У тісноті, зате дешевше: який податок на нерухомість повинні заплатити українці

Наближається час, коли українцям потрібно буде заплатити податок на нерухомість.

Це один з обов'язкових податків, які щорічно необхідно оплачувати.

До 1 липня українці повинні були отримати від податкової повідомлення, і вже до вересня все це потрібно оплатити, щоб уникнути штрафів.

Скільки і кому потрібно буде заплатити податку на нерухомість і які штрафи загрожують за прострочення.

Кому потрібно платити податок на нерухомість.

Як ми вже писали, податок на нерухомість – це податок, який в Україні мають оплачувати власники нерухомості щороку.

При цьому, неважливо, чи є людина резидентом або нерезидентом країни.

"Оплачують його тільки власники нерухомості (як житлової, так і нежитлової), право власності на яку має бути зареєстроване в установленому законом порядку в держреєстрі речових прав на нерухоме майно", – зазначає Максим Блізінський, адвокат АТ "AS Legal".

У той же час, адвокат додає, що є винятки з правил, а саме перелік нерухомості, оплата податку з якого не потрібно.

Наприклад як:.

нерухомість, яка перебуває у власності органів державної влади та місцевого самоврядування;.

об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, визначені Законом, в тому числі їх частини;.

житлова нерухомість, непридатна для проживання, в тому числі у зв'язку з аварійним станом, визнана такою відповідно до рішення місцевої ради;.

об'єкти нежитлової нерухомості, що використовуються суб'єктами господарювання малого і середнього бізнесу, що здійснюють свою діяльність у тимчасових спорудах для підприємницької діяльності та/або у малих архітектурних формах і на ринках;.

будівлі та споруди промисловості, сільськогосподарських товаровиробників;.

об'єкти житлової нерухомості, які належать багатодітним або прийомним сім'ям, в яких виховується п'ятеро і більше дітей.

А от усім іншим власникам нерухомості податок сплатити доведеться.

Зокрема, оплата податку здійснюється з:.

квартир, площа яких перевищує 60 кв.

житлових будинків площею понад 120 кв.

інших різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, площею понад 180 кв.

Якщо у власності у людини і квартира, і будинок, їх сукупна площа не повинна бути більше 180 кв.

Наприклад, власникові будинку на 110 кв.

і квартири на 55 кв.

м податок платити не доведеться.

До того ж, якщо власниками нерухомості є кілька осіб, платити зобов'язаний кожен за належну йому частину.

А нараховується податок на кожен квадратний метр, що перевищує встановлену площу.

"Варто звернути увагу, що вищевикладені "ліміти" на нерухомість, не поширюються на юридичних осіб", – каже Блізінський.

Скільки потрібно заплатити.

Блізінській каже, що ставка податку встановлюється місцевими радами і не може бути більше за 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, яка була встановлена на 1 січня звітного року, за 1 кв.

нерухомості, що підлягає оподаткуванню.

"Тобто, з початку 2020 року розмір мінімальної зарплати становить 4723 грн, отже максимальний розмір податкової ставки на нерухомість не може перевищувати 70,8 грн.

за 1 кв.

м", – пояснює адвокат.

Як ми бачимо, в різних містах можуть відрізнятися суми податку, адже встановлюють їх місцеві ради.

Наприклад, в Харкові ставку податку знизили до 1% (47,23 грн/кв.

м), а неоподатковувану податком площу квартири збільшили до 85 кв.

В Одесі фізособам і зовсім зменшили ставку на житлову нерухомість до 0,1% (4,72 кв.

м), а на нежитлову – 1% (47,2 грн/кв.

У Львові ставка для квартир – 0,5% (23,61 грн/кв.

м), для будинків – 1% (47,23 грн/кв.

А ось в Києві і Дніпрі максимальну ставку податку залишили на рівні 1,5% (70,84 грн/кв.

Але, якщо у людини є занадто велика нерухомість, заплатити доведеться набагато більше.

"Якщо у фізичної особи у власності є квартира, площею 300 кв.

м і більше або будинок, площею 500 кв.

м і більше, то сума податку, розрахована контролюючим органом виходячи з площі об'єкта додатково збільшується ще на 25 тис.

грн", – говорить Дмитро Оносовський, старший юрист ЮК "Де-юре".

Юрист додає, що, оскільки цей податок є місцевим податком, місцеві ради мають повноваження встановлювати свої розміри пільги.

Дізнатися про такі пільги можна безпосередньо у місцевих рад.

"Юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування відповідну декларацію", – каже Оносовський.

Які штрафи за несплату.

Податкові рішення-повідомлення про нарахування податку повинні були прийти українцям ще до 1 липня.

Оплатити цей податок необхідно:.

впродовж 60 днів з моменту отримання такого повідомлення для фіз.

юридичним особам – авансом щокварталу до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

"Відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату податку визначена в наступному розмірі:.

якщо ви не сплатили податок на нерухомість в строк до 30 днів, розмір штрафу становить 10% від непогашеної суми податкового боргу;.

якщо не заплатили податок в строк понад 30 днів – 20% від непогашеної суми податкового боргу", – зазначає Блізінський.

А ось по закінченню термінів оплати додатково буде нараховуватися пеня в розмірі 120% річної ставки НБУ на суму податкового боргу.

Навіщо потрібен податок на нерухомість.

Податок на нерухомість є в багатьох країнах.

До того ж, в Україні, гроші надходять до місцевих бюджетів.

"Податок надходить до місцевих бюджетів.

Податок на нерухомість діє в багатьох країнах світу.

У 2019 українці сплатили 356 млн грн.

цього податку.

Сума в масштабі країни не велика, але для місцевих громад такий-сякий, а дохід", – говорить Олександр Хмелевський, незалежний експерт і кандидат економічних наук.

Сергій Родлер, аналітик Tele.

Trade, пояснив, що за даними за червень місцеві бюджети справдилися з мінусом в 10% – недоотримано було приблизно 2,6 млрд грн, тоді як дефіцит державного бюджету досяг рекордних 300 млрд грн.

Величезна частка тіньового сектору в країні (близько 50% від ВВП) в сукупності з неефективною податковою політикою сприяють тому, що добропорядним громадянам доводиться платити за тих, хто уникає уваги наглядових органів.

У зв'язку з чим на зниження податкового навантаження розраховувати не варто.

"Карантин призвів до того, що регіони втратили свої доходи через державну підтримки бізнесу (по суті підприємці платять тепер державні податки) і одночасно з цим збільшили видатки місцевих бюджетів, пов'язані з боротьбою з коронавірусом.

Скасування локальних податків в таких умовах просто неможливе, отже населенню доведеться продовжувати оплачувати зі своєї кишені помилки некомпетентних чиновників.

Варто розуміти, що цей податок платять не тільки в Україні, а в 130 країнах світу, в тому числі і європейських.

Важливою відмінністю є той факт, що в Європі зібрані кошти йдуть на розвиток громадського простору і поліпшення якості життя, тоді як у нас – на фінансування нескінченного дефіциту.

З точки зору макроекономіки користі від даного податку досить мало.

Практика показує, що населення набагато ефективніше розпоряджається грошима, ніж держава.

До того ж, необхідність платити велику кількість податків суттєво впливає на споживчу активність – головний драйвер будь-якої економіки", – підсумував Родлер.