MY.UAСтатьи
Чи існує в Україні зовнішня політика?
Чи існує в Україні зовнішня політика?

Чи існує в Україні зовнішня політика?

“- Скажіть, будь-ласка, а куди мені звідси йти?

- А куди ти хочеш потрапити? - спитав Кіт.

- Мені байдуже, - сказала Аліса.

- Тоді байдуже, куди йти, - відповів Кіт”.

Звісно ж існує, скажете Ви. Адже навіщо нам тоді МЗС, профільний комітет у ВРУ, розгорнута мережа посольств і дипломати?

Але я маю на увазі дещо інше: не форму, а зміст.

Чи можна вважати нинішню зовнішньополітичну діяльність України політикою? Чи є та сукупність дій, які роблять профільні державні установи, справжньою зовнішньою політикою? Без осмисленої концепції, цілісного бачення, інтегрованої стратегії, чітких принципів і поставлених задач — чи є такі дії достатніми, аби називати їх політикою у повноцінному розумінні цього слова? Моя теза є такою: те, що в Україні розуміють під зовнішньою політикою, є недостатнім, щоб називатися зовнішньою політикою.

  Справжня, ефективнна політика грунтується на цілях, що ставляться у відповідності з задачами, які має вирішити держава для задоволення національних потреб. А для цього необхідно розуміти ці самі національні потреби, що дасть можливість визначити критерії успішності політики як такої. В Україні, на жаль, ці процеси вкрай слабкі та неповноцінні, а концепція зовнішньої політики, яка стоїть в основі всього, просто відсутня.

  Відповідно, постає одразу наступне питання: чи потрібна нам концепція зовнішньої політики?

  Концепція зовнішньої політики багатьом може здаватися чимось абстрактним і не дуже зрозумілим, чи й взагалі бюрократичною формальністю. І це не випадковість. Коли у нас заходить розмова про такі речі, як концепція, доктрина або стратегія, частіше за все, мається на увазі короткотерміновий план дій, який був би трохи більш конкретним за типові передвиборчі гасла.  Серйозні дискусії в Україні про зовнішню політику, міжнародну еко-систему, позиціонування України у світі, стратегічні національні інтереси велися вкрай рідко.

  Утім, концепція зовнішньої політики як фундаментальна доктринальна база є життєво важливою для України, а особливо в нинішній, неспокійний період. Адже саме завдяки Концепції можна зробити величезний крок у розвитку самосприйняття себе у світі: оформлення національних  інтересів, на базі яких мають діяти представники української влади (зараз вони не до кінця сформульовані), визначення принципів, відповідно до яких наша держава діє у той чи інший спосіб на світовій арені, окреслення стратегічних викликів на різних напрямках, а з них — стратегічних планів дій про те, як подолати виклики і чого добиватися на конкретному зовнішньополітичному векторі.

  Іншими словами, Концепція необхідна, щоб Україна визначилася нарешті із моделлю своєї поведінки по відношенню до навколишнього середовища; щоб з’явилася та сама зовнішня політика. Грубо кажучи, на питання на кшталт “Із ким має бути Україна: з Китаєм, США чи Європою?” або “Який формат наших відносин із Росією у перспективі 10-20 років?” або “Хто наші стратегічні партнери, а хто — ні?” відповідати має саме Концепція зовнішньої політики, якої, повторюся, в Україні немає.

  Чому це важливо?

Популярные статьи сейчас
Резников подсчитал украинцев с паспортами РФ на Донбассе и в Крыму "Слуги народа" готовят новый налог для фермеров Боевики снова откроют КПВВ на Донбассе, но с ограничениями Буславец рассказала, что будет с тарифами на свет
Показать еще

  Нині, світ переживає одразу кілька фундаментальних криз міжнародного масштабу, які, серед іншого, накривають і Україну.

  1. Світова економічна криза — фінансові і боргові проблеми, які загострилися у 2008 році, і з того часу не припинялися, у комбінації із кризою моделі “welfare state” у Європі та кризою капіталізму як такого на тлі поглиблення соціальної нерівності у розвинутих демократіях.

  2. Коронавірусна пандемія — масштабний удар планетарного рівня по національним системам охорони здоров’я, який не лише засвідчив відсутність у людства будь-яких глобальних механізмів співпраці у таких ситуаціях, але й перебив міжнародні логістичні ланцюги поставок, обвалив фондові біржі, загальмував економічне зростання та призвів до рекордного зростання рівня безробіття.

  3. Криза представницької демократії — ерозія старої філософської бази, що слугувала фундаментом для розвитку ідей демократії та лібералізму, а також прогресування недоліків, закладених у демократичний устрій із самої його появи, призвели до ускладнення політичних процесів, деградації механізмів демократичного управління, якими все частіше користуються як ширмою для легалізації правління вузьких еліт (так звана “неліберальна демократія”) та занепаду центристських ідеологій на користь радикалізму та популізму.

  4. Криза ідентичностей — комплексний, глибинний виклик у ключових країнах (США, Велика Британія, ЄС, Франція, Німеччина, Японія), пов’язаний із де-актуалізацією базових елементів їхньої ідентичності та самосприйняття, що дозволяли розуміти свій функціонал у світі та своє місце у міжнародній системі та системі взаємовідносин з іншими.

  5. Криза могутності держав і розбалансування глобальної системи — порушення балансу сил у світі внаслідок послаблення глобального впливу США, зростання регіоналізму, науково-технологічних змін, які корегують саме поняття “могутності” держави у XXI столітті. Як результат: загострення протистояння різних гравців за стратегічні ресурси на тлі їхнього скорочення.

  Очевидно, що сучасна міжнародна система, яка була сформована після Другої Світової війни, поступово відходить у минуле, і на її місці має постати новий світовий порядок. Яким він буде — можна лише припускати: біполярний китайсько-американський, багатополярний хаотичний, одно-багатополярний на чолі зі США \ Китаєм або ж низка коаліцій регіональних держав. У будь-якому випадку, в центрі усіх процесів буде здатність тих чи інших країн адаптуватися під ці тенденції, здатність бути гнучким і знайти свою нішу, яка стане у нагоді при формуванні нового балансу сил. А для того, щоб знайти цю “золоту середину” і своє “місце під сонцем”, потрібне вміння ставити цілі, визначати пріоритети, оптимізувати ресурси та формулювати умовний KPI – все, що лягає в основу будь-якого цілісного політичного курсу.

  Україна також є частиною цієї системи, а відтак, для нас це питання не менш актуальне. Однак, щоб успішно пройти цей етап, витримати кризу старого порядку і знайти своє гідне місце у новій міжнародній системі, і потрібна зовнішня політика і її концепція. Саме вона здатна дати відповідь на питання “Що таке Україна для зовнішнього середовища?”, “Яку функцію Україна пропонує регіональній та міжнародній еко-системі?” та “Навіщо світ Україні, а Україна — світові?”. Без відповіді на ці питання говорити серйозно про будь-яку зовнішню політику України неможливо.

  Нинішня зовнішня політика України — це результат багаторічних душевних метань українських політиків, які розриваються між державницькою необхідністю створити цілісну політику та особистими інтересами переобратися на посади, щоб триматися поближче до постійного джерела різноманітних благ, які, частіше за все, грають першочергову роль у житті українського політика. На жаль, усі ці роки представники влади у більшості своїй обирали друге — блага та бонуси, замість увійти в історію шляхом створення самодостатньої української зовнішньої політики.

  Відтак, на сьогодні зовнішня політика України на тлі усіх вищеописаних масштабних криз банально тоне у вирі світових процесів і нездатна не просто адекватно рефлексувати на те, що відбувається, а навіть банально осмислити стан речей у міжнародній еко-системі. Причина дуже проста — те, що Україна робить на міжнародній арені, недостатньо, щоб це називалося зовнішньою політикою.

  Саме тому, вже багато років поспіль ми називаємо США нашим “стратегічним партнером”, а у реальності наші відносини замкнуті у межах одного-єдиного кластеру співпраці — безпеки. За відсутності цілісного підходу до відносин із Вашингтоном, українська влада робить ставку на точкові, тактичні комунікації “тут і зараз”, не думаючи про наслідки, що, зрештою, цілком закономірно, оскільки критерії успішності чи провальності американського напрямку зовнішньої політики України вкрай абстрактні та туманні. Відтак, маємо численні скандали, які в очах американського суспільства перетворили Україну на типову пост-радянську корумповану країну Східної Європи з не надто ефективними інститутами та примітивною економікою, а звідси — і відповідне до нас ставлення.

  Проголошуючи курс на ЄС і НАТО, у нас бояться серйозно піднімати дискусії про доцільність цього вектору і його пов’язаності зі стратегічними інтересами України. Мова не йде про те, що цей курс хибний. Йдеться про мотивацію принципового вибору, логіку процесу та його наслідки відповідно до тих фундаментальних задач, які Україна з допомогою ЄС і НАТО бажає вирішити. Задачі ці на сьогодні невизначені до кінця, і, на превеликий жаль, перебувають поки що у формі простих політичних гасел. Тому і євроатлантизм в Україні не є політикою, як у Польщі, а став просто ультимативним медіа-симулякром, з якого (якщо проаналізувати публічні заяви та медіа-простір) зробили ледь не критерій успішності усього проекту “Україна”.

  Африка, Латинська Америка, значна частина Близького Сходу, Центральна Азія, країни Океанії лишаються для української зовнішньої політики terra incognita, і люди переважно не розуміють, навіщо в принципі нам перейматися такими далекими землями. До прикладу, геоекономічна боротьба за Африку, яка в останні роки стала однією з найзатятіших за 30 років, проходить без участі України як держави. Якщо говорити відверто, ми її програємо.

  Плани вивести виробничі бази з Китаю, про які заговорили Сполучені Штати після початку коронавірусної пандемії, є неймовірно цікавим трендом, який у перспективі може принести величезні прибутки та переваги тим країнам, які перехоплять американські промислові та виробничі потоки, що їх намагатимуться забрати з КНР. Однак Україна не має ніякої чіткої позиції з цього приводу, тоді як Індонезія, В’єтнам, Південна Корея, Таїланд, Бангладеш, Індія, Пакистан, Саудівська Аравія, ОАЕ та інші країни, що бажають запросити американські компанії до себе, перехоплюють ініціативу.

  Близький Схід досі лишається для України невідомим цілим. Окрім доволі непоганих торгових позицій у Єгипті та Алжирі та тісної співпраці із Туреччиною, наші стосунки з рештою мусульманського та арабського світу мінімальні. Це дає можливість, серед інших, і Росії посилювати свій вплив, а отже і розповсюджувати власний негативний наратив про Україну. На жаль, у Києві відмахуються, наклеюючи ярлик “про-російська країна”, і навіть не намагаються створити альтернативу російській дискурсивно-культурній війні з Україною.

  Навіть поблизу наших кордонів зовнішня політика України доволі нечітка та примарна. Тоді як Польща, Угорщина, Румунія, Чехія, Словаччина чудово розуміють, навіщо їм Україна (трудові ресурси, імпорт сировини, ринок збуту своїх товарів, буферна територія поблизу РФ тощо), ми ж не маємо власного бачення, навіщо нам наші ж сусіди. Замість цього, наша політика відносно цих країн протягом останніх 5 років характеризувалася постійними конфліктами на грунті трактування історії та меморіальної політики в інтересах окремих політичних груп, а не держави Україна.

  На мою думку, настав час сказати відверто — те, що роблять в Україні, не можна аж ніяк назвати зовнішньою політикою. Цього просто недостатньо. Курс на євроатлантичну \ євразійську чи ще якусь інтеграцію  — це не політика (навіть якщо включена у Конституцію), а, чесно кажучи, забаганка окремої групи людей, які мають певні ідеологічні прихильності та у конкретний момент часу використали цей концепт для мобілізації електорату та легітимізації своєї влади. Поїздка у Білий Дім за будь-яку ціну — це не політика. Це, знову-таки, бажання окремих персон, які вбачають у цьому можливість підняти власні рейтинги та продемонструвати свою значущість в очах населення та, можливо, частини зовнішньополітичної аудиторії. Угоди про ЗВТ та “безвізи” — це не політика, а популярні в головах людей речі, які більш вигідні тим країнам, з якими їх підписують, а не Україні, з якої щороку виїжджають люди, яка не виробляє багато товарів із високою доданою вартістю і є сировинною економікою.

  Навіть у найважливішому для нас напрямку — по окупованим Криму та Донбасу — Україна не проводить повноцінну політику. У Мінську, Парижі та Берліні українська влада обговорює, частіше за все, чужі формули та пропозиції. Власне бачення завершення конфлікту на Донбасі практично не обговорюється. Єдності щодо умов, часу, особливостей та ціни завершення конфлікту в суспільстві у нас немає. Концепції реінтеграції окупованих територій у випадку їхнього повернення у нас немає, як і концепції реінтеграції територій, підконтрольних Україні, які прилягають до окупованих, у випадку затягування конфлікту. Я вже не кажу про бачення майбутнього наших відносин із Росією у стратегічній перспективі.

  Усі ці проблеми, недомовки, непорозуміння, нестача ресурсів, відсутність мислення на місцях, слабкість інститутів — це результат де-інституціоналізації зовнішньої політики, яка триває майже 29 років, і нині сягає критичної маси по мірі наростання світового шторму. Така ситуація створює Україні одразу кілька фундаментальних загроз:

  1. Політична — критичне зниження політичних контактів України із зовнішнім світом, яке призводить до маргіналізації міжнародних позицій України на світовій арені, скочування українського питання до периферійного порядку денного та втрати зацікавленості в Україні з боку світової спільноти, і як результат — втрата Україною суб’єктності.

  2. Ідеологічна — відсутність філософського обгрунтування зв’язків України зі світом та ідеологічної основи політичного курсу призводить до втрати здатності орієнтуватися у міжнародному середовищі та афіліюватися з тими чи іншими зовнішніми елітами на базі спільних цінностей та принципів. Саме з цієї причини Україна не здатна стати повноцінним членом ЄС і НАТО.

  3. Інформаційно-культурна — нездатність проводити культурну політику, послаблення можливостей зовнішньополітичної діяльності України через “м’яку силу”, оскільки національні ментально-культурні особливості не пов’язані з політикою держави. Відсутність культури, філософії та ідей робить Україну уразливою до зовнішніх інформаційних інтервенцій, а населення — слабким перед ворожими інформаційно-ідеологічними потоками.

  4. Економічна — відсутність чіткої політики робить державу нездатною до визначення джерел отримання необхідних ресурсів (фінансових, політичних, соціальних, культурних тощо), налагодити канал поставки цих ресурсів та забезпечити його безпеку. У результаті, Україна не зможе визначити власну модель розвитку, і потрапить у залежність від зовнішніх економічних суб’єктів і потоків.

  Відповідаючи на питання, винесене у заголовок, в Україні немає повноцінної зовнішньої політики. Нам життєво необхідна концепція такої політики, концепція, заснована не на тактичних інтересах вузької політичної групи, а на національних інтересах. У цьому випадку зовнішня політика не буде заручницею поверхневих політичних концептів, а критерієм її успіху не буде якийсь один вектор чи політичний процес з невизначеним кінцем. Зовнішня політика має бути цілісною, осмисленою, самодостатньою та позбавленою залежності від фетишів. З огляду на світову кризу, без такої політики Україна ризикує втратити незалежність остаточно через міжнародну маргіналізацію.

Автор - аналітик Українського інституту майбутнього

Подписывайтесь на страницу Илии Кусы в Facebook, канал «Хвилі» в Telegram, на канал «Хвилі» в Youtube, страницу «Хвилі» в Facebook, на страницу Хвилі в Instagram

Поделиться
Поделиться сюжетом
Источник материала
Капелюхи від Ruslan Baginskiy на вечірньому шоу Джиммі Феллона
Elle
2024-05-02T19:55:02Z
«Євробачення-2024»: прогноз букмекерів після другої репетиції alyona alyona та Jerry Heil
Ukraine Art News
2024-05-02T10:46:01Z
Деніел Редкліфф розкритикував Джоан Роулінг і відреагував на закиди в невдячності
Ukraine Art News
2024-05-02T09:46:11Z
Євробачення-2024: зʼявилися кадри з репетиції виступу alyona alyona та Jerry Heil
Ukraine Art News
2024-05-02T09:16:10Z
Тіна Кароль розповіла про свою найбільшу поразку на початку музичної кар’єри
Elle
2024-05-01T19:12:56Z
Дженніфер Еністон у дитинстві: у Мережі з’явилася архівна світлина 6-річної акторки
Elle
2024-05-01T14:18:54Z
Пісні Тейлор Свіфт посіли всі 10 позицій першої десятки чарту Billboard Hot 100
Ukraine Art News
2024-04-30T15:16:00Z
Свобода вартістю в 2 млн доларів? Деталі мирової угоди Брітні Спірс з батьком
Elle
2024-04-29T17:31:06Z
Гарві Вайнштейна після повернення з в'язниці госпіталізували
Ukraine Art News
2024-04-29T16:01:11Z
Бренд Bobkova презентував весняну колекцію на Великодньому благодійному пікніку
Elle
2024-05-02T18:31:07Z
Образ дня: Аня Тейлор-Джой у вінтажній сукні-кольчузі Paco Rabanne
Elle
2024-05-02T18:27:55Z
Офіс архітектурної студії Bogdanova Bureau у легендарній садибі Варвари й Богдана Ханенків
Elle
2024-05-02T17:00:56Z
12 найстильніших образів Девіда Бекхема
Elle
2024-05-02T15:03:56Z
У Києві оцифрували фасад садиби Терещенка ХІХ століття
Хмарочос
2024-05-02T14:52:06Z
У Києві зʼявився найбільший мурал Валерія Залужного в Україні
Ukraine Art News
2024-05-02T14:01:04Z
У німецькому Ессені проходить виставка, присвячена українській команді Invictus Games
Ukraine Art News
2024-05-02T13:45:55Z
Четверо українських виконавців виступлять на фестивалі Sziget у Будапешті
Ukraine Art News
2024-05-02T13:15:55Z
У Києві відкриється виставка фоторобіт Максима Кривцова
Ukraine Art News
2024-05-02T11:46:00Z
Вийшов тизер документального фільму "Нам своє робить" про гумор в армії
Ukraine Art News
2024-05-02T16:01:12Z
Рецензія на фільм «Суперники»
KinoFilms
2024-05-02T16:00:53Z
Фестивальні абонементи на 15-й Одеський міжнародний кінофестиваль вже у продажу
Cineast
2024-05-02T15:40:14Z
«Щоденник нареченої Христа» про життя в жіночому монастирі вийшов онлайн
Cineast
2024-05-02T15:37:03Z
Від історичних епопей до емоційних мелодрам. Найкращі українські серіали
Ukraine Art News
2024-05-02T07:16:05Z
Документальний фільм «Да Вінчі» у травні покажуть в Івано-Франківську та Львові
Photo Lviv
2024-05-02T05:06:36Z
Справу про сексуальні злочини Гарві Вайнштейна розглянуть повторно
Ukraine Art News
2024-05-01T21:01:02Z
В Ірані допитали творців фільму, який відібрали на Каннський кінофестиваль
Ukraine Art News
2024-05-01T16:01:05Z
Вийшов тизер українського фільму «Редакція»
Cineast
2024-05-01T14:21:59Z
Готель Podil Plaza біля Контрактової площі продають за чверть від колишньої вартості
Хмарочос
2024-05-02T11:28:33Z
Де у Львові найспокійніший парк і можна посидіти на справжньому острові?
Photo Lviv
2024-05-01T05:12:32Z
У Сумах створили концепцію оновленої набережної Псла
Хмарочос
2024-04-30T17:55:05Z
У Берліні знову запускають місячний проїзний за 29 євро
Хмарочос
2024-04-29T09:55:10Z
Яким був замок у Жовкві в 1892 році: ретро фото
Photo Lviv
2024-04-29T05:12:28Z
У Чернігові запускають маршрут тролейбусів з автономним ходом
Хмарочос
2024-04-27T07:19:02Z
5 гастро шедеврів, заради яких варто приїхати до Львова
Elle
2024-04-26T10:46:01Z
Щоб зменшити шкоду від туристів: Венеція вводить податок на одноденне відвідування міста
Ukraine Art News
2024-04-25T12:31:04Z
У Японії відкрився новий ресторан української кухні
Ukraine Art News
2024-04-25T08:30:55Z
Єрмак розповів українським діячам культури про підготовку до Глобального саміту миру
Ukraine Art News
2024-05-02T20:01:26Z
У 2023 році в ефірах загальнонаціональних телерадіокомпаній не звучало жодної російської пісні, - мовний омбудсмен Кремінь
Ukraine Art News
2024-05-02T18:31:08Z
В Epic Games Store дарують Orcs Must Die! 3 та Cat Quest II
Overclockers
2024-05-02T15:43:10Z
Фіналіст Нацвідбору Євробачення-2024 з гурту Nahaba Науменко служить у Повітряних силах
Ukraine Art News
2024-05-02T15:16:17Z
“Залужний у клітці”. Моніторинг росЗМІ за 22–28 квітня 2024 року
Тексти
2024-05-02T15:04:15Z
Paska Club – Великодній маркет, який обʼєднає київські пекарні
Хмарочос
2024-05-02T14:58:08Z
Як приготувати традиційну паску: рецепт дуже смачної випічки від Євгена Клопотенка
Elle
2024-05-02T14:31:06Z
5 театральних прем’єр травня
Elle
2024-05-02T14:27:57Z
Де замовити паску до Великодня: 10 закладів Києва, які допоможуть зібрати святковий кошик
Elle
2024-05-02T13:01:01Z
TikTok поверне пісні Біллі Айліш і Аріани Гранде після укладання нової угоди з Universal
Ukraine Art News
2024-05-02T14:16:05Z
Експеримент показав, що GeForce RTX 4090 може зламувати паролі за лічені хвилини
Overclockers
2024-05-02T13:13:04Z
Відеокарти AMD RDNA 4 отримають нові блоки трасування променів
Overclockers
2024-05-02T11:10:02Z
Corsair випустила 120- та 140-мм вентилятори RS MAX завтовшки 30 мм
Overclockers
2024-05-02T08:57:59Z
Представлено електроємнісну безшумну клавіатуру за 3400 доларів
Overclockers
2024-05-02T08:16:35Z
TSMC планує створювати гігантські чипи за допомогою технологій CoWoS та SoW
Overclockers
2024-05-02T07:16:16Z
Анонсовано гру Batman Arkham Shadow, але тільки для VR
Overclockers
2024-05-02T06:27:59Z
ChatRTX — оновлений інструмент Nvidia для створення персоналізованого чат-бота
Overclockers
2024-05-01T15:46:07Z
Nvidia вважає відеоадаптери RTX найкращим вибором для ПК зі штучним інтелектом
Overclockers
2024-05-01T12:37:07Z
Готуємо запечені томати з тофу та печерицями
Elle
2024-04-30T09:31:09Z
«ТопШефи х WINETIME. Готуємо разом»: Катерина Ефімчук ділиться фірмовим рецептом веганської пасти з яблучним чатні
Elle
2024-04-19T12:01:02Z
Банановий хліб за класичним американським рецептом
Elle
2024-04-16T11:12:52Z
Пісний баклажанно-томатний крем-суп із чилі та карі
Elle
2024-04-12T09:58:02Z
Дуже смачна пісна паста з авокадо, базиліком і волоськими горіхами
Elle
2024-04-10T09:06:59Z
10 ідей рецептів картопляних салатів
Liza
2024-04-08T15:01:29Z
«ТопШефи х WINETIME. Готуємо разом»: Стефано Антоніолі ділиться рецептом спагеті з чері, базиліком та страчателою
Elle
2024-04-05T18:01:01Z
Запечений качан цвітної капусти із прянощами
Elle
2024-04-04T11:01:02Z
Пісна паста з грибами в зеленому соусі
Elle
2024-04-03T08:24:47Z