Європейські лідери погодили План семирічного бюджету ЄС

Після 4 днів та 4 ночей перемовин, 21 липня європейські лідери погодили План семирічного бюджету ЄС (Multiannual Financial Framework) (MFF) та спеціальний План порятунку "Наступне покоління ЄС" (NGEU).

Також країни ЄС домовилися про те, на чиї плечі ляже основна частина фінансового тягаря.

Обсяг грантів зменшили.

Єврокомісія початково пропонувала виділити країнам-членам 500 млн євро безповоротно, а 250 - у вигляді позик, але такий розподіл був до вподоби не усім.

Після складних перемовин був знайдений компроміс: обсяг грантів зменшили до 390 млрд євро, зі збільшенням розміру позик до 360 млрд.

Загальний обсяг плану порятунку "Наступне покоління ЄС" - 750 млрд - залишився незмінним.

Більшу частину цього фінансування забере на себе нова, "коронавірусна" бюджетна програма під назвою Фонд відновлення та стійкості (Recovery and Resilience Facility).

Його обсяг становить 672.5 млрд євро, з яких позики складають 360 млрд євро, а гранти - 312.5 млрд.

Решту суми, виключно у вигляді грантів, ЄС розподілить у рамках вже існуючих програм:.

Фонд швидкого реагування ЄС(ReactEU) – 47,5 млрд євро;.

дослідницька програма Horizon Europe - 5 млрд;.

інвестиційна програма InvestEU – 2,1 млрд;.

програми підтримки сільського господарства (Rural Development) – 7,5 млрд;.

перехідний фонд у рамках "зеленої трансформації" (Just Transition Fund - JTF) – 10 млрд;.

програма цивільного захисту та реагування на надзвичайні ситуації RescEU – 1,9 млрд;.

програма сусідства, розвитку та міжнародної співпраці (NDICI) – 3,5 мільярда євро.

70% грантів у рамках Фонду порятунку Європи має бути призначено у 2021-2022 роках, ще 30% - до кінця 2023 року.

Як правило, максимальний розмір позики для кожної країни-члена не має перевищувати 6,8% від ВНП.

Семирічний бюджет ЄС (Multiannual Financial Framework) залишився у розмірі 1,074 трлн.

Одне із ключових місць в рамках нового бюджету зайняли кліматичні питання.

Кліматичні питання вперше інтегровані в програми, які фінансуються у рамках MFF та NGEU.

Відповідно, 30% усіх витрат у рамках нового бюджету будуть спрямовані на програми досягнення кліматичних цілей ЄС до 2030 року, передбачених Паризькою угодою.

Звідки гроші.

З метою забезпечити ЄС коштами, необхідними для вирішення викликів, пов'язаних з пандемією COVID-19, Комісія буде уповноважена позичати кошти на фінансових ринках.

Отримані кошти будуть передані програмам Союзу відповідно до Плану порятунку "Наступне покоління ЄС".

Зважаючи на те, що NGEU є винятковою відповіддю на тимчасові, але екстремальні обставини, викликані пандемією та економічною кризою, повноваження, надані Комісії для запозичення, чітко обмежені за обсягом (750 млрд євро), тривалістю (лише до кінця 2026 року) та цільовим призначенням (тільки для подолання наслідків пандемії Covid-19).

Як буде розподілятися допомога.

Критерії виділення коштів у 2021- 2022 роках залишаються такими, які запропонувала Єврокомісія - основними показниками у формулі виступають ВНП на душу населення та рівень безробіття між 2015 та 2019 роками.

При виділенні коштів у 2023 році критерії дещо зміняться: показник рівня безробіття буде рівнопропорційно замінений на розмір загального спаду ВНП протягом 2020 року та сукупною втратою реального ВНП протягом 2020-2021 років.

Розмір фінансової допомоги становить 209 мільярдів євро, з яких 82 мільярди буде виділено у вигляді грантів, а 127 мільярдів - у кредитах.

Порівняно з попередньою пропозицією, розмір грантів зменшений на 3,8 млрд євро, однак сума позик збільшилася на 38,8 млрд євро).

Попереднє фінансування за програмами Фонду відновлення та стійкості має бути здійснене вже у 2021 році та становити 10% від загального обсягу програми.

Для отримання цих коштів кожна країна-член ЄС має подати заявку з планом відновлення національної економіки.

Важливо, щоб національні програми були спрямовані на збільшення кількості робочих місць, посилення економічної та соціальної стійкості держави-члена.

Комісія протягом двох місяців планує розглянути заявку на відповідність розробленим нею критеріям.

Хто задоволений компромісом.

Досягнутий компроміс став особистою перемогою канцлерки Німеччини Ангели Меркель та президента Франції Еммануеля Макрона, які власне й виступили з ініціативою 500-млрд плану відновлення Європи.

Задоволена досягнутими домовленостями й Італія, яка найбільше постраждала від пандемії, а відповідно - має можливість розраховувати на найбільшу допомогу.

Натомість "ощадлива четвірка" - Австрія, Данія, Нідерланди та Швеція - які від початку критикували план, добилися не лише зменшення розміру грантів, а й значного зменшення свого внеску.

Зменшення розміру внеску Австрії до бюджету ЄС становить 565 мільйонів євро на рік, Нідерландів - 1,9 мільярда євро.

Знижка Німеччини залишається незмінною на рівні 3,7 мільярда євро.

Скептичну оцінку щодо досягнутих домовленостей озвучив лише прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

Водночас, Нідерланди отримали й деякі непрямі вигоди для себе, адже відповідно до прийнятих рішень, Нідерланди отримують більшу частину доходів від митних платежів, що надходять через найбільший морський порт Європи - Роттердам.

Які були прогнози.

Раніше Європейська комісія прогнозувала, що економіка ЄС скоротиться на 8,3% протягом цього року у зв’язку з пандемією.

21 липня 2020 року лідери ЄС досягли домовленості щодо фонду відновлення економіки після пандемії обсягом 750 мільярдів євро і наступний довгостроковий бюджет ЄС обсягом понад 1 трильйон євро.

Фонд відновлення ЄС, який складатиметься з 390 мільярдів євро у вигляді грантів і 360 мільярдів євро у вигляді кредитів, буде приєднаний до нового семирічного бюджету в розмірі 1,074 трильйона євро.

Таким чином загальний фінансовий пакет допомоги сягне 1,82 трильйона євро.