Місцеві вибори в Україні оголосили, але не скрізь

Значну частину робочого часу поточного пленарного тижня – останнього тижня ІІІ сесії – Верховна Рада України витратила на спроби розрубати "гордіїв вузол" місцевих виборів.

Однак ні розрубати, ні повністю розв'язати його поки що не вдалося.

Занадто багато різних мотузочок виявилися вплетені в задуману конструкцію – і власне вибори, і їх фінансування, і елементи реформи децентралізації.

Втім, більшу частину клубка парламентарії на цей момент все ж розплутали.

"Віз попереду коня".

Якщо коротко, то завдання-максимум, яке стояло перед парламентом, була наступне: призначити і забезпечити фінансування місцевих виборів на осінь нинішнього року з урахуванням політичних і нових адміністративно-територіальних реалій.

Для цього Верховній Раді було необхідно:.

Фіналізувати зміни до Виборчого кодексу (давши тим самим відповідь на запитання, як проводити вибори).

Ухвалити постанову про ліквідацію старих районів і затвердити нове районування України.

Вирішити, чи проводити вибори до Луганської та Донецької облради (визначитися, де проводити вибори).

Схвалити постанову про вибори ("коли проводити").

Знайти гроші на їх проведення ("за що проводити вибори").

Однак з самого початку все пішло не так.

Питання, які, за логікою, парламентарії повинні були розглянути насамперед – про нове районування, і правила виборів – досі залишилися невирішеними.

У той же час парламент легко схвалив фінансування виборів і, нехай не без проблем, оголосив їх дату.

Вранці – гроші, ввечері – вибори.

Перший "дзвінок" пролунав у понеділок, коли перед самим розглядом представник президента в парламенті Руслан Стефанчук повідомив про прохання президента Володимира Зеленського зняти з порядку денного розгляд проєкту постанови "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році (25 жовтня 2020 року)".

Причини несподіваного кроку з'ясувалися пізніше.

Виявилося, проєкт, підготовлений групою депутатів, визнали досить "сирим" як з технічної точки зору, так і за змістом.

І він викликав серйозну критику депутатського корпусу.

"Фактично, якби ми прийняли цей варіант постанови, ми б призначили вибори тільки до обласних рад, Київради і вибори мера Києва.

Ну, і районних рад в містах – де вони є.

Але це одиниці.

Це 1% місцевих виборів, які є в Україні.

А далі ми зобов'язували Центральну виборчу комісію призначати усі вибори самостійно, без парламенту.

Це так звані "перші вибори" в громадах", – розповів заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв.

Так і не оголосивши вибори, Верховна Рада затвердила законопроєкт №3712 "Про внесення змін до держбюджету України на 2020 рік щодо фінансового забезпечення проведення виборів".

Документ передбачає, що з Фонду боротьби з СOVID-19 буде вилучено і перекинуто на проведення виборів 1 млрд 263 млн грн.

Розгляд проєкту став "зоряним часом" опозиції: у квітні місяці, коли вносилися "антикоронавірусні" зміни до бюджету, вона жорстко критикувала "вилучення" "виборних" грошей до Фонду.

Попереджаючи, що незабаром їх доведеться повертати.

Власне, так і сталося, про що опозиціонери не забули неодноразово нагадати колегам з монокоаліції.

Втім, за рішення і коаліція, і опозиція голосували в унісон.

Хоча насправді виглядало це дивно: депутати фінансували вибори, про які на той момент було нічого не відомо достеменно.

Ні коли вони пройдуть, ні де, ні за яким законом.

Виборам бути! Але не скрізь.

Але вже в середу парламентарії готові були дати відповіді якщо не на всі, то на більшість з цих запитань.

По-перше, профільний комітет серйозно доопрацював проєкт постанови про оголошення виборів.

Ключова зміна стосувалося першого пункту постанови: депутати наполягли, щоб вибори оголошувалися не тільки в облраді і Києві, але у всіх місцевих, сільських та селищних радах.

Також прямою нормою оголошувалися вибори місцевих голів.

"Буквально за ніч ми змогли все змінити.

Тепер вибори призначаються всюди, крім окупованих територій.

А в разі, якщо щось зміниться (наприклад, парламент затвердить нове районування.

– Авт.), ЦВК оголосить "перші вибори", як це передбачає закон.

Наприклад, якщо це "старі" громади, то у них це вже будуть не перші вибори, тому ці вибори повинен призначати парламент.

І ми їх призначили.

Якщо це нові, укрупнені, то їх призначить ЦВК", – розповів Сергій Соболєв.

Крім цієї ключової зміни, в проєкті були враховані і інші пропозиції.

Так, зокрема, в документі з'явилася норма, яка зобов'язує Кабмін спільно з ЦВК "розробити заходи та рекомендації, спрямовані на запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, викликаної коронавірусом SARS-CoV-2, при проведенні місцевих виборів 25 жовтня 2020 року з урахуванням виборчих процедур і вимог Виборчого кодексу України".

За підсумками розгляду оновленого проєкту парламентарії дружно підтримали рішення – за проведення виборів 25 жовтня проголосували 326 депутатів.

Зазначимо, що, за рішенням парламенту, місцеві вибори 25 жовтня не проводитимуться на окупованих територіях Донецької та Луганської областей і в окупованому Криму.

Документ вказує, що вибори там будуть призначені і проведені після відновлення Україною контролю над цими територіями, також восени не проводитимуться вибори до Донецької і Луганської облрад – через неможливість забезпечити "представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ і міст Донецької і Луганської областей".

Щодо районів є питання.

Втім, оголосивши вибори і знайшовши на них гроші, парламент зробив хіба що половину справи.

Відкритими залишилися питання районів і змін до Виборчого кодексу.

Перше з них депутати збиралися вирішити в середу.

Однак, навіть не приступаючи до обговорення, його зняли з порядку.

Що, втім, не завадило опозиції з парламентської трибуни дати зрозуміти, що затвердження питання простим не буде.

Як пояснив Сергій Соболєв, фракція "Батьківщина" має питання як щодо конкретних районів, певних урядових проєктів, так і щодо змін загалом.

"Сама ситуація щодо районів, на мій погляд, абсурдна.

Ми ж розуміємо, що до районів прив'язана вся інфраструктура.

Це соцзабези, суди (причому суди прив'язані так, що нам, щоб відв'язати, потрібно змінювати Конституцію).

Це вся інфраструктура, що забезпечує життєдіяльність району.

Укрупнення районів означає, що ми, по суті, починаємо ліквідувати доступ громадян до соціального захисту, медицини, освіти і так далі.

В окремих випадках немає навіть збігів медичних округів з об'єднаними районами.

І такі речі на місцях призводять до того, що люди починають задаватися питаннями: а що далі з нами буде?" – розповів народний депутат.

За словами політолога Володимира Фесенка, запитання до проєкту про нові райони виникли не тільки в опозиції.

Але і на депутатів-мажоритарників в монокоаліції здійснюється тиск з боку виборців.

"Дуже багато міфів навколо цієї реформи, дуже багато побоювань.

І стосовно соціального захисту, і стосовно медицини і так далі.

Оскільки процес реформування далеко не завершений, люди не розуміють, як це працюватиме.

Не розуміють, що статус районів сильно знизиться, а більшість функцій перейде до громад.

І вони чинять тиск на депутатів.

І, відверто кажучи, сьогодні я вже сумніваюся, що постанова про утворення нових районів навіть після доопрацювання набере голоси".

За словами політолога, пов'язавши територіально-адміністративну реформу з виборами, влада зробила помилку.

"Я розумію, що процедурно легше зараз все вирішити і вже організовувати вибори в нових 132 районах.

Але оскільки це дуже конфліктна тема, краще все-таки було б відкласти її.

З точки зору адміністративно-територіальної реформи, укрупнення районів неминуче.

Це продовження логіки реформи децентралізації.

Але робити це перед виборами, підлаштовуючись під терміни виборів, на мій погляд, занадто конфліктно.

Тому краще було провести восени вибори зі старими районами, а потім завершувати цю реформу.

Хоча в такому випадку довелося б проводити перевибори до райрад.

Або ухвалювати рішення про ліквідацію райрад взагалі", – зазначає Володимир Фесенко.

Втім, як розповів народний депутат, голова підкомітету з питань адміністративно-територіального устрою Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Віталій Безгін (фракція "Слуга народу"), монокоаліція має намір все ж вирішити питання з районами.

"Сьогодні ж (в середу.

– Авт.) проєкт буде доопрацьовано.

І піде до зали.

Якщо постанова буде затверджена, то вибори до райрад проходитимуть в нових 132 районах.

Ми дійсно багато працювали над проєктом.

Але треба розуміти, що в питаннях таких серйозних реформ завжди будуть ті чи інші політичні, економічні інтереси, тиск і так далі.

Опозиція нехай голосує, як хоче.

Ми не розраховуємо на голоси старих політичних сил, які хочуть зберегти хаос у місцевому самоврядуванні та 490 районів", – зазначив Віталій Безгін.

ЦВК попереджає.

Тим часом на "розбалансування" майбутніх виборів через невирішені питання з районами і зміною виборчого законодавства відреагувала ЦВК.

У повідомленні, розміщеному на сайті Центрвиборчкому, зазначається, що це "створює низку проблем організаційного характеру як для адміністраторів виборів, так і для потенційних суб'єктів виборчого процесу".

На думку ЦВК, розсинхронізоване прийняття рішення про зміни адміністративно-територіального устрою та внесення змін до Виборчого кодексу України "може викликати нові прогалини у правовому регулюванні, створити невиправдані складнощі і призвести до непрогнозованих результатів".

Так, у разі, якщо парламент не прийме рішення щодо районів, необхідно буде приймати зміну до виборчого законодавства.

А відсутність рішення щодо змін до Виборчого кодексу унеможливить проведення окремих процедур з підготовки до виборів.

Резюмуючи, ЦВК закликала парламентаріїв "приймати рішення послідовно і взаємоузгоджено".

Дійсно, очевидно, що складна конструкція, яку влада намагається спорудити одночасно в декількох площинах – це і вибори, і адміністративно-територіальна реформа, і реформа місцевого самоврядування – вимагає абсолютної синхронізації.

Відсутність будь-якої з "цеглинок", звичайно, не розвалить її.

Але і не зробить проєкт таким, яким він задуманий спочатку.

Для того, щоб уникнути цього, у парламенту час ще є.

Як передбачається, обидва необхідних проєкти депутати можуть розглянути вже сьогодні, 16 липня.