Сонячна система: що це таке, планети і супутники

Ми живемо в світі, який займає набагато більше простору, ніж ми можемо собі уявити. Поки Ілон Маск розробляє стратегію, як відправити перших туристів на сусідні планети, ми можемо краще пізнати Сонячну систему, яку можна без перебільшення називати нашим домом.

Що таке Сонячна система

До запуску перших космонавтів у космос людство придумало багато теорій, як виглядає наша планета. З часів, коли Копернік висунув свою теорію пройшло вже більше шести століть і він виявився найближче до правди. Його праці стали революційними і не приймалися довгий час церквою. За словами Миколи Коперника, вперше Земля перестала бути центром Всесвіту. Всі планети і супутники рухаються навколо Сонця, на честь якого він і назвав свою працю.

Всього в Сонячній системі вісім планет. Найближчі планети до Сонця називають планетами земної групи - Меркурій, Венера, Земля і Марс. Газові гіганти - це ті планети, які знаходяться далі від Сонця - Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Всі сусідні планети, зірки і супутники ми називаємо Сонячною системою. В її центрі Сонце - велика, важка зірка, яка силою тяжіння утримує навколо себе всю систему. Маса Сонячної системи становить 1,0014 M☉, більша частина - це вага Сонця.

Шість з восьми планет мають природні супутники.

Земля обертається навколо своєї осі - наші 24 години. За добу людство зустрічає світанок і проводжає захід, поки сонячне світло планомірно ковзає по планеті. Рік - це повний круг, який здійснює Земля навколо Сонця.

Майже кожна планета має свою атмосферу, але тільки Земля пристосована для життя людської раси. Хоча, учені припускають наявність і інших форм життя на інших планетах, Земля явно відрізняється від інших наявністю вільного кисню.

Вісім планет, супутники, астероїди і Сонце складають Сонячну систему, яка не є єдиною в космічному просторі.

Формування Сонячної системи

Зараз вся інформація про космос і Сонячній системі є у відкритому доступі, її вивчають діти на уроках і вчені не бояться говорити про свої дослідження у цій сфері. У 20 столітті почалося підкорення космосу, яка привела до активного поширення інформації про будову Сонячної системи і дало поштовх до розвитку техніки.

Більшість учених підтримують гіпотезу про те, що Сонячна система почала формуватися близько 4,6 млрд років тому. В газопиловому хмарі відбулося невелике гравітаційне стиснення, яке стало причиною скупчення планет навколо більш сильної зірки - Сонця. Вважається, що в цей момент з'явилася не одна зірка. а кілька. Саме дійство супроводжувалося сильним стисненням і збільшенням температури.

Відкриття і досягнення

До 1995 року вчені продовжували вивчати космос і система вже не змінювалася, гучні відкриття з часів Коперника не спостерігалися. Але в 1995 році була виявлена планета за межами Сонячної системи. Газовий гігант 51 Пегаса b по масі ближче до Юпітера і вона оберталася навколо зірки, а не Сонця. Це відкриття стало приводом для нових теорій: Сонячна система - не єдина в космосі і знаходиться на відстані від інших великих зірок. Після цього відкриття були виявлені ще сотні планет, які не належать до Сонячної системи.

Поки вчені шукали відповідь на питання “Скільки ж планет існує?”, вони отримували несподівані відповіді. Наприклад, що є мініатюрні планетарні системи. Також були знайдені системи, в яких планети рухаються навколо декількох зірок одночасно.

До певного моменту Плутон теж вважався планетою. Поки суперечки не дійшли до певного консенсусу. Справа в тому, що Плутон - це найменша планета Сонячної системи. Його маса менше маси Місяця. Таким чином, найменшою планетою Меркурій став.

В 2016 році науковці припустили, що існує дев'ята планета Сонячної системи. За розрахунками, вона приблизно в 10 разів важче Землі. Поки що ще не були знайдені незаперечні докази, але якщо планета існує, то її візьмуть у свою компанію великі планети Сонячної системи.

Дослідження показали, що життя Сонця може виявитися не таким тривалим, як може здатися. Зірка може прожити приблизно 10 млрд років. Зараз Сонцю 4,5 млрд років, а значить, вже майже пів життя зірка прожила.

Зараз можна говорити про те, що кожна планета, в залежності від складу і щільності має свій колір. Так, Марс став " червоною планетою, Сатурн жовтий, а Земля - блакитного кольору. Блакитний колір нашої планети - це колір води, якою наповнена Земля.

Перша фотографія Землі з космосу була зроблена в 1946 році. Американський супутник зробив серію знімків на чорно-білу плівку 35 мм кінокамери. Зараз технічні характеристики камер на автоматичних ракетах дозволяє побачити з космосу об'єкти розміром більше півметра.

Планети, їх розміри і супутники

Найменша і одночасно найближча планета до Сонця - Меркурій. У неї немає супутників. Через маленьку масу, Меркурій швидше робить коло навколо Сонця, ніж Земля - за 88 днів - це і є меркурианский рік. Планета складається з великого залізного ядра і тонкої кори. На поверхні Меркурія багато кратерів і виступів, які, ймовірно, утворилися через зіткнення.

Найгарячіша планета Сонячної системи - Венера, температура атмосфери планети досягає +470°С. Вона обертається навколо своєї осі і при цьому робить рух навколо сонця, протилежну руху Землі. Розмірами Венера схожа на Землю і має атмосферу, тому її іноді називають “сестрою” нашої планети. Рухи на планеті - це виверження вулканів.

Земля - третя планета від Сонця має більш щільну структуру і може похвалитися вільним киснем. Вік Землі приблизно 4,54 ± 0,05 млрд років. Місяць - супутник нашої планети.

Червона планета Марс є четвертоїю від Сонця. У нього є атмосфера, що складається більшою мірою з вуглекислого газу. На Марсі багато вулканів, найбільший - Олімп, за розмірами він більше всіх земних вулканів. В його грунті міститься велика кількість оксиду заліза, що обумовлює червоний колір поверхні Марса.

Юпітер - найбільша планета з тих, що входять в Сонячну систему. П'ята за рахунком, але перша по масі - це п'ята планета від Сонця. Вона входить до складу групи планет-гігантів. Юпітер складається з гідрогена і гелію. Маса Юпітера в 318 разів більше земного.

Сатурну належать кільця і безліч супутників. Він теж входить до групи газових гігантів, як і Юпітер. Знаходиться на шостій позиції від Сонця. Через низьку щільность, незважаючи на досить великий діаметр, Сатурн вважається легкох планетою. Хоча, його вага - це 95 мас Землі. У Сатурна 82 супутника.

Уран - передостання планета від Сонця. Вона теж входить до складу групи планет-гігантів  важить у 14 разів більше Землі. Особливість Урану в тому, що кут нахилу його осі становить майже 100 градусів. Тому, більше схоже, що планета рухається навколо Сонця, а не обертається. 

Нептун обертається навколо Сонця за 248 земних років. Це остання восьма планета в Сонячній системі. У Нептуна 14 супутників, один з яких рухається в зворотному напрямку.

Також в управлінні Сонцем знаходяться і карликові планети, які не змогли розчистити простір навколо себе, але при цьому мають свої супутники та атмосферу.

Цікаві факти

Найгарячіша планета Сонячної Системи - Венера.

Найменша планета - Меркурій.

Найбільша планета системи - Юпітер.

Єдина планета Сонячної системи з киснем - Земля.

Найменш щільна планета - Сатурн.

Сонце - це 99,86% всієї маси Сонячної системи.

На відео можна подивитися, як обертаються планети в Сонячній системі: