Незаслужені субсидії, пільги і пенсії можуть вимагати повернути: що зміниться для українців

У Верховній Раді запропонували спростити процес стягнення пенсій, субсидій та пільг, які українці могли отримати неправомірно.

Що хочуть змінити в законодавстві, і як це вплине на українців.

Що сталося.

Єдина зміна, яку прописано в законопроекті – це скасування судового збору для місцевих органів виконавчої влади.

Якщо раніше встановлювали, що людина незаконно отримувала ту чи іншу виплату, для повернення грошей представники влади повинні були подавати на порушника до суду і самостійно платити судовий збір.

Для такої категорії справ судовий збір становить від 2102 грн.

Через судові витрати на недбайливих одержувачів субсидій і пільг рідко подавали до суду.

У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що органи місцевої виконавчої влади просто не мали вільних грошей, щоб подати на людину в суд і сплатити збір.

Також у записці додають, що судяться з порушником тільки за відмови добровільно повернути неправомірно отриману виплату.

Як перевіряють людей і хто зобов'язаний повернути гроші.

Сергій Войченко, кандидат юридичних наук і громадський діяч розповідає, що перевірка даних про пільговика здійснюється в три етапи:.

превентивна верифікація – в режимі реального часу, коли людина звертається за державною допомогою;.

поточна верифікація – в процесі призначення допомоги;.

ретроспективна верифікація – після виплат від держави.

Після цих трьох етапів уповноважений орган здійснює додаткову перевірку і визначає, чи потрібно людині повернути отримані гроші.

"У разі виявлення недостовірної інформації, наданої реципієнтом, на підставі якої були призначені, нараховані та/або здійснені державні виплати, органи, що здійснюють їх, надсилають таким реципієнтам вимогу про повернення неправомірно або надмірно отриманої державної виплати.

У разі незгоди з рішенням, людина може оскаржити його у встановленому законом порядку.

Суперечки в разі відмови людей добровільно повернути неправомірно отримані державні виплати вирішуються у судовому порядку", – пояснює Войченко.

Експерт додає, що тільки в 2019 році Міністерство фінансів перевірило 24,5 млн пільговиків, отримувачів субсидій і соціальних виплат.

За результатами перевірки виявилося, що додатково потрібно перевірити 12,9 млн одержувачів.

І тільки за жовтень минулого року було підтверджено 14,7 тис.

випадків неправомірного отримання виплат на суму 27,4 млн грн, які потрібно було повернути до бюджету.

"Зокрема, потрібно повернути назад до бюджету 13,7 млн грн субсидій, 2,6 млн грн пільг і 11,1 млн грн соціальної допомоги.

Основні порушення, які виявили під час перевірки отримувачів субсидій та соціальних виплат, це – наявність у пільговиків незадекларованого нерухомого майна, транспортних засобів, земельних ділянок, здійснення ними цінних покупок або оплати послуг на суму, що перевищує 50 тис.

Крім того, встановлено випадки надання пільг, нарахування та виплати допомог і субсидій померлим громадянам", – каже Войченко.

Зараз до суду з цього питання звертаються нечасто.

Юрист Gracers Law Firm Денис Соловей розповідає, що на цей момент в Єдиному державному реєстрі судових рішень близько 20 000 справ в даній категорії, що в масштабах країни – трохи.

"У судових рішеннях органів державної влади часто просять суд відстрочити сплату судового збору, таким чином, його сплата зупиняє органи державної влади від масової подачі позовів про повернення державних виплат", – каже Соловей.

Владислав Борисенко, керуючий партнер Адвокатської компанії "Борисенко і партнери", розповідає, що органи влади мають право вимагати повернення безпідставно виплачених сум державних виплат не у всіх випадках.

"Відповідно до статті 1215 Цивільного кодексу України, навіть коли кошти отримані людиною без законних підстав, він зобов'язаний їх повернути тільки за наявності лічильної помилки з боку держоргану або несумлінності самого отримувача коштів.

Причому доводити наявність помилки або несумлінності повинен позивач, тобто орган влади.

Тому суди нерідко стають на бік громадян і відмовляють в таких позовах", – пояснює Борисенко.

Чи почнуть українців масово кликати до суду.

Після реєстрації законопроекту в парламенті виникли побоювання, що його ухвалення збільшить кількість стягнень з українців різних виплат і судових розглядів побільшає.

"Чи збільшиться після скасування судового збору кількість позовів – сказати складно, але, швидше за все, це все ж таки станеться, адже обмеженість бюджетних асигнувань на ці цілі на сьогодні є серйозним стримуючим фактором для ініціювання судової процедури", – говорить Борисенко.

Денис Соловей додає, що насамперед законопроєкт спрямований на підтримку найнезахищеніших категорій громадян, а також на виконання закону "Про верифікацію та моніторинг державних виплат".

Цей закон визначає, що суперечки в разі відмови громадян добровільно повернути неправомірно отримані державні виплати вирішуються у судовому порядку.

"Однак на практиці ухвалення даного законопроекту відкриє шлях до масової подачі судових позовів від органів державної влади про повернення державних виплат", – зазначив Соловей.

Войченко же підсумував, що в більшості випадків влада все одно намагатиметься врегулювати все мирними переговорами і не будуть масово звертатися до суду.

"У більшості випадків державні органи намагатимуться врегулювати це шляхом переговорів.

В іншому випадку – можемо очікувати велику кількість судових позовів за даними фактами і їх задоволення судами, оскільки, як ми говорили раніше, підстави для повернення є", – говорить Войченко.