Степан Гавриш: Мультиплікація

На екрані часу одні кадри змінюються на інші, фігури рухаються, реальність то зникає, то знову відновлюється.

Дійсність стає химерною, абстракції внормовуються сценами нового життя.

Трамп, Путін, Зеленський на тлі незворушних «нормандців» – Меркель і Макрона.

Отруєний світ коронавірусом, брутальною колонізацією ядерною державою України, талієм, рицином опонентів майбутнього «обнуленого» і вічного правителя Північного Московського царства.

На блідо-сірому екрані пісок у вправних руках мультиплікаторів постійно міняє ще більш сірі і невиразні форми, які рухаються і щезають.

Богдан, Гончарук, Рябошапка, Пристайко, Порошенко-Тимошенко.

На ледве розділеному землею хитким і маревним горизонтом, помітні в камуфляжі зграї Гіркіних, перемішаних із вилощеними джентльменами з депутатськими значками і валізами кешу, що разять вічною мерзлотою.

Ще задовго до братів Люм’єрів бельгійський фізик Жозеф Плато і австрійський професор геометр Симон Фон Штампфер використовували для відтворення на екрані зображень, що смішно рухалися, обертання диску чи стрічки з малюнками, систему дзеркал і звичайний ліхтар.

Ця примітивна мультиплікація була сукупністю прийомів створення ілюзії рухомих зображень.

Тобто обману наших почуттів, створення чогось уявного, викривленого.

Українська реальність часу коронавірусної пандемії непомітно для всіх, від гарячого патріота-пасіонарія до зухвалих ватників і сепарів, почала рухатися у якомусь віртуальному ланцюжку фігур та подій, які змінюються, безкінечно повторюються.

Без якоїсь цілі, змісту і реальних драм, вестерну чи романтичної комедії.

Типу «Сватів».

Глядачі-виборці заперлися в ізоляцію та об’їдаються попкорном.

Камо грядеши.

З якою метою і навіщо.

Будуємо, відновлюємо і зміцнюємо державність? Боронимо місце обітування українського народу як самостійного суб’єкта міжнародного права, чи мультиплікуємо дійсність і створюємо химерний світ із піску? Проводимо реформи во ім’я кожного і для його процвітання та забезпечення належних часу прав і свобод, чи, вслід за Альбертом Е.

Смітом створюємо перший мультик із цілої держави дерев’яних іграшок – цирк ліліпутів, який потішав глядачів ще у 1898 році.

Чи ще гірше, зважаючи на цифровий комп’ютерний вік.

Розвиваємо дійсність так, аби контури реальності постійно, безперервно коливались.

Squigglevision (писати каракулями).

Не треба промальовувати форми.

Тремтячі, невиразні контури створюють ілюзію якоїсь економної форми руху.

Короткі, відредаговані відеозвернення.

Без стратегії і реакції на злобні виклики.

Зустрічі з пресою, як елемент постановочного шоу і без прямого аналізу та спроби інтелектуальних імпровізацій щодо управління країною.

Мультяшні кортежі, схожі на атаку клонів.

Гротескна охорона і якась вразлива заповненість простору бодігардами.

Вже після першого, критично слабкого і проваленого в усіх напрямках року, короткими оптимістичними фразами головний герой пожвавлює рух фігур на сцені.

Якщо Путін «обнулюється», а Великий Дональд збирається перемогти двох супермонстрів, які жорстоко воюють з Америкою – смертельна пандемія і невщухаюча громадянська війна, то чому би не спробувати вже зараз оголосити, що місце головного героя країни надовго зайняте і на другий п’ятирічний термін.

А що, весь світ – мультиплікація? Та й взагалі, жанр зобов’язує Героя як і першого мультяшного – динозавра Герті, якого у 1914 році створив Уінзор Маккей, робити щось особливим.

Наприклад, законодавчо закріпити статус першої леді.

Те чого не вдалося Емануілю Макрону у Франції.

У 2017 році він представив французам, яких вважав зачарованими собою «Хартію прозорості статусу дружини Глави держави».

Там було прописано навіть те на що не наважилися у США, де роль першої леді є офіційною.

Бріжит Макрон активно комунікує з інтелектуалами Парижу і різноманітними суспільно-громадськими групами.

У червні 2019 року вона прийняла у Єлисейському палаці Олену Зеленську в рамках офіційного візиту її чоловіка, яку зачарувала.

Можливо це було навіть взаємно.

Бо 2 серпня, перша леді Бріжит, ігноруючи 66 років, зробила собі пластику, як писала преса, в Аmerican Нospital, яка зробила Карла Лагерфельда національною іконою.

А можливо і во ім’я любові.

В інтерв’ю радіо РТЛ Марку Олів’є Фокьелю вона призналася: «Ми живемо один для одного 24 години із 24.

У нас абсолютне злиття… Ми достатньо сильна пара».

А може, це була чиста жіноча реакція на петицію 280 тисяч французів, які категорично відмовили Макрону узаконити статус першої леді.

За ініціативою актора Тьєррі Пол Валєтта.

В США, попри столітню традицію перших леді, якими були не лише дружини президентів, їхній статус не визначений ані Конституцією, ані в будь-яких офіційних документах.

Не так давно Верховний Суд визнав першу леді своєрідною помічницею президента.

Вона має свій офіс у Східному крилі Білого дому ще з часу Теодора Рузвельта.

І на його утримання з бюджету виділяють кошти.

Проте, перша леді у США виконує свої обов’язки виключно безоплатно.

Якщо виключити ліхтар з мультиплікаційним екраном, то ми могли би поговорити з нашим героєм про фінансово-економічну мультиплікацію або банківську, які виникли на початку минулого століття з появою скандинавських і кейнсіанських динамічних моделей.

Саме вони характеризують ріст одного макроекономічного параметру (ВВП або грошової маси) в зв’язку з приростом іншого (інвестицій, грошової бази).

Можна обговорити, що виникла ціла мультиплікаційна глобальна економіка управління ресурсними ринками і створеними, виробленими ефектами.

Аби добитися ще більшого успіху послідовники Кейнса придумали прискорювач у стилі Ілона Маска – акселератор.

В економіці він показує залежність приросту інвестицій та росту доходу, що суперуспішно використав Китай.

Головний герой, міг би заявити, що він є прихильником Чиказької школи.

Я – чистий монетарист.

Моє гасло – «назад до Сміта».

Бо єдиним, найбільш важливим впливом держави на економіку в Україні є виключно грошова політика.

Виключно регуляцію динаміки грошової маси п’ятий і шостий президенти України небезпечно граються з мультиплікацією ВВП.

Наш герой, як і його кіношний попередник, добряче гнав ровер і крутив педалі нещодавно із тренованими журналістами.

Блискуче використовуючи механічний мультиплікатор.

Він є і у велосипедній передачі.

Один оборот зірочки (таке собі профільоване колесо із зубцями) відповідає декільком обертам відомого колеса.

Пора виходити з кінозалу і позбутися ефекту Морфінга.

Треба тиснути на педалі, пропонуючи реформи зубчатого колеса, кожен оберт якого буде зорієнтований на дво-трьохкратне прискорення ліберальної або мультиплікаційної економіки.