Ми підрахували, що можна зробити в Києві на 13 мільярдів, які вивели з бюджету через нечесні тендери

В кінці червня програма Bihus.

Info опублікувала розслідування, згідно з яким мільярдні тендери на будівництво у Києві отримують фірми, пов’язані з ексдепутатом Київради Денисом Комарницьким.

Його журналісти пов’язують з народним депутатом Вадимом Столаром, якого до 2019 року називали «наглядачем за Києвом», забудовником Максимом Микитасем та низкою осіб з партій «Слуга народу» та «Батьківщина».

За словами журналістів, дані з комп’ютера Комарницького передав народний депутат Гео Лерос.

Серед документів виявили багато домовленостей, частина з яких пов’язана з найбільшими тендерами Києва.

Документи не оформлені офійіними органами, а регулюються авторитетом сторін, які їх підписують.

Це меморандуми, або так звані «понятійки».

Info опублікував таблицю з переліком 38 компаній та їхніх керівників.

Журналісти підрахували, що за останні чотири роки наближені до ексдепутата фірми з переліку отримали підрядів на будівництва, реконструкції та закупівлі для комунальних підприємств з міського бюджету на 13 мільярдів гривень.

«Хмарочос» підрахував, скільки інших об’єктів, важливих для інфраструктури міста, можна було б побудувати чи закупити за цю суму.

Реконструкція Контрактової площі.

Комплексне переоблаштування міського простору на Контрактовій за проєктом реконструкції «Київська вітальня» передбачає благоустрій самої площі та її скверів, створення транспортного хабу та пішохідну вулицю Сагайдачного.

На створення транспортного хабу, за словами чиновників, потрібно 300 мільйонів гривень, а на комплексну реалізацію реконструкції – 600-700 мільйонів.

Розв’язка на Шулявці за.

проєктом Віктора Петрука.

Альтернативнй проєкт розв’язки на Шулявці пропонує трирівневу розв’язку замість дворівневої з реверсним кільцем для поворотів.

Як показав експеримент із транспортного моделювання, така розв’язка компактна і ефективна.

Важливо, що її спорудження не потребує знесення корпус заводу «Більшовик», з проблемою викупу якого наразі стикнулася міська влада.

За підрахунками Віктора Петрука, вартість розв’язки становисть 740 млн.

Кияни неодноразово скаржилися на нецілісніть і розірваність веломаршрутів міста.

Велодоріжки з’являються спорадично і не створюють єдиної системи.

Згідно з даними Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, середня вартість кілометру велодоріжок від «Київавтодору», що їх мають планували облаштувати протягом 2018-2022 років, становить 6 мільйонів гривень за кілометр.

Соціальне житло.

Потреба в житлі є базовою потребою людини.

Але наразі в Києві далеко кожен може її задовольнити.

Мінімальна вартість однокімнатної квартири в новобудові Києва становить один мільйон гривень.

Лінія рейкового транспорту.

на Троєщину.

Появу нової гілки метро на Троєщину прогнозують не раніше, ніж у 2035 році.

Натомість транспортні експерти пропонують альтернативу – Tram-train.

Це вид транспорту, де вагони протягом маршруту можуть їхати як трамвайними, так і залізничними коліями.

Трамтрейн у Києві пропонують зробити від Троєщини до Караваєвих дач, або Борщагівки.

Очікуваний попит на цей вид транспорту складе 256 тисяч пасажирів на добу – тобто фактично рівний пасажиропотоку Подільско-Вигурівської лінії метрополітену.

Збудувати таку мережу можна за два роки.

Вартість, за підрахунками експертів, становить 2,5 мільярди гривень.

Закупівля нових тролейбусів.

Оновлення рухомого складу – часта проблема, на яку скаржаться комунальні служби.

Скажімо, вартість тролейбуса Богдан Т90117 луцького заводу «Богдан Моторс», які наразі курсують Києвом, згідно з тендером 2017 року становила 9,5 мільйонів гривень за одиницю.

Реставрація пам’яток.

Чимало історичних пам’яток столиці давно потребують реставрації.

Приміром, реставрація Будинку ювеліра на Андріївському узвозі 5/21, пам’ятки архітектури XIX століття, згідно з тендерною документацією, обійдеться Києву в 4,5 мільйони гривень.

Реставрація «Тарілки» на Либідській.

Реставрацію модерністської будівлі «Літаюча тарілка», пам’ятки архітектури модернізму авторства Флоріана Юр’єва, попередньо оцінювали в 21 мільйон 600 тисяч гривень.

Як відомо, на третьому поверсі «Тарілки» розташована концертна зала зі специфічною акустикою.

Парк на місці колишнього.

трамвайного депо на Антоновича.

Петицію про створення «парку мрії» на місці колишнього трамвайного депо на Антоновича підписали більше 10 тисяч киян.

Рішення киян підтримали депутати, запропонувавши міському голові викупити цю ділянку у французького девелопера SCC REAL Estate, який є її власником.

Ділянку виставили на продаж у 2015 році разом із проєктом будівництва.

Площа ділянки – 4,04 га.

За підрахунками Рижикова Андрія (керуючого партнера девелоперської компанії DC Evolution) вартість повноцінного спорудження парку на місці старого трамвайного депо, включаючи викуп землі та облаштування території становитиме близько мільярда гривень.

Реконструкція Двірцевої площі у Львові.

Двірцева площа після реконструкції стала орієнтованою на пішоходів та пасажирів громадського транспорту.

Важливо, що після реконструкції трамвай підвозить містян прямо до входу на вокзал.

У 2019 році завершили перебудову правої сторони площі.

Ліву сторону площі, призначення для руху автомобілів, мають закінчити до кінця 2020 року.

Загальна вартість робіт робіт становитиме 165,5 млн грн.

Озеленення є одним з важливих елементів міського середовища.

Місто, в якому немає дерев, стає незатишним.

Приміром, саджанець зрілого дерева липи коштує 4100 гривень.

Перехоплювальний велопаркінг.

Перехоплювальні паркінги – авто- і велостоянки, збудовані на в’їздах до міста та з’єднані з маршрутами громадського транспорту.

Перехоплювальні паркінги допомагають розвантажити підвізні маршрути.