Вийшов на вулицю без паспорта – штраф: за які порушення карантину карають українців і як оскаржити

Карантин в Україні починають послаблювати, але штрафи за його порушення залишаються незмінними.

Так, Кабінет міністрів продовжив дію карантину до 22 червня, але при цьому пом'якшив низку обмежень: дозволив працювати громадському транспорту, готелям і дитячим садкам.

Але українців все ще можуть оштрафувати за те, що вони ходять без документів або ж заходять до магазину без масок.

Нещодавно в селі Новомайське Дніпропетровської області оштрафували на 17 тис.

грн чоловіка за те, що він був на вулиці без документів, що посвідчують особу.

Поліцейські склали на нього протокол за порушення правил карантину та передали справу до суду.

Чоловіка визнали винним і тепер він повинен заплатити 17 тис.

грн штрафу і 420 грн судового збору.

Чи дійсно можуть оштрафувати за те, що людина вийшла на вулицю без документів, і як оскаржити таке рішення.

Чому людей на вулицях штрафують за відсутність документів.

На початку карантину Кабінет міністрів своєю постановою встановив додаткові обмеження і штрафи за їх порушення.

Однією з обов'язкових вимог стала обов'язкова наявність документів у людини, що перебуває на вулиці.

"Ця норма була встановлена для того, щоб правоохоронці могли перевірити, чи не перебуває людина в обсервації і чи не порушує правила карантину.

Однак жодних додаткових реєстрів хворих або осіб, які перебувають на обсервації, не розробили, тому що це порушувало б права цих людей.

Отже, це унеможливило і з'ясування таких фактів по документам, котрі засвідчують особистість", – розповідає Віталія Серебрянська, юристка ГО "Правозахисна група "СІЧ".

Сергій Бурлаков, адвокат Адвокатського об'єднання CREDENCE, розповідає, що перші стягнення стосувалися підприємців, які продовжували працювати, і тих, хто ходить без масок.

Пізніше з'явилися протоколи і за перебування на вулиці без документів, що посвідчують особу.

Ця заборона залишається чинною й зараз.

У реєстрі судових рішень понад півтори тисячі таких справ з 33 тисячі постанов за статтею 44-3 КУпАП за порушення правил карантину людей.

"Деякі з них викликають подив.

Як, наприклад, рішення судді Криворізького районного суду, яка жорстко карає всіх, хто не з'явився на судове засідання.

47-ми річна жителька села Лозуватка, що посміла з'явиться на вулиці Миру без маски і паспорта, була оштрафована на 17 тис.

На вулиці з такою ж назвою, але вже в с.

Новомайське попався поліцейським непрацюючий 58-ми річний чоловік без документів.

Його версії подій в постанові немає – в суд теж не з'явився.

За що і отримав такий же великий штраф", – каже Бурлаков.

До слова, в коментарях на місцевому сайті пишуть, що Криворізький районний суд розсилає повістки поштою, тоді як в більшості сіл просто немає поштових відділень і люди просто не отримують виклики до суду.

Сергій Бурлаков додав, що судова практика при схожих обставинах може різнитися.

Наприклад, суддя Індустріального районного суду Дніпра, незважаючи на те, що порушник в суд не з'явився, врахував його позитивну характеристику і відсутність шкоди інтересам інших громадян, тому звільнив від відповідальності за малозначністю.

Івано-Франківський міськсуд і Самбірський суд Львівської області також звільняли від відповідальності батьків, які, виходячи погуляти з дітьми, забували документи.

Люди визнавали свою провину і просили суворо їх не карати.

З урахуванням того, що раніше до адмінвідповідальності вони не залучалися, суди не накладали штрафи, обмежуючись усним зауваженням.

Коли можуть вимагати документи і що вирішують у судах.

Бурлаков додав, що у цьому випадку причиною перевірки документів міг бути зовнішній вигляд чоловіка, який виглядає старше 60 років, а люди старшого віку зобов'язані перебувати в самоізоляції.

Загалом, поліція має право перевірити документи, тільки якщо є підстави, передбачені ст.

32 Закону України "Про національну поліцію".

"У цих випадках, якщо є достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Іншими словами, якщо ви, наприклад, без маски в громадському транспорті, то у вас мають право перевірити документи.

А просто так – ні ", – зазначив Бурлаков.

Віталія Серебрянська нагадує, що перевірити документи у людини співробітники правоохоронних органів можуть тільки у певних випадках, встановлених законом:.

якщо особа перебуває в розшуку, або має ознаки безвісно зниклого;.

якщо існує достатньо підстав вважати, що людина скоїла або має намір вчинити правопорушення;.

якщо особа перебуває на території чи об'єкті зі спеціальним режимом або в місцях здійснення спеціального поліцейського контролю;.

якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких заборонено;.

"Тому відсутність документів або відмова їх надати в даному випадку не є правопорушенням.

Однак поліція при складанні адмінпротоколу посилається на ст.44-3 КУпАП – порушення правил карантину.

Штраф накладається судом, а не поліцією, яка тільки складає протокол.

Під час судового розгляду особа, на яку був складений протокол, має право подати заперечення, в яких можна викласти обставини справи і обгрунтувати свою невинуватість", – каже Серебрянська.

Денис Соловей, юрист Gracers Law Firm, розповідає, що на сьогоднішній день випадків порушення карантину в Україні досить багато, проте в 90% випадків суд не притягує людей до відповідальності.

"У пункті 16, частини 2, постанови КМУ № 211 встановлено, що перебувати на вулицях без документів, що засвідчують особу, заборонено.

Таким чином, накладення штрафу за відсутність документів у людини в період проведення карантину законне.

Співробітники поліції складають протокол про адміністративне порушення у двох примірниках, один залишається у вас, а другий направляють до суду.

Далі суд приймає рішення про накладення штрафу.

У суді можна довести свою невинуватість, що протокол складений з порушеннями.

А якщо суд все ж визнає винним і накладе штраф, ми зможемо оскаржити це рішення в апеляційній інстанції", – каже Соловей.

Як оскаржити штраф у суді.

Сергій Бурлаков нагадує, що в тому випадку, якщо вас все ж оштрафували, оскаржувати таке рішення можна і потрібно.

Робиться це в судовому порядку протягом 10 днів.

Але навіть в суді першої інстанції чимало шансів відстояти свою правоту, головне – не ігнорувати засідання і вести себе розсудливо і конструктивно.

"Не треба відмовлятися підписати протокол.

Просто вкажіть в ньому свою версію подій і зробіть позначку, якщо вам не дозволили скористатися допомогою адвоката.

Обов'язково з'явіться до суду на розгляд справи.

Якщо ви не отримали повістку, самостійно уточнюйте в канцелярії дату розгляду", – радить Бурлаков.

Він додає, що важливо звертати увагу суду на правильність складання протоколу, перш за все, на його відповідність вимогам статті 256 КУпАП – зміст адмінпротоколу.

Дуже часто вони складені неякісно: не вказана суть порушення та перелік протиправних дій, конкретна норма законодавства, яка була порушена, і т.

"Звертайте увагу суду на відсутність достатніх доказів вашої провини, відсутність свідків.

Адже всі сумніви у винуватості будуть трактуватися на вашу користь, доводити – це обов'язок поліції.

Якщо доказів достатньо і ви визнаєте вину, в скоєному краще покаятися, вказати на свою позитивну характеристику і погане матеріальне становище.

Можливо, суддя вирішить обмежитися зауваженням", – підсумував юрист.