Нові правила нарахування соцдопомоги: кому стане складніше отримати, а кому взагалі не заплатять

В Україні відбулися істотні зміни в правилах нарахування і виплати державної соціальної допомоги.

22 липня було прийнято постанову Кабінету міністрів №632, якою затверджено новий порядок розрахунку середньомісячного сукупного доходу сім'ї, а також внесено зміни в інші нормативні акти, що стосуються державної соцдопомоги.

Доходи "єдиноподатників" тепер нікого не цікавлять.

Попередній порядок розрахунку доходу сім'ї для отримання соціальної допомоги і субсидій був затверджений ще в 2001 році, після чого в нього тільки кілька разів вносилися зміни (востаннє – в 2016 році).

У новому Порядку насамперед змінився перелік доходів, які включаються і не включаються до розрахунку.

Основні види доходів, на підставі яких буде розраховуватися дохід сім'ї для отримання соцдопомоги, залишилися колишніми: це зарплата (тільки якщо раніше йшлося про нараховану зарплату, то тепер – про ту суму, яка залишилася після сплати податку на доходи фізосіб), грошове забезпечення військовослужбовців , пенсії, стипендії, допомога по безробіттю і соцвиплати місцевих органів влади.

Крім цього, в новий Порядок додані такі пункти, як довічне грошове утримання суддів у відставці та грошові перекази з-за кордону.

Також з'явився пункт "інші доходи, відомості про яких отримані від Державної податкової служби та Пенсійного фонду України, а також доходи, які задекларовані особою".

У той же час з цього переліку виключено доходи від підприємництва і доходи самозайнятих осіб.

Тепер для фізосіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, незалежно від суми отриманих ними фактичних заробітків при вирішенні питання про соцдопомогу буде враховуватися такий розмір доходів:.

для платників податків першої групи – один розмір мінімальної зарплати;.

для платників податків другої групи – дві мінімальні зарплати;.

для єдиноподатників третьої групи – три "мінімалки".

У новий Порядок внесені уточнення, які будуть діяти під час карантину, пов'язаного з COVID-19.

Так, для тих, хто отримує допомогу по безробіттю, як дохід буде нараховано розмір цієї допомоги без урахування зарплати, яку людина отримувала до звільнення.

А якщо звільнення відбулося з ініціативи або з вини працівника, крім допомоги будуть враховувати ще й половину мінімальної зарплати.

"Дармоїдам" нарахують неіснуючі доходи.

Як відзначають в Мінсоцполітики, низка положень нової постанови Кабміну мають на меті "стимулювати вихід зі стану бідності" малозабезпечених сімей, в складі яких є працездатні, але не працюючі люди.

Для таких людей, зокрема, буде нараховуватися дохід в розмірі 0,5 мінімальної зарплати, а це значить, і розмір соціальної допомоги (якщо таку нарахують) буде меншим.

Крім того, державна соціальна допомога сім'ям з дітьми не призначатиметься, якщо в складі їх сім'ї є працездатні люди, які в період обліку доходів не працювали, не вчилися і не були зареєстровані в центрі зайнятості.

Якщо ж для "дармоїдства" є причини (наприклад, людина виховує дитину віком до 3 років або доглядає того, хто потребує постійного нагляду, чи дивиться за старим родичем тощо) – відмови в нарахуванні держдопомоги не повинно бути.

Також не призначатиметься допомога одиноким матерям, якщо в складі їхньої сім'ї є такі працездатні, але не працюючі люди.

І навпаки: якщо така непрацююча людина працевлаштується самостійно, при нарахуванні допомоги їй зарахують тільки половину доходу.

А значить, соціальна допомога може збільшитися.

При цьому постановою передбачено, що непрацюючі члени малозабезпеченої сім'ї можуть отримати в центрі зайнятості "допомогу на отримання економічної самостійності", тобто гроші на власний бізнес.

Соціальна допомога по бідності як раніше, так і тепер буде призначатися на строк до 6 місяців.

Але якщо раніше виплати могли продовжити автоматично, то тепер претенденти повинні обов'язково подавати нову заяву та декларацію.

Крім того, якщо в малозабезпеченій сім'ї є працездатна людина, яка не працює тривалий час, при повторному зверненні соцдопомога буде зменшена спочатку на 50%, а потім – на 75%.

Підхід правильний, але є питання до ефективності.

Експерти вважають, що стимулювати людей переходити на самозабезпечення – це правильний підхід.

"Що стосується безробітних, я думаю, що модель повинна бути досить жорсткою.

Люди повинні мати реальну можливість перевчитися і в цей час отримувати якусь допомогу.

Але потім – вибачте, просто утримувати тому, що людина не працює, – це неправильно.

Але починати треба з запуску єдиного загальнодержавного реєстру одержувачів соціальної допомоги та з перегляду ефективності соціальної допомоги.

Ми в реальності не знаємо, кому і скільки виплачується соціальної допомоги.

Цей реєстр не можуть запустити вже років 10.

І очевидно, що при такій ситуації купа грошей витрачаються абсолютно даремно.

Ми розмазує соцдопомогу тонким шаром на занадто велику кількість одержувачів, а в підсумку на тих, хто її дійсно потребує – особи з інвалідністю, багатодітні сім'ї, одинокі люди похилого віку, – грошей просто не вистачає.

Сума тієї допомоги, яка їм виділяється, не вирішує для них проблему життєзабезпечення, навіть мінімального рівня.

Наприклад, ви знаєте, скільки дають допомоги по догляду за одинокими літніми людьми? Пару років тому це було 34 грн на місяць.

Це яскравий приклад абсурдності нинішньої моделі.

Крім того, я вважаю, що необхідно повернутися до системи абонплати за тепло, щоб витрати людей були приблизно однаковими весь рік.

А за підсумками року можна робити перерахунок, як робиться у всьому світі.

Це дозволить знизити пікові виплати в опалювальний сезон, відповідно, потреба в субсидіях істотно знизиться.

За моїми підрахунками, таким чином можна економити не менше 15-20 млрд грн на рік.

В цілому я вважаю, що держава не може когось змусити працювати за допомогою батога.

Але можна створити систему, яка дасть зрозуміти: ми не будемо вирішувати всі проблеми за тебе.

Ми можемо допомогти, але потім або ти працюєш, або живи, як хочеш.

Єдине, потрібно при цьому захистити дітей, які можуть бути поруч з цією людиною", – говорить економічний експерт Борис Кушнірук.

Глава Національної ради економічного розвитку Олексій Дорошенко також вважає посилення вимог до зайнятості для одержувачів соцдопомоги правильним.

Однак він звертає увагу, що слід було б дати людям підготуватися до таких змін.

"Людей, звичайно, потрібно стимулювати працювати і заробляти.

Людина повинна мати захист, але при цьому потрібно підштовхувати її до того, щоб вона шукала собі роботу.

Але ось своєчасність такого рішення у мене викликає питання.

Зараз говорять про те, що у нас через кризу може бути більше 10% безробітних, і при цьому всі люди не можуть виїхати на роботу за кордон.

Тобто ці люди навіть теоретично не можуть ніде знайти роботу.

Це означає, що зараз не найкращий період, щоб посилювати вимоги.

А ось з 2021, 2022 року – це буде доречно.

Відкласти варто було б ще й тому, я вважаю, що перехідний період повинен бути досить тривалим.

У Європі, наприклад, вкрай рідко буває, щоб подібні зміни вводилися з 1 січня наступного року.

Перехідний період може тривати і 3 роки, і 5 років", – каже Олексій Дорошенко.

А ось в ефективності допомоги на відкриття своєї справи експерти сумніваються.

"Світова статистика говорить про те, що бути підприємцями можуть не більше 10% людей", – нагадує Олексій Дорошенко.

Борис Кушнірук також вважає, що набагато ефективніше було б допомагати людям освоювати нову професію, яка зможе їх забезпечити.

"Я не дуже вірю в ідею давати гроші на бізнес.

Тому що вважається, що тільки кілька відсотків людей можуть ним займатися.

Для цього потрібно мати певні риси характеру, певні здібності.

Навіть щоб бути дрібним бізнесменом.

Так що якщо ці гроші будуть давати всім – це не буде ефективно.

Але ось допомагати людині ставати самозайнятою, щоб вона могла виробляти якусь продукцію, навіть примітивну, і продавати, – це можливо.

Або щоб уміла виконувати якусь кваліфіковану роботу", – каже Борис Кушнірук.

Виплати дійсно нужденним збільшать.

У той же час розмір державної соціальної допомоги для деяких категорій одержувачів збільшиться.

Так, наприклад, раніше максимальний розмір допомоги для малозабезпеченої сім'ї не міг перевищувати 75% сукупного прожиткового мінімуму.

Тепер Кабмін збільшив граничний розмір виплат до 100% прожиткового мінімуму сім'ї.

Ця норма буде застосовуватися "заднім числом", тобто з 1 липня.

Також з 1 липня збільшився розмір максимальної соцдопомоги малозабезпеченим сім'ям з усіма підвищеннями і надбавками на дитину.

До 1 липня він становив 115% від розміру прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, а тепер збільшився до 130%.