Район вулиці Шевченка, Маяковського і Зелена 1960 року в об’єктиві Юліана Дороша

Трошки незвичний сьогодні маршрут подорожі Львовом 1960 року.

Юліан Дорош, в товаристві Івана Крип’якевича і сина Андрія, продовжив знимкувати район вулиці Шевченка, але зробив усього кілька кадрів і раптом кудись заспішив.

Львів, район вулиці Шевченка, квітень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Дотримуючись традиції, я продовжую публікувати світлини у хронологічному порядку, тобто в тій послідовності, в якій вони були на плівці.

Львів, район вулиці Шевченка, квітень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Це перехрестя впізнати досить легко.

Ми знаходимось на вулиці Квітки-Основ’яненка і прямуємо до вулиці Дмитра Бортнянського.

Львів, район вулиці Шевченка, квітень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Перед нами постають два з’єднані будинки під номерами 4 та 6.

Їх елегантний екстер’єр важко сплутати навіть у Львові .

Львів, район вулиці Шевченка, квітень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

А цей будинок на вулиці Дмитра Бортнянського під номером 3 зберігся до нашого часу, хоча й з добудовами.

Львів, район вулиці Шевченка, квітень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Перехрестя вулиць Дмитра Бортнянського та Шевченка теж легковпізнаване.

Обидва будинки збереглися майже без змін.

Тільки Храм Святого Апостола Андрія первозванного доповнився куполами.

Львів, район вулиці Шевченка, квітень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Після цього кадру все товариство припинило фотомадрівку околицями вулиці Шевченка і попрямували в протилежну частину міста – район вулиць Зеленої-Маяковського (сучасна Костя Левицького).

Львів, вулиця Зелена, квітень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Це місце на вулиці Зеленій я ідентифікувати не зміг.

Буду вдячний, якщо зможете мені допомогти.

Львів, вулиця Маяковського, квітень 1960 року.

Світлина Юліана Дороша.

Закінчується плівка колишньою вулицею Маяковського (тепер вулиця Костя Левицького).

Світливець знаходився приблизно біля будинку під номером 73.

Мабуть вже повертався до свого мешкання під номером 76.

Трохи дивно, але ця плівка завершується кадром №23.

Близько 13 кадрів відсутні.

Хочеться вірити, що вони десь є і ще колись знайдуться.

А наступного тижня ми знову повернемось на Личаків.

Ще одинадцять унікальних світлин не попсового Личакова не залишать байдужим нікого.

Роман МЕТЕЛЬСЬКИЙ.