Військові німецькі поховання часів Першої світової війни коло Говерли

Прямо під Говерлою розташований німецький цвинтар часів першої світової війни.

Недавно на Експлорер написав Eric Feinstein.

Він займається дослідженнями загиблих у цій війні.

Ерік попросив детальніше дослідити місце поховання.

Бо хоч воно і знаходиться неподалік туристичного маршруту, але є ще мало вивченим.

Що з цього вийшло читаємо нижче.

Старий німецький цвинтар під Говерлою.

“Своїм вірним аж до смерті героям.

ІІ батальйон 22 резервного пруського полку піхоти».

Хоча цвинтар і є відомим, але вся ця популярність чомусь закінчується художніми фотографіями надгробків.

А як же прізвища загиблих, роки, обставини? Цю інформацію легко знайти не вдлося.

Старий Німецький Цвинтар, 2009 рік.

(с) Любомир Ремінецький.

Старий Німецький Цвинтар, 2009 рік.

(с) Любомир Ремінецький.

То ж кілька годин в дорозі і я під Говерлою.

Знайти місце неважко, воно позначене на карті і до нього веде маркована стежка.

Йдемо зеленим маршрутом через Говерляну і на межі лісу звертаємо на жовтий до Великої Козмєски.

/* custom css */.

text-align: left;.

}.tdi_2_c2e.

td-a-rec-img img{.

З’їзд з траси на Заросляк.

Говерла на фоні.

Людей відносно мало.

Нам зеленим маршрутом.

Люди вичовгали землю аж до коріння.

В гори потрібно ходити підготовленими!.

Йдеш як по людських кістках.

Нам праворуч, зеленим маршрутом.

Старий прикордонний стовпчик.

Польська сторона.

Тут прямо!.

Є навіть чіткий вказівник.

15 хвилин і ми коло цвинтаря.

От і прийшли.

Цвинтар цей знаходився глибоко в горах неподалік кордону тодішньої Польщі та Чехословаччини.

44 надгробки і великий красивий камінь по центру.

Майже всі солдати загинули 30 серпня 1916 року.

Німецьких солдатів було перепоховано в 1922 році, шість років після загибелі.

Але головний камінь поставлено ще в 1917 року.

І для його встановлення потрібно було цілу бригаду людей.

Зате зроблено все добротно, простоїть ще зі сто років.

Нижче наводжу кілька світлин самого цвинтаря і надгробків.

Кому цікаво по цьому лінку є фото всіх 44 надгробків.

Номер 1 (Нумерація зліва направо, знизу вверх).

Номер 13.

Номер 14.

Центральний камінь.

Треба було кількох людей щоб таке спорудити.

Попри вік написи як свіжі.

Зворотній бік каменя.

1917 рік.

Дуже дивно.

Це єдина дата 1917 яка тут зустрічається.

Номер 20.

Номер 30.

Номер 44.

В 2010 році спорудили ці от хрести.

Три окремі поховання без надгробків.

Навколо цвинтаря видно шанці.

Очевидно що тут проходила лінія оборони по хребту.

В першу світову війну в Карпатах загинуло коло мільйона солдатів.

Це в десятки разів більше ніж в АТО, в Афганістані і ще кількох сучасних війнах.

Чому увіковічнили саме це поховання, а про решту забули? Що це були за битва, які її обставини?.

Старі шанці.

Zommersteinhof провів ряд досліджень на цю тему.

Дуже ймовірно що в трьох окремих могилах, де зараз поставили хрести, поховані вояки іудейського віросповідання.

Цвинтар під Козьмеською, старе фото.

Той же надгробок.

Сучасне фото.

«Цвинтар займає поверхню 260 кв.

Територія поділена на шість полів.

В центрі розташовано великий камінь , на передній стороні якого викуто напис: «SEINEN BIS IN DEN TOD GETREUEN HELDEN DAS II BATAJLLON PREUSS.

REG 22”.

У вільному перекладі текст звучить так: “Своїм вірним аж до смерті героям.

ІІ батальйон 22 резервного пруського полку піхоти».

З тильної сторони можна зауважити цікавий невеликий напис: дату «1917» і два прізвища: «untffz.

Tropitz 6/22 Musk.

Herringer 7/22».

Можна припустити, що це дата створення цвинтаря і прізвища його творців.

Центральний камінь.

Тильна сторона каменя.

Могили розташовані в регулярних рядах, в головах – похилені бетонні стели.

На них викуто мальтійський хрест і добре чительні прізвища загиблих, їх службовий ранг і військову одиницю, а також дату смерті.

Всього у 41 іменній і трьох спільних могилах поховано 60 жертв Першої світової війни.

Всі вони загинули в трьох останніх днях серпня 1916 року, обороняючи виділений їм відрізок карпатського фронту від російської армії генерала Брусілова.

Схема цвинтаря з Карпатського альманаху “Płaj” № 22.

Серед похованих можна помітити слов’янські прізвища: Martinek, Kosmitzki, Niedwiedziol, Schalek, Goletzko.

У 2010 році на гроші Фонду А.

Лісіцина (за його ж словами фонд виділив 5 000 доларів) відбулись значні роботи по впорядкуванню некрополя.

На трьох окремо розташованих могилах було встановлено хрести.

Можливо, припускали, що це могили російських солдат.

Однак це малоймовірно.

По-перше, росіян – як вояків атакуючої сторони – повинно було загинути набагато більше, ніж австро-угорців, по-друге, на інших цвинтарях можна побачити, що російських солдат ховали разом з солдатами австро-угорської армії (як приклад, цвинтар на Торунському перевалі або в Глинсько Жовківського району).

Існує припущення, що в цих трьох могилах поховані солдати іудейського віросповідання.

При організації воєнних цвинтарів дотримувались “принципу непоховання” солдатів-іудеїв разом солдатами-християнами.

Тому католиків, православних і протестантів ховали на одному цвинтарі, то для іудеїв завжди створювались окремі поля, при цьому з повною повагою для їх жертовності.

Ймовірні могили іудеїв.

Навколо цвинтаря знаходяться багато речей тої епохи.

Після закінчення робіт цвинтар було освячено.

Службу провели архієпископ Львівський і Галицький (УПЦ МП) Августин і декан Римсько-Католицької церкви отець Казимир Галімурка.

На церемонії освячення А.

Лісіцин поклав до могил вінок від генконсульства Росії у Львові..».

Цей цвинтар є хорошим прикладом як потрібно поводитися з полеглими в боях.

На жаль далеко не всі подібні поховання в такому ж доглянутому стані.

А деякі взагалі ще навіть не знайдені.

Якщо у Вас є інформація про такі місця – пишіть будь ласка нам в коментарях.

Виїдемо, дослідимо та опишемо.

Андрій РИШТУН і ZOMMERSTEINHOF.