Зелена вода та масова загибель креветок: що відбувається з лиманами Чорного моря

У Хаджибейському лимані, що поблизу Одеси, сталася масова загибель риби та креветок. Про це в соцмережах повідомили місцеві мешканці. 

"Велика біда Хаджибейського лиману. Зверніть, будь ласка, увагу", – написав один із користувачів Facebook Dima Pshenishnyuk.

Своєю чергою Одеський рибоохоронний патруль також повідомив, що зафіксував факт задухи риби та креветок у Хаджибейському лимані.

"У Хаджибейському лимані, в районі с. Алтестове (міст автодороги Київ-Одеса) та в районі дамби об’їзної дороги, виявлено факт загибелі водних біоресурсів. Спеціалізована комісія, до складу якої увійшли співробітники Одеського рибоохоронного патруля, Державної екологічної інспекції в Одеській області, ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, представник РА "Хаджибейський лиман", проведено візуальне обстеження прибережної зони. Зафіксовано загибель креветки і молоді бичка", – розповіли в Одеському рибоохоронному патрулі.

Ділянки, на яких виявлено замор водних біоресурсів, довжиною приблизно 2 км. "По всій довжині спостерігається значне скупчення креветки. Приблизно на 1 квадратний метр нараховується до 5 тисяч штук", – зазначили у рибоохоронному патрулі.

Крім того, вода у Хаджибейському лимані набула яскраво зеленого кольору.

"Відчувається запах сірководню та спостерігається значна кількість синьо-зелених водоростей. На місці виявлення задухи проведено вимірювання розчиненого кисню у воді, який склав 3,2 мг О2/л (біля 16 год.30 хв) та температуру води – 19 С0", – розповіли в патрулі.

Плямиста вода на березі Бузького лиману

Крім того, нещодавно, під час рибоохоронного патрулювання на березі Бузького лиману, в районі Малої Коренихи м. Миколаїв, інспектори помітили, що вода набула нетипового насичено зеленого кольору, а на поверхні з'явилися плями та біла плівка.

Загибелі риби не зафіксовано, утім, зазначили у патрулі, "від води лиману відчувається стійкий неприємний запах".

Нагадаємо, у листопаді 2019 року у Дніпро-Бузькому лимані також була зафіксована масова загибель риби. Інспектори рибоохорони назвали це екологічною катастрофою. Кажуть, тоді риба задихнулася від сірководню. 

Серед версій масового мору риби спеціалісти розглядали видобуток піску поруч, а також відкладення біологічних речовин, які накопичувалися роками.

Хто забруднює воду

Директор Департаменту екології та природних ресурсів Одеської обласної державної адміністрації Алан Джіоєв розповів ТСН.ua, що ситуація з мором риби та креветок у Хаджибейському лимані пов’язана насамперед з критичним зниженням кисню у воді.  

"Це пов’язано з низьким рівнем кисню у водах лиману. А низький рівень кисню пов’язаний з великим обсягом синьо-зелених водоростей. Така велика кількість водоростей з’явилася першечергово через поганий рівень очистки стічних вод, які скидаються в лиман. Через недостатню очистку до лиману потрапляють біомаси, якими і харчуються ці водорості. Також, можливо, впливають спека або інші природні явища", – розповів нам Алан Джіоєв.

На березі Хаджибейського лиману розташована низка поселень, дачні масиви, у верхів'ях – тваринницькі фермерські господарства, які, за словами експертів, спричинюють поступове забруднення лиману.

Алан Джіоєв додав, що наразі спеціалістами також розглядається версія щодо недостатнього очищення води станцією "Північна" (станція біологічного очищення стічних вод, - ред.), яка розташована поруч. "Але аналізів у нас поки що немає", – пояснив Джіоєв.

Департамент саме планує створити з цього приводу робочу групу та взяти всі необхідні аналізи. "Плануємо ініціювати робочу групу, яка буде займатися цим питанням. Це лише припущення, яке треба підтверджувати науковим методом", - сказав директор Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОДА.

Крім того, у Департаменті екології та природних ресурсів занепокоєні питанням утилізації загиблої креветки та риб, аби не сталося ще однієї біди.

"Важливо забезпечити збір та утилізацію загиблої креветки та риб, про що усі постійно забувають. Оскільки ця загибла біомаса може розкладатися і отруювати воду, тому її потрібно збирати", – каже Алан Джіоєв.