Українцям прогнозують масове безробіття через коронавірус

В Україні припинилося зростання безробіття, викликане карантином, стверджують в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Дані Держслужби статистики за I квартал нинішнього року також показують, що безробітних стало менше.

Але експерти ринку праці впевнені: не все так гладко.

Яка зараз насправді ситуація на ринку праці.

Що нарахувала статистика.

За підрахунками Держстатистики, в I кварталі безробіття склало 8,6% від працездатного населення, це на 0,1% менше, ніж в IV кварталі 2019 року.

Всього у нас, за методологією Міжнародної організації праці (МОП), налічується 16,5 млн працездатних, тобто тих, кому виповнилося 15-70 років.

Це 40% населення, решта – діти, люди з інвалідністю та пенсіонери.

У тому числі пенсіонерів 11,3 млн ос., але близько 1 млн з них продовжують працювати.

"Вільних рук" – 1,5 млн людей.

З них чоловіків – 51%, жінок – 49%, городян – 66%, селян – 34%.

З огляду на, що, за даними Держстатистики, міських жителів у нас вдвічі більше, ніж сільських, виходить, що рівень безробіття і в місті, і в селі на душу населення практично однаковий.

Хто шукає роботу.

Експерти в сфері зайнятості населення говорять, що статистичні дані про безробіття в I кварталі значно нижчі даних про реальну ситуацію на ринку праці в II кварталі.

І причини цього очевидні: епідемія коронавірусу і карантин, які саме в квітні-травні залишили без роботи мільйони людей.

За інформацією Держслужби зайнятості, на 1 червня 2020 року на обліку стояли 1,2 млн людей.

З них 511 тис.

мали статус безробітного, в тому числі 425 тис.

отримували допомогу по безробіттю (її, як правило, призначають не з першого дня постановки на облік, а через тиждень і більше).

Вона невелика – в середньому 1800 грн на місяць.

Серед зареєстрованих безробітних чоловіки становили 218 тис.

(43%), жінки – 293 тис.

За віковими групами: 30% – до 35 років; 29% – від 35 до 44 років; 41% – понад 45 років.

За освітою: 49% мали вищу освіту; 34% – професійно-технічну; 17% – середню.

За видами економічної діяльності: 19% були зайняті в сфері торгівлі; 16% – у переробній промисловості; 15% – в держуправлінні, обороні, обов'язковому соцстрахуванні; 13% – в сільському, лісовому і рибному господарстві.

За професійними групами: працівники сфери торгівлі та послуг (18%); робітники з обслуговування, експлуатації обладнання та машин (17%); службовці та керівники (14%); представники найпростіших професій (13%).

Як бачимо, серед 1,5 млн безробітних шукають роботу далеко не всі, а приблизно кожен третій, який отримує допомогу від держави.

Решта – близько мільйона людей – тільки числяться "на біржі", а на справді працюють за кордоном, це так звані трудові мігранти, або зайняті домашнім господарством.

Де і як шукають роботу.

За інформацією кадрових порталів, більше половини претендентів (53%) зараз шукають вакансії, не розміщуючи резюме.

Для кращого ефекту здобувачі використовують в середньому 3 способи, повідомили експерти порталу OLX Робота.

Більшість респондентів (88%) вважають за краще спеціалізовані сайти, 56% звертаються за допомогою до знайомих і родичів, 43% шукають роботу через соцмережі.

Онлайн- і оффлайн-джерела комбінують 68%, повністю "діджітальних" пошукових систем – 28%.

І тільки 4% покладаються тільки на традиційні нецифрові способи.

Також, за даними порталу, спецсайтами користуються 100% роботодавців.

Що вдалося зробити владі.

В Україні, починаючи з другої половини червня, кількість безробітних не збільшувалася, повідомив міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Ігор Петрашко.

Але і конкуренція зросла вдвічі – на одну вакансію претендують 4-6 людей.

"Останні два тижні червня ми бачимо, що кількість безробітних не збільшується.

Програми, ініційовані урядом, працюють і показують результат.

З початку коронавірусу, тобто з середини березня, працевлаштовані через центри зайнятості, "Укравтодор", "Укрпошту" – понад 150 тисяч людей.

Ще 200 тисяч робочих місць вдалося зберегти завдяки програмі по частковому безробіттю", – сказав Петрашко.

У міністерстві уточнили: 216 тисяч працівників (з них понад 71 тисяча – ФОП) отримують кошти в рамках програми надання допомоги по частковому безробіттю.

Що чекає найманих працівників в III кварталі.

За словами незалежного HR-експерта Тетяни Пашкіної, зараз простіше, ніж місяць-два тому, влаштуватися на сезонну роботу, хоча вакансій менше, ніж рік тому, на 25% – близько 15 тис.

Але часто роботу в курортних містечках можна знайти прямо на місці.

"Зарплати вражають не всіх, але, наприклад, в теплицях з вирощування овочів можна заробити 12 тис.

грн, кухарем – 9 тис.

грн, покоївкою – 9 тис.

грн, садівником – 6 тис.

грн, продавцем їжі на пляжі – 13 тис.

грн, але робота відрядна, – навела приклади Тетяна Пашкіна.

– Шукачам сезонної роботи варто звертати увагу не тільки на зарплату, а й на соцпакет.

Платити можуть трохи, але забезпечать житлом, харчуванням, форменим одягом, тобто вдасться виграти за рахунок скорочення витрат".

А ось економісти впевнені: сезонні роботи не врятують, і в III кварталі безробіття серйозно зросте.

На думку голови Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, безробіття в III кварталі очікується 9,1-9,2%.

"Зростання кількості безробітних продовжиться, так як ринок праці навіть після ослаблення карантинних обмежень продовжує перебувати в стані "нокдауну", викликаного пандемією коронавірусу", – пояснив Андрій Забловський.

Більш жорсткий прогноз у віце-президента з питань економічної політики в Українській спілці промисловців і підприємців Віктора Скаршевського: безробітних незабаром виявиться майже в 1,5 рази більше, ніж зараз.

"Внаслідок введення тотального карантину і масового повернення трудових мігрантів кількість безробітних, за моїми оцінками, збільшилася в 2 рази – на 1,5-2 млн людей і досягла порядку 3-3,5 млн людей або 15-17% від працездатного населення, – каже Віктор Скаршевський.

– За оновленим прогнозом МВФ, кількість безробітних в Україні в 2020 році збільшиться в 1,5 рази – з 8,5% в 2019 до 12,6% в 2020-му".

Експерти констатують: на ринку праці настав диктат роботодавця, а не працівника.

Тому тим, хто шукає місце, варто зменшити зарплатні апетити, а тим, хто вже має роботу, за яку вчасно платять, треба добре подумати, перш ніж писати заяву про звільнення.