Легалізація електротранспорту: на яких умовах електроскутери та самокати стануть учасниками дорожнього руху?

Легкий персональний електротранспорт вводять в законодавче поле.

Як це відбудеться в Україні та як відбулось в інших країнах?Верховна Рада готується зробити учасниками дорожнього руху користувачів електросамокатів, електроскутерів, сегвеїв, гіробордів.

Група народних депутатів, на чолі с нардепом від “Голосу” Юлією Клименко внесла законопроект №3023, що прописує базові умови для пересування легкого електротранспорту.

Текст подано ще в лютому 2020 р., але профільний комітет розглянув його лише на початку липня.

Висновок — нові правила можна прийняти за основу.

Тож до чого варто готуватися власникам легкого електротранспорту?Головна новація, що пропонує законопроект — доповнення закону “Про дорожній рух” статтею 19-1.

Нею визначають базовий статус, права та обов’язки користувачів електротранспорту.

За законопроектом, нові умови стосуються одно-, дво- або триколісного механічного транспортного засобу, що рухається за допомогою електродвигуна.

Уточнюючий перелік не є вичерпним: це електроскутери, гіроборди, сегвеї, гіроскутери тощо.

До таких ТЗ не відносяться інвалідні коляски та велосипеди з електродвигунами.

Щодо місця, де можна пересуватися ТЗ, є дві умови.

Той, хто таким керує, зобов’язаний рухатись дорогами та велосипедними доріжками попутно з потоком.

Він має право їздити велосипедними доріжками, а якщо їх немає, – краєм дороги чи узбіччям.

На автошляхах державного значення такий рух обмежено.

У користувачів легкого електротранспорту з’являться додаткові витрати, окрім як на придбання ТЗ.

Якщо його конструкція дозволяє, необхідно обладнати його звуковим сигналом та світлоповертачем.

Наприклад, для власника електросамокату, світловий та звуковий сигнал коштуватиме близько 550 грн.

Аби пересуватися в темну пору добу, необхідні ліхтар або фара, а також світлоповертальні елементи на одягу.

За умови пересування легким електротранспортом, не можна буде користуватися засобами зв’язку в руці, перевозити пасажирів, якщо це не передбачено конструкторськими особливостями, керувати ТЗ у стані сп’яніння.

За порушення ПДР, користувачам загрожуватиме штраф — п’ять неоподатковуваних мінімумів (85 грн).

Це регламентують змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення (ст.

Якщо закон ухвалять, нові умови матимуть перехідний період — три місяці до набрання чинності.

Протягом цього часу Кабмін має змінити нормативку, щоб вона відповідала умовам закону.

Законопроектом передбачено, що користувачі персонального електротранспорту стають учасниками дорожнього руху, отже під це уряду потрібно буде змінити Правила дорожнього руху.

В законопроекті не йдеться про те, що користувачу обов’язково носити шолом, але автори йшли шляхом іноземного досвіду.

В більшості країн це є добровільним рішенням.

Неоднозначним є рішення кваліфікувати належність ТЗ до категорії легкого електротранспорту за кількістю коліс.

Деякі з них мають чотири колеса, наприклад, електроскейт, що розвиває швидкість 25 км/год.

В Головному експертному управлінні ВР знайшли низку більш вагомих недоліків, які пропонують усунути.

Одна із засторог — до уніфікованої відповідальності користувачів легкого електротранспорту.

“За умови набрання чинності законом, проект якого розглядається, до легкого електротранспорту можна буде віднести як електроскейт або гіроборд вагою менше 7 кг та середньою швидкістю до 15 км/год, так і електричні скутери вагою до 300 кг, які можуть набирати швидкість до 150 км/год.

Очевидно, що можлива шкода здоров’ю, життю, майну громадян у випадку порушення особами, що користуються, наприклад, гіробордом або скутером, буде різною”, – зазначили в ГНЕУ.

Ще одне зауваження експертів — відсутність вікових обмежень для користувачів.

Адже закон зробить обов’язковим пересування велодоріжками, узбіччям та смугами громадського транспорту.

Виїзд туди для дитини надто небезпечний.

Щоправда, такі вимоги можуть бути внесені нормативними актами Кабміну.

Також там можуть розглянути можливість отримання прав користувачами таких ТЗ.

Але другим шляхом навряд чи підуть.

Бо постане питання, до якої категорії ці права має бути віднесено — наразі відповідної немає.На своїх сторінці у Facebook авторка законопроекту Юлія Клименко зазначила, що поки точиться дискусія, чи доцільно дозволяти рух тротуарами.

Причина заборони на пересування там — можлива небезпека для дітей-пішоходів.“Я гадаю, що пересування електротранспорту має бути велодоріжками.

Однозначно, це не проїжджа частина вулиць, і навіть не узбіччя, – каже експерт з питань транспорту Олександр Кава.

– Навіть для велосипедистів поїздка узбіччям пов’язана з великими ризиками.

А враховуючи те, що на різні сегвеї, електросамокати не встановлюються вогні, що можуть виділяти їх в темну пору доби або за обмеженої видимості, це створює великі ризики для користувачів.

Переміщення тротуарами, гадаю, можливе.

Але має бути обмеження щодо швидкості, не має бути пріоритету перед пішоходами, а також має бути здоровий глузд водія.

На рівні ПДР мають бути прописані правила проїзду”.Щодо місця пересування, варіант розв’язання проблеми є в альтернативному законопроекті – №3023-1.

Там зазначено, що легким електротранспортом можна користуватись на тротуарах, але лише зі швидкістю пішохода.

Це документ комітет ВР також рекомендував включити в порядок денний, але з подальшим поверненням на доопрацювання.

Тоді як пропозиція Клименко є основною.

Наразі, вказує правозахисник Володимир Караваєв, статус користувачів електротранспорту не врегульовано і їх прирівнюють до пішоходів.

“В Росії це вирішили три місяці тому, ухваливши відповідний закон.

Те, що пропонують у нас, майже дублює російський досвід, – пояснює експерт.

– В Росії до певного віку і до певної швидкості можна їхати тротуаром.

Після перевищення порогу — проїжджою частиною.

Але постійно підіймається дискусія, і я вважаю, що її потрібно продовжувати.

Від початку дорога у нас називається автомобільною.

Вона передбачена для руху автомобілів.

Не можна недооцінювати прогрес і з’являються нові види транспорту.

Електротранспорт під час карантину довів, що має право на існування.

Тому можна підтримувати будь-які ідеї.

Серед іншого, й щодо руху проїжджою частиною.

Але за однієї умови.

Людина, що збирається виходити на проїжджу частину з будь-яким транспортним засобом, має вивчити мінімальну програму з ПДР та скласти відповідний тест.

Нехай це не той обсяг, що для водіїв.

Але це питання безпеки”.Тут не має бути певної категорії прав.

Складання тесту може завершуватись видачею сертифікату.

Вирішити це можна не на рівні закону, а постановою уряду.

Також, додає експерт, необхідно запровадити страхові поліси для користувачів електротранспорту.“Це обов’язково.

Користування будь-яким видом транспорту може завдати шкоди власникам інших ТЗ.

У водія страховка є, якщо шкоду ним буде завдано власнику електросамокату, поліс це покриє.

Якщо ж навпаки? Хто буде компенсувати? Потрібно максимально врівноважити права всіх учасників дорожнього руху”, – резюмує Караваєв.

В Німеччині під легким електротранспортом розуміють такий, що має швидкість від 6 до 20 км/год.

Аби використовувати його на дорогах, у ТЗ має бути ідентифікаційний номер, страховка.

Діти до 14 років не можуть виїжджати на дороги.

Пріоритетний шлях — велосипедні доріжки, але за їх відсутності можна їздити тротуарами.

Про можливість виїзду на автошляхи водіїв на дорозі сповіщає спеціальний знак.

В Бельгії, характеризуючи легкий електротранспорт, також використовують швидкісні обмеження.

Це ТЗ зі швидкістю до 18 км/год.

Ними можна користуватися не тільки на велодоріжках, а й на тротуарах.

В Нідерландах виїжджати на дороги користувачі електротранспорту можуть, але в тому разі, якщо досягли 16 років та мають спеціальний страховий поліс.

Якщо вам цікава тема персонального електротранспорту, почитайте наш попередній матеріал на цю тему: Транспорт последней мили и нюансы ПДД: что нужно знать владельцам персонального электротранспорта (російською).Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.