вдарив по обличчю. Я думала, що просто дуже ревнивий.

Він змусив мене звільнитися з роботи – я працювала особистим помічником у компанії – і повністю обмежив мою свободу. Він контролював мої дзвінки, зачинив мене у квартирі, я не мала можливості залишати квартиру – ключ був у нього. І за два тижні після того, як ми почали жити разом, я дізнаюсь, що людина вживає наркотики – кокаїн, ще й запиває це віскі.

Потім у нього почалися напади агресії просто шалені. Доходило до того, що ми могли сидіти в ресторані якомусь і він каже: "Твої очі мають дивитись вниз, у підлогу, ні на кого ти не можеш дивитись - або на мене, або у підлогу". Якщо я крутилась і дивилась на щось цікаве, вдома я отримувала удар в голову.

Перша серйозна травма сталася напередодні Великодня минулого року, коли він просто бив мене по голові, я упала на підлогу і він почав мене далі бити. В мене була велика гематома на обличчі. І він мені сказав: "Літак злетів, ти вже нікуди не подінешся, я тебе нікуди не відпущу".

У травні минулого року про це дізнались мої батьки і приїхали мене забирати з Києва. Він використав своє службове становище і мого тата затримали на вокзалі, щоб ми нікуди не поїхали. Тата перевіряла воєнізована охорона залізниці, ніби він терорист з Луганської області. Ми все одно поїхали. Але він знову вибачався, обіцяв виправитися, говорив, що кохає, і я повернулась. За цей рік я разів 10 тікала від нього до батьків. 

27 вересня коли я кричала "Рятуйте!" на балконі, сусіди викликали поліцію, але він їм не відчинив. Потім приїхав інший патруль, двері він не відчинив. Я просила відчинити, відпустити мене і розійтись нормально. Але він дочекався, поки приїде КОРД для штурму, збирались пиляти двері. Вже тоді йому друг, який був назовні, написав, що треба відчиняти, бо виходу немає. Він відчинив, і я сказала, що в нас все нормально, ніхто мене не чіпав. Нам виписали адміністративний штраф на двох.

Я дізналась, що я вагітна, 15 січня, а 22 лютого він був у цій квартирі, де ми розмовляємо, розбив скляні двері і побив мене кулаком у живіт.

Зараз я подала заяву в поліцію – про все, що відбувалося, а також про те, що мені надходять погрози, що мене зараз цькують у Мережі, виставляють мої фото інтимного характеру, пишуть, що вся родина моя хвора на коронавірус, щоб їх всі почали сахатися

 Він мені надсилає повідомлення про те, що жити мені залишилось до вересня, коли я маю народити дитину. Пише мені: "Тік-так, тік-так", мовляв дні мої лічені.

Після побоїв завжди були вмовляння і психологічний тиск одночасно. Він впевнив мене, що так як він, мене ніхто кохати не буде, що я нікому більше не потрібна. І то погрозами, то чудовим ставленням – коли по два тижні він мене не чіпав, опікувався, ходили ресторанами тощо. Я у цих стосунках впала у депресію – в мене є медичний висновок, що я маю депресію вищого ступеню. Я почала вживати антидепресанти.