Financial Times: Путін зіграв "у Брежнєва"

З великою помпою СРСР ухвалив нову конституцію в 1977 році.

В преамбулі документу, який назвали "брежнєвською конституцією", було сказано, що диктатура пролетаріату закінчилася.

І однопартійна держава тепер стала "державою всього народу".

Таким чином, документ формалізував прірву між радянськими ілюзіями й реальністю, між тим, що Леонід Брежнєв і його товариші з комуністичної партії проголошували про стан країни, і правдою, яку знали прості громадяни.

Можливо неумисне, але президент Володимир Путін щойно повторив Брежнєва, - пише Financial Times.

В ході тижневої театральної вистави, організованої Кремлем, виборці "схвалили" довгий список поправок до російської конституції за 1993 рік.

Вони створили ілюзію модернізованої, законної держави, але вона настільки ж відірвана від російської реальності, як брежнєвська конституція 1977 року від життя в СРСР.

Згідно з офіційними цифрами, близько 78% росіян підтримали зміни.

Опоненти Путіна вказують на численні розбіжності.

Виборці опинилися під шквалом державної пропаганди, яка вимагала від них виконати визначений Кремлем обов'язок.

Їх заманювали на виборчі дільниці розіграшами, шоу клоунів й іншими вигадками.

Так само, як і в комуністичну еру до 1989 року, всі росіяни добре знали, що результат голосування був визначений ще в січні, коли Путін оголосив про намір змінити конституцію.

Але вистава не була позбавлена політичної мети.

Це був ритуал, покликаний зробити громадян Росії співучасниками скорочення політичних свобод і верховенства закону, яке було головною рисою двох десятиліть правління Путіна.

Не все відбулося за планом.

Виявилося, що поправки в конституцію все одно не змогли отримати більшість голосів у Москві й Санкт-Петербурзі.

Ці два міста стали двома фортецями опозиції середнього класу проти "путінізму", так само як вони були інкубаторами політичної незгоди в кінці ери царизму й в часи комунізму.

Також неспокійно поводилися молоді росіяни, які за свого життя не бачили іншого лідера Росії окрім Путіна.

Видання пише, що 33-річний блогер Юрій Дудь, у якого багато підписників на You.

Tube, назвав референдум "приниженням".

Молодші покоління росіян проявляють відносний імунітет до пропаганди, яку транслюють державні телеканали Росії.

Вони проводять більше часу з каналами інформації в інтернеті, які уряд не так жорстко контролює.

Це нагадує про те, як молоді росіяни в часи Брежнєва купували західні джинси на чорному ринку, вивчали слова пісень The Beatles і не звертали увагу на тиради Кремля про "розвинений соціалізм".

Дедалі більше ядро підтримки "путінізму" стає зосередженим у не дуже благополучних російських містах, містечках і селищах, які не такі гламурні, як Москва і Санкт-Петербург.

Мільйони росіян опинилися в скрутному становищі після обвалу цін на нафту, які підтримували відносно високі стандарти життя під час першого десятиліття президенства Путіна.

Кремлівська кампанія подбала про те, щоб привернути увагу таких росіян до обіцянок підвищити соціальну захищеність в разі схвалення конституційних поправок.

Але оригінальний соціальний контракт між Путіним і російським населенням тепер під напругою.

По-суті це був неписаний пакт, згідно з яким народ отримував кращу якість життя, ніж в часи комунізму, й менше страждав від потрясінь, ніж в часи президенства Бориса Єльцина.

Але за це він погоджувався не ставити під сумнів політичну вищість Путіна, а також владу й багатство його друзів.

Цей контракт розвалився ще до початку пандемії коронавірусу.

Частково це відбулося через зміну поколінь, а частково через те, що "путінізм" не може провести серйозні реформи, необхідні для оновлення залежної від експорту нафти, газу й корисних копалин економки без підриву її стабільності.

Пандемія погіршила ситуацію.

Росія провалилася в глибоку рецесію й зробила залежність від енергоносіїв ще більш хиткою основою для економічного відродження.

В результаті "путінізм" демонструє політичний параліч й бажання влаштовувати порожні політичні обряди, як і Брежнєв в свої останні роки.

Радянський правитель очолював СРСР з 1964 до 1982 року.

Існує й інша паралель.

Поправки до конституції дозволять Путіну лишатися президентом до 2036 року, коли йому буде за 80 років.

Тож він буде трошки старшим, ніж Брежнєв у рік своєї смерті.