Мінкультури танцює під дудку Москви? Нові подробиці про політику Ткаченка

4 червня 263 депутати Верховної Ради України проголосували за призначення нардепа від партії «Слуга народу» Олександра Ткаченко на посаду міністра культури та інформаційної політики.

Тільки-но Ткаченко отримав посаду, як політика міністерства щодо релігійної сфери різко змінилася.

Якщо раніше Мінкультури відстоювало інтереси українського суспільства і держави, то тепер ситуація інша, і новий глава відомства розшаркується перед Москвою і враховує її інтереси.

Насправді подібна поведінка нового міністра культури не є дивною – ще під час його роботи на телеканалі «1+1» (належить Ігорю Коломойському) його критикували за покази серіалів, знятих спільно з Росією.

Свої теплі почуття стосовно російської кіноіндустрії Ткаченко вже встиг продемонструвати на новій посаді.

8 червня в ефірі телеканалу «UA:Перший» він зазначив, що російські актори часто потрапляють в список санкцій необґрунтовано, а заборона на показ картини не може бути мотивована забороною на в'їзд до України одному або декільком акторам, які знімалися в ній.

Тоді ж новий міністр заявив, що приватні інвестиції в проекти зйомок телесеріалів за участю Росії варто розглядати з точки зору «економічної доцільності».

Проте найбільш пильну увагу Олександр Ткаченко звернув на релігію.

23 червня міністр культури зустрівся з представниками Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

Саме завдяки цій зустрічі стало зрозуміло, який курс щодо майбутнього розвитку релігійного життя з точки зору Мінкультури, обрав Ткаченко.

Як виявилося, новий керівник міністерства збирається «деполітизувати» релігійну сферу – тобто в якомусь сенсі виключити її з поля державного регулювання,– і перейти до діалогу – тобто змусити українську державу танцювати під дудку церковних ієрархів.

«Те, що приємно вразило – всі учасники наголошували на необхідності діалогу.

Всі ми акцентували на необхідності збереження і просування цієї злагоди», – заявив Ткаченко.

Все б нічого, але риторика міністра культури один-в-один повторює риторику Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП).

А позиція УПЦ МП, у свою чергу, формується в Москві – в інтересах РПЦ і Кремля.

І що ж ми бачимо – усі тези, що просуваються керуючим справами УПЦ МП митрополитом Антонієм (Паканичем), були підтримані міністром культури Олександром Ткаченком і головою держслужби етнополітики і свободи совісті Оленою Богдан!.

Зокрема, Ткаченко заявив про намір провести реєстрацію статутів УПЦ МП – тих самих, про невідповідність яких національному законодавству вже як 5 років говорять фахівці й керівники відповідних підрозділів міністерства.

Богдан же вирішила повністю самоусунутися від регулювання проблем релігійного життя країни, заявивши, що «держслужба не буде нав'язувати якесь своє бачення, оскільки серед своїх завдань бачить допомагати діалогу і сприяти мирному вирішенню міжконфесійних конфліктів».

Логічно, що такий підхід до розвитку державно-церковних стосунків і захисту інтересів країни, а також відверте потурання УПЦ МП викликали різку реакцію частини співробітників міністерства культури, включаючи очільників деяких департаментів.

У відомстві існує думка, що діяльність Ткаченко і Богдан спрямована на позбавлення українців духовної незалежності.

Вибраний новим керівництвом Мінкультури курс знецінює всі досягнення минулої влади в релігійній сфері: створення нашої, української, єдиної Православної Церкви України, зниження впливу Москви на вірників, тверду позицію держави з питань захисту свободи віросповідання – і в цілому дотримання країною євроатлантичного курсу, який українці захищали на Майдані.

На думку багатьох співробітників міністерства, при Петрові Порошенку політика в релігійній сфері була куди більш послідовною і виключала просування антиукраїнських поглядів.

На жаль, прийшов час політиків-популістів, які слухають натовп і намагаються догодити усім одночасно, без розбору.

У цих людей немає ані професіоналізму, ані чіткого бачення подальшого розвитку країни, ані вміння відрізняти брехню і фальш.

Намагаючись догодити усім відразу, вони лише посилюють кризу.

І через таких чиновників, як міністр культури Ткаченко і глава держслужби етнополітики і свободи совісті Богдан, наша Україна вже в найближчому майбутньому може виявити, що захищає інтереси не українців, а росіян.