Друга пенсія, скасування пільг і нові штрафи: що змінить соціальна реформа

У команді влади готуються провести цілу низку реформ, що стосуються соціальної сфери.

Багато положень цих реформ було презентовано ще під час передвиборчої кампанії і після формування парламенту.

Нещодавно голова парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова повідомила подробиці і розповіла, на якій стадії перебуває підготовка цих реформ.

Соціальна реформа включає в себе шість напрямків, або шість реформ.

Спробуємо уявити загальну картину змін, які готуються в соціальній сфері.

Нові принципи соцзабезпечення.

Перш за все, за словами Галини Третьякової, планується змінити принципи соцзабезпечення і надання державної допомоги.

Нова система базуватиметься на трьох основних принципах.

По-перше, громадян хочуть привчити до соціальної відповідальності.

У тому числі до відповідальності за можливі ризики.

"Наприклад, ми маємо погану систему охорони здоров'я, хочемо доповнити її якісними медичними послугами.

Тому ми повинні щось відкладати на чорний день, коли хтось захворіє.

Це наша соціальна відповідальність", – наводить приклад Галина Третьякова.

Другий принцип, покладений в основу всіх реформ, назвали "Контроль + відкритість + простота".

Спочатку його формулювали як "Ні біофітам", або "Ні паразитам".

Саме на такому принципі має базуватися надання соціальних пільг.

І перші кроки в цьому напрямку вже зроблені.

"Ще у вересні ми ухвалили закон "Про верифікації та моніторингу державних виплат".

І на 1 січня це принесло вже понад 1 млрд грн економії", – розповідає Галина Третьякова.

На сьогодні верифікації (перевірці) підлягають сім реєстрів: Пенсійного фонду і фонду соціального страхування, фонду по безробіттю, актів цивільного стану, народжених і померлих, загублених паспортів, а також реєстр стипендій.

Надалі цей перелік планується розширювати.

"Наприклад, поки не перевіряється реєстр учасників бойових дій.

І сьогодні в Міністерстві у справах ветеранів зареєстровано одна кількість УБС, а в реєстрі одержувачів житлово-комунальних послуг – інша, значно більша", – розповідає Галина Третьякова.

Також планується верифікувати "чорнобильців".

Відповідний законопроєкт повинен бути поданий до Верховної Ради.

Ще одним кроком на шляху реалізації принципу "контроль + відкритість + простота" повинна стати криміналізація злочинів, пов'язаних з нечесним використанням бюджетних коштів звичайними українцями.

Тобто, за отримання пільг і субсидій на підставі фальшивих документів може бути запроваджена кримінальна відповідальність.

"Незаконне користування публічними фінансами має бути криміналізоване.

Тому що це викрадання грошей у тих, хто в них дійсно потребує", – пояснює логіку Галина Третьякова.

Третій базовий принцип – "Замість пільг – компенсація".

Цей принцип, зокрема, передбачає надання пільг не за статусом, а за потребами.

Перехід до такого принципу декларувався ще кілька років тому, проте досі його відкладали на догоду громадській думці.

Зокрема, Мінсоцполітики пропонувало надавати допомогу по народженню дитини тільки малозабезпеченим сім'ям.

В рамках реформування системи соцзахисту відповідно до цього принципу планується повністю монетизувати всі компенсації.

Тобто людині не видаватимуть документ про право на якусь безкоштовну послугу (наприклад, на проїзд) або стягувати часткову плату (наприклад, за житлокомпослуги), а видаватимуть певні суми грошей, в які оцінені його можливі витрати, дозволивши, тим самим, кожному витрачати ці гроші на те, в чому на даний момент більша потреба.

Друга пенсія.

Про цю реформу зараз йдеться найбільше.

Єдиного соціального внеску, який акумулюється в Пенсійному фонді, вистачає трохи більше, ніж на половину виплат.

Щоб і надалі фінансувати пенсії, потрібно або підвищувати пенсійний вік, або збільшувати пенсійні збори.

Влада вирішила йти іншим шляхом, але направляти додатково зібрані кошти не в "загальний казан", а на індивідуальні пенсійні рахунки платників податків.

Законопроєкт №2683 вже підготовлений до розгляду в парламенті, але ще не розглядався.

Крім обов'язкового накопичення планується зробити значно популярнішим і добровільне пенсійне накопичення – третій рівень пенсійної системи.

Його запровадили в Україні давно, але він так і не став масовим явищем.

Передбачається, що посилення контролю в сфері небанківських фінансових послуг і низка законодавчих змін підвищать рівень довіри до недержавних пенсійних фондів, і кількість їх учасників зростатиме.

Крім цього, планується розширювати практику виплат професійних пенсій.

Сьогодні такі пенсії, які виплачуються не з коштів Пенсійного фонду, а через професійні та корпоративні фонди, доступні для дуже обмеженого числа професій з особливо шкідливими та важкими умовами праці.

До того ж, існує величезна заборгованість по виплатах таких пенсій – понад 20 млрд грн.

Список претендентів на такі пенсії планується розширити, підвищивши гарантії таких пенсій до рівня банківських вкладів.

Законопроєкт "Про внесення змін до деяких законів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи" в травні був оприлюднений на сайті Мінсоцполітики для громадського обговорення.

Реформа соціального страхування.

Втілення принципу соціальної відповідальності має знайти відображення в перебудові системи соціального страхування.

Передбачається змінити систему страхування фактично за західним зразком, стимулюючи людей страхувати себе і свою сім'ю від різного роду ризиків: від інфляції (банківські вклади), від смерті або хвороби (медичне страхування), на придбання житла (іпотечне кредитування), на випадок безробіття, на народження і навчання дітей тощо.

В першу чергу планується змінити структуру системи соціального страхування.

Зокрема, створити Національне страхове агентство, куди увійдуть Фонд соціального страхування (там акумулюються страхові внески на випадок тимчасової непрацездатності та від нещасних випадків на виробництві), Фонд по безробіттю, приватні страхові компанії і, можливо, Пенсійний фонд України.

Остаточний варіант трансформації системи соцстраху ще не представлений, але раніше говорилося, що цю реформу передбачається провести впродовж 2020-2021 років.

Чесна компенсація за шкоду життю і здоров'ю.

Сьогодні в разі травм або внаслідок злочину компенсацію потерпілому виплачує держава.

У тому числі планується "матеріалізувати" моральну шкоду.

Сьогодні в Україні дуже складно домогтися компенсації за щось, не підтверджене чеками – моральну шкоду, недоотриманий прибуток, втрачені можливості.

Тим часом в цивілізованих країнах відшкодування такого збитку практикується поряд з іншими.

Незабаром подібну практику планується запровадити і в Україні.

І називатися це буде "компенсація за біль і жаль"(Англ.

– for pain and suffering, укр.

– за бль і жаль).

"Винна особа повинна платити людині повну компенсацію за шкоду життю і здоров'ю.

Чесна компенсація повинна складатися з трьох частин.

Компенсація за лікування, в тому числі державні витрати в комунальних лікувальних закладах, за протезування, якщо це необхідно, аж до біонічних протезів.

Компенсація за переобладнання життя, якщо людина отримала інвалідність.

Сюди входить створення розумних умов і розумних робочих місць для його життя.

І компенсація за всі недоотримані доходи, в т.

втрачений кар'єрний рост.

Сьогодні таких законів у нас немає.

В нашій юриспруденції це може трактуватися як моральна шкода, яка не має матеріального вираження.

А в Європі це називається компенсацією за біль та жаль, і це матеріальна компенсація.

Ми маємо намір створити таку систему компенсації, яка була б достатньою.

Причому гроші повинні відразу йти туди, де завдано збитків.

В першу чергу – від тієї людини, яка цю шкоду заподіяла.

І тільки після цього – якщо таких грошей у цієї особи не вистачає – має включатися держава", – пояснює Галина Третьякова.

Тиждень тому, 17 липня, у Верховній Раді зареєстровано законопроекти, що стосуються запровадження такої компенсації.

№3892 – "Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних злочинів", №3893 – про внесення відповідних змін до Кодексу про адміністративні правопорушення та до Кримінального кодексу і №3894 – про зміни до Бюджетного кодексу.

законопроектами вводиться "збір на відшкодування шкоди, заподіяної насильницькими кримінальними правопорушеннями".

Він стягуватиметься з людини в разі, якщо суд винесе стосовно неї обвинувальний вердикт.

Розмір цього збору теж буде визначати суд.

Гроші надходитимуть до державного фонд відшкодування шкоди, який повинен бути створений в складі спеціального фонду держбюджету.

Галина Третьякова вважає, що великий розмір компенсацій змусить державу інвестувати в безпеку.

"Як тільки компенсація за шкоду здоров'ю стає досить великою, для будь-якої особи, для бізнесу стає вигідніше інвестувати в безпеку.

Вигідніше зробити хороші дороги, ніж на цих дорогах когось збити і потім утримувати все життя", – наводить вона приклад.

Реформа зайнятості.

Як уже не разово повідомлялося, в Україні мають намір провести серйозну ревізію "трудового кодексу", скасувавши застарілі норми і лібералізувавши його.

Щоправда, замість підготовки одного системного документа (підготовка якого вимагає серйозних ресурсів, яких на даний час немає) планується вносити зміни до трудового законодавства поступово, у вигляді окремих законопроєктів.

Так, ще в 2019 році до парламенту надійшов законопроєкт №2584, який передбачає розширення підстав для звільнення працівника.

Зокрема, що звільнити можна буде просто "за втрату довіри".

Втім, законопроєкт ще не розглядався в парламенті.

А ось проєкт, що пом'якшує штрафи для роботодавців за порушення деяких норм трудового законодавства, вже знайшов силу закону – "Про внесення змін до Кодексу законів про працю (щодо усунення норм, які порушують права і законні інтереси роботодавців)".

Однак більшість запланованих змін поки тільки "визрівають".

Змінити планується не тільки закони про працю, а й саме ставлення українців до роботи і заробляння грошей.

В рамках цієї реформи, зокрема, влада має намір перейти від "довічних" пільг і компенсацій до тимчасових.

"Конвенція МОП (Міжнародна організація праці – Ред.) говорить про те, що соціальна політика – це захист людини в складних життєвих обставинах.

Будь-який з нас може потрапити в складну життєву ситуацію.

Але ці обставини, крім пенсії, – тимчасові.

Ну не існує в світі довічних транспортних пільг для учасників бойових дій, не існує довічних комунальних пільг для якихось категорій", – пояснює Галина Третьякова.

Однак існуючі пільги обіцяють не скасовувати, принаймні, найближчим часом.

Змінювати ставлення українців до зайнятості передбачається за рахунок системи стимулів.

"Ми повинні створити стимули, щоб зробити життя людей, які нас годують і захищають, гідним.

Щоб їх кількість зросла, а число утриманців зменшилося.

Не тому, що ми хочемо їх якось дискримінувати, а тому, що повинні створюватися умови, які надають можливість кожному стати годувальником і захисником.

Це повинно вважатися почесним в суспільстві.

На це повинна з'явитися мода.

Модно має бути не сідати на використання публічних фінансів, які платять інші українські платники податків.

Модно, почесно має стати бути захисником, учасником бойових дій", – говорить народний депутат.

Проблема добровольців, учасників АТО / ООС.

Говорячи про реформу, що стосується захисників України, насамперед мають на увазі соціальний пакет.

Метою реформи називають створення системи соціального захисту за стандартами НАТО для цієї категорії людей.

Однак, як зазначалося раніше, ця реформа також не передбачатиме пільг за статусом.

А насамперед – за потребами.

Що пов'язано в тому числі з обмеженими можливостями бюджету.

Сьогодні, наприклад, законодавство передбачає отримання житла поза чергою учасниками АТО / ООС.

Однак, оскільки грошей на купівлю квартир для всіх у держави немає, поліпшити житлові умови не можуть навіть ті, хто реально цього потребує.

Також повідомлялося, що врегулювати проблему планується декількома пакетами законопроєктів.

На цей час питання соціальних гарантій для добровольців, військовослужбовців та членів їх сімей вирішувалися точково.

Значно комплексні законопроекти на початку 2020 року подавалися до парламенту Кабміном Олексія Гончарука, однак після зміни уряду вони були відкликані.

Схожих законопроектів від нового Кабміну поки у парламенті не зареєстровано.

Оподаткування домогосподарств.

Замість оподаткування окремих працівників в Україні хочуть запровадити оподаткування домогосподарств.

Сьогодні податком обкладаються доходи кожного працюючого члена сім'ї, а потім частина сплачених грошей повертається в його сім'ю у вигляді державних пільг, субсидій та виплат.

В ході реформи пропонується усунути "зайві" перетоки грошей.

Доходи в розмірі прожиткового мінімуму на кожного члена сім'ї хочуть не оподатковувати, точніше, повертати за підсумками року.

Однак при цьому будуть скорочені державні витрати на пільги, субсидії та компенсації для тих членів сім'ї, які їх зараз отримують.

Як видно, ця реформа тісно пов'язана з проблемою прожиткового мінімуму.

І законопроєкт, що стосується розміру прожиткового мінімуму, був поданий в Раду 20 травня (№3515).

У цьому документі, по-перше, пропонується змінити значення терміна "прожитковий мінімум": так буде називатися "прийнятний рівень витрат, який дозволяє підтримувати достатній рівень життя людини, властивий суспільству".

Більшість соціальних виплат і зарплати планується "відв'язати" від поняття "прожитковий мінімум", встановивши для них окремі "одиниці виміру", такі як "розрахункова одиниця", "штрафна ставка", "мінімальний оклад" тощо.

У свою чергу, прожитковий мінімум вже в 2021 році повинен становити не менше 40% середньомісячної заробітної плати в країні.

Надалі ж він буде щороку підвищуватися на 1%, поки до 2031 року не досягне 50% середньої зарплати.

Передбачається, що регулювати питання оподаткування домогосподарств повинні сім різних законопроєктів.

Як повідомляється на сайті ГО "Інститут цивільних свобод", яка допомагала готувати концепції соціальних реформ, модель оподаткування домогосподарств буде включати наступні елементи:.

введення обов'язкового подання "нульової" декларації;.

зміна механізму визначення неоподатковуваного мінімуму доходів фізичної особи, який становитиме не 17 грн, як зараз, а 50-60% середньої зарплати;.

надання права сім'ї (особам, які ведуть спільне господарство) самій визначати склад домогосподарства.

Наприклад, молода сім'я, яка проживає з батьками, зможе вважатися окремим домогосподарством.

Що стосується механізму податкових розрахунків, то передбачалося, що спочатку домогосподарство все ж таки буде платити повну суму податків, а потім, після подачі декларації, частина сплачених податків (з розміру прожиткового мінімуму на кожного члена сім'ї) буде повертатися.

Також в рамках реформи оподаткування домогосподарств пропонується скасувати обов'язкову реєстрацію підприємців.

А самозайнятих осіб, які надають побутові послуги (перукарі, ремонтні майстерні тощо), звільнити від сплати податку на доходи фізосіб взагалі.

Замість цього для кожного виду такої діяльності продавати патенти.

Ціна патенту визначатиметься "виходячи з економічних розрахунків і потреб громади".

Втім, ці пропозиції також поки не підкріплені відповідними законопроєктами.