США зупиняють російський газопровід в обхід України: нові санкції проти "Північного потоку-2"

Сполучені Штати Америки не припиняють спроб зупинити будівництво Росією газопроводу "Північний потік-2".

Впродовж минулого тижня Вашингтон дав старт одразу двом документам, що підсилює санкції стосовно компаній і осіб, пов'язаних з проєктом.

Чи допоможе посилення санкцій тиску зупинити "Північний потік -2".

Закон про протидію супротивникам США.

Робота над помилками.

"Перший дзвіночок" для Москви і західних партнерів Кремля, що просувають проєкт, пролунав в середині липня, коли Держдеп США оголосив про перегляд власної інструкції з виконання закону "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій".

Документ, в якому конкретно і детально розписані кроки США щодо нейтралізації загроз нацбезпеці з боку Росії, Ірану і Північної Кореї, досі вважається одним з найбільш ефективних інструментів санкційного тиску, розроблених Вашингтоном за останній час.

Однією з особливостей закону є те, що він забороняє президенту США одноосібно приймати рішення про скасування санкцій (що свого часу викликало невдоволення Трампа).

Незважаючи на значну жорсткість і безкомпромісність, документ має свої недоліки.

Так, зокрема, закон "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій" з самого початку не конкретизував питання протидії США "енергетичній експансії" Росії в Європі, зокрема спроб Москви монополізувати європейський ринок газу.

З іншого боку, документ залишав американській владі широкі можливості для маневру з цього питання.

І, треба визнати, адміністрація Дональда Трампа скористалася цими можливостями не кращим чином.

У початкових інструкціях Держдепу, затверджених у 2017 році, проєкти, які почали реалізовуватися до затвердження закону, були фактично виведені з-під його дії.

За твердженням американських ЗМІ, це застереження було "продавлене" тодішнім головою Держдепу Рексом Тіллерсоном.

Через три роки після набуття чинності закону "Про протидію противникам Америки" помилка була виправлена.

Держдеп змінив інструкцію таким чином, що під дію закону підпадатиме не тільки споруджуваний "Північний потік -2", а й частково – вже введений в експлуатацію "Турецький потік", що оминає Україну з півдня.

Документ акцентує, що під санкції можуть підпадати інвестиції, зроблені фізичними і юридичними особами після 15 липня 2020 року в розмірі від мільйона доларів і більше.

У той же час інвестиції, необхідні для виходу компаній і фізосіб з проєкту, що не будуть розцінюватися як привід для запровадження санкцій.

"Це означає, припиняйте роботу негайно або ризикуєте отримати неприємні наслідки", – прокоментував нововведення держсекретерь Майк Помпео.

Рішення Держдепу викликало серйозне занепокоєння не тільки Берліна, зацікавленого в добудові газопроводу, але і Євросоюзу в цілому.

"ЄС вважає, що екстериторіальне застосування санкцій суперечить міжнародному законодавству.

Європейська політика повинна визначатися тут в Європі, а не третьою країною", – зазначив верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.

Втім, в самих США вважають, що нові інструкції не означають, що Білий дім негайно візьметься до реалізації своїх погроз.

Швидше, це чергове попередження для європейських і російських компаній.

І чергові "відкриті можливості" для США запровадити санкції в разі потреби.

Військовий бюджет США вдарить по "Північному потоку".

Набагато серйознішою загрозою для газових проєктів Володимира Путіна став проєкт оборонного бюджету США на наступний рік, затверджений Палатою представників 21 липня.

На відміну від інструкцій Держдепу, оборонний бюджет – документ прямої дії.

А тому його виконання буде обов'язковим.

Відзначимо, що саме санкції, виписані в оборонному бюджеті-2020, стали причиною виходу з проєкту в грудні минулого року швейцарської трубоукладальної компанії Allseas.

Швейцарці згорнули роботи, по суті, заморозивши будівництво "Північного потоку -2", яке не відновилося досі.

І хоча Росія обіцяє завершити будівництво силами судна "Академік Черський", яке належить "Газпрому", поки що проєкт фактично стоїть на місці.

В оборонному бюджеті на майбутній рік, затвердженому Палатою представників в минулий вівторок, США розширюють санкції.

Передбачається, що під них підпадуть компанії, які сприяли продажу, оренді або наданню трубоукладальних судів для будівництва газопроводів, які надавали послуги страхування і перестрахування таких судів, а також послуги або приміщення для технічної модернізації судів, пов'язаних з будівництвом газопроводу.

Особливо ефективним в даному контексті фахівці називають санкції проти страховиків: без страховки судно не матиме можливості зайти ні в один порт світу.

Втім, навіть затверджені нижньою палатою санкції тьмяніють у порівнянні з пропозиціями, що зріють в Сенаті США.

Сенатори в своєму проєкті оборонного бюджету (в США цей документ розробляється окремо Палатою представників і окремо Сенатом, потім "зводиться" воєдино і узгоджується) пропонують дійсно жорсткі і дуже ефективні заходи.

Передбачають, що під санкції можуть потрапити також структури, які погодяться тестувати і сертифікувати газопровід.

Оскільки без тестування і сертифікації газопровід не зможе бути зданий в експлуатацію, це означає, що або його запуск буде відкладено щонайменше на рік, або європейським структурам доведеться піти на пряму конфронтацію з США, порушивши санкційне законодавство.

В цілому нові санкції США можуть завдати серйозної шкоди проєкту.

Як раніше підрахували в операторі проєкту – компанії Nord Stream 2 AG – санкції заблокують близько 700 млн євро інвестицій на завершення будівництва газопроводу і торкнуться близько 120 компаній в 12 країнах Європи.

До того ж, як відзначають в компанії, будуть поставлені під удар інвестиції в розмірі 8 мільярдів євро, вже вкладені в газопровід.

Ще 3 мільярди втратить Німеччина, вклавши в розвиток інфраструктури під проєкт.

"Питання в тому, яким буде остаточний варіант проєкту.

Чи торкнуться санкції державних інститутів Німеччини та інших європейських країн.

Якщо так, то тоді можуть бути дуже серйозні наслідки, включаючи пряму конфронтацію між Європою і Штатами.

В крайньому випадку Німеччина та інші країни можуть проігнорувати санкції США.

А це дуже поганий прецедент.

Але це дуже серйозне питання, тому заздалегідь говорити про такий варіант я б не хотів.

Ще невідомо, чи буде відкрита можливість для таких санкцій і чи скористається Вашингтон такою можливістю", – зазначив експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу аналітичного центру "Український інститут майбутнього" Ілля Куса.

Санкції не допоможуть.

Українські експерти скептично ставляться до ефективності заходів, що вживаються Вашингтоном.

Загальна думка – США постійно знаходяться на півкроку позаду Москви і Берліна.

Свідомо чи випадково запізнюючись з ухваленням дійсно ефективних заходів.

В результаті у Вашингтона виходить тимчасово зупинити проєкт.

Але щодо його повної зупинки є великі сумніви.

"Зрозуміло, що США намагаються зупинити цей проєкт не тому, що вони захищають інтереси України.

Вашингтон таким чином захищає свої національні інтереси, ставлячи перепони на шляху монополізації європейського газового ринку Росією і просуваючи свої проєкти з постачання скрапленого газу в Європу.

При цьому в даному випадку інтереси США і інтереси України співпадають", – зазначив політичний експерт Максим Джигун.

Він зазначає, що поки санкції працюють.

"Мало яка серйозна європейська компанія захоче вступати в конфронтацію із США, працювати в проєкті, ризикуючи потрапити під санкції.

Сказати, що Вашингтону вдасться повністю зупинити це будівництво, не можна.

Але те, що воно буде максимально ускладнено, максимально дорожчими для оператора – це факт", – говорить Максим Джигун.

Такої ж думки дотримується і Ілля Куса.

"Останні санкції дійсно призупинили будівництво – росіяни довго шукали заміну швейцарському трубоукладачу, зараз вирішують технічні проблеми, викликані тим, що вони виявилися не готові будувати трубопровід самотужки.

Але це саме технічні проблеми.

Я впевнений, що ніхто кидати будівництво не буде, рано чи пізно газопровід буде добудований.

Після того, як в будівництво вкладено мільярди євро – причому не тільки Росією, але і німецькими, австрійськими компаніями, – відмова від нього обійдеться занадто дорого, – каже Ілля Куса.

При цьому експерти відзначають, що навіть в разі зміни вищого керівництва США (вибори президента Сполучених Штатів відбудуться в листопаді нинішнього року) Вашингтон навряд чи змінить свою політику з цього питання.

"Є консенсус політичних еліт США.

Підтвердженням тому є хоча б той факт, що санкції розглядаються і Палатою представників, контрольованою демократами.

І Сенатом, в якому більшість у республіканців, – говорить Максим Джигун.

– Тому немає сумнівів, що і в разі перемоги на виборах Байдена США продовжать санкційний тиск.

Можливо, він буде виражений в більш м'якій формі, але він буде", – зазначає експерт.

Можливості для України.

Незважаючи на те, що, як стверджують експерти, газопровід все ж буде добудований, нинішні санкції допомагають Україні.

Як мінімум вони дають Україні час, щоб підготуватися до нових реалій, вважає економічний експерт Олексій Кущ.

А як цим періодом Київ скористається – вже інше питання.

"Очевидно, що після запуску "Північного потоку-2" транзитний потенціал України зазнає істотних змін.

Я вже неодноразово говорив, що довгострокова газова стратегія Росії полягає в тому, що для транспортування трубного газу Москва має намір користатися газопроводами, які вона контролює.

Це виключає Україну зі списку транзитерів російського палива.

І до цього потрібно бути готовим", – говорить експерт.

За його словами, вікно можливостей для того, щоб якимось чином змінити ситуацію і залишитися важливим транзитером газу в Європу, ще не закрита повністю.

Уповільнення добудови "Північного потоку-2" дає нам додатковий час.

Експерт бачить щонайменше два проєкти, які дозволили б нашій країні зберегти транзитний потенціал.

"Перший – це запуск так званого східно-європейського хабу з прив'язкою до наших газосховищ.

Для цього треба повністю змінити систему анбандлінга "Нафтогазу", перенести вузли комерційного обліку з західного кордону на східний, віддати цей хаб в управління найбільшим західно-європейським операторам, зацікавити їх, надавши їм податкові пільги.

В такому випадку ми могли б повністю "знекровити" обхідні російські газопроводи, причому повністю з використанням ринкових механізмів", – зазначає Олексій Кущ.

За його словами, вікно можливостей для реалізації такого проєкту закриється приблизно через півроку після запуску на проєктну потужність "Північного потоку-2".

Ще один проєкт може бути пов'язаний з поставками катарського зрідженого газув Україні.

Для цього наша країна мусить за допомогою США "умовити" Туреччину пропускати через Босфор танкери зі зрідженим газом, зацікавити інвесторів у будівництві хаба під Одесою постачання газу.

"Наприклад, можна було б створити міжнародний консорціум по будівництву хаба.

Катарцям можна продати Одеський припортовий завод як найбільший споживач газу, зацікавивши їх в проєкті і в поставках газу в Україну", – зазначає Олексій Кущ.

За словами експерта, якщо б один або обидва проєкти Україна реалізувала, "все було б дуже навіть непогано для нашої країни".

У свою чергу Ілля Куса скептично ставиться до перспектив України позначити і реалізувати довгострокові інтереси в даній сфері.

"Починаючи з 2016 року, в тому числі за допомогою санкцій проти Росії, наші західні партнери дали нам багато часу, щоб якось вирішити газові проблеми в нових умовах.

налагодити і збільшити видобуток власного газу.

Почати якісь проекти.

Нарешті, просто артикулювати свої цілі.

Але, відверто кажучи, я особисто не розумію, в чому полягають цілі України.

Щоб "було так, як раніше"? Але так вже не буде, це очевидно.

Поки у нас є газовий контракт, нам гарантований певний обсяг транзиту.

І нам зараз потрібно використовувати час, щоб бути готовим до ситуації, коли газовий контракт закінчиться", – зазначає Ілля Куса.